СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
УДК 336:658
Гуменюк І.О., студентка 3 курсу
Одеський національний економічний університет
Анотація. В статті досліджено теоретичні засади оборотних активів підприємств. Розглянуто погляди різних авторів на категорію оборотних активів.
Ключові слова: оборотні активи, оборотні кошти, ділова активність підприємства, коефіцієнт оборотності оборотних активів, оборотні виробничі фонди, фонди обігу.
Abstract. In the article the theoretical principles of the circulating assets of enterprises are investigated. Considered the views of different authors on the category of current assets.
Keywords: circulating assets, circulating funds, enterprise business activity, circulating assets turnover ration, circulating production assets, floating funds in circulation.
На сучасному етапі розвитку економіки України питання формування та управління оборотними активами є надзвичайно важливими у напряму забезпечення достатнього рівня ліквідності, платоспроможності, прибутковості вітчизняних підприємств. Проблеми методології формування оборотних активів потребують попереднього розгляду економічної сутності поняття «активи» та «оборотні активи», які, з одного боку, мають визначати сутність такого управління в сучасних умовах господарювання, а з іншого – його значення для забезпечення ефективного функціонування вітчизняних підприємств. Проблема уточнення визначення економічної суті вказаної категорії обумовлена змінами у фінансово-ринкових відносинах не лише на рівні підприємств, а й на державному рівні.
Поняття оборотні активи зустрічається в економічній літературі приблизно з початку минулого століття. Термін «оборотні активи» трактувався по-різному, залежно від етапів розвитку економіки. В умовах адміністративно-командної системи поширеним було досить вузьке поняття «оборотні кошти». З початку 50-х років між вченими-економістами виникла дискусія щодо доцільності застосування відповідних термінів, у результаті чого з’явилися багато конкуруючих понять і визначень оборотних коштів. Так, наприклад, В.П. Дяченко стверджує: «Вартість оборотних фондів і фондів обігу складає в сукупності оборотні засоби підприємств» [1, с. 1-3]. У підручнику політичної економії 1954 р. подано таку дефініцію: «Виробничі оборотні фонди і фонди обігу у їх сукупності складають оборотні засоби підприємства» [1, с. 1-3]. М.М. Усоскін уточнює це визначення: «сукупність оборотних фондів і фондів обігу у їх грошовому виразі складає оборотні кошти підприємства» [1, с. 1-3].
Взагалі на сьогодні не існує єдиної думки щодо економічної сутності поняття «оборотні активи». К.С. Мельничук визначає оборотні активи як грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу [2, с. 3]. На думку Головченка, оборотні активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. Поняття «оборотний капітал» та «оборотні активи» часто використовуються як синоніми, хоча оборотні активи у процесі виробничої діяльності підприємства споживаються і витрачаються, на відміну від оборотного капіталу, що лише авансується. Але слід зазначити, що на капітал перетворюється не весь обсяг авансованих грошових коштів, а лише той, що забезпечує економічний, соціальний або екологічний ефект [2, с. 1-3].
Відомий економіст Ален Шапіро розкриває склад поточних активів. До них він відносить грошові кошти (cash), вкладення в цінні папери (marketable securities), рахунки до одержання (accounts receivable), запаси (inventory). Різницю між поточними активами (current assets) та поточними зобов’язаннями (current liabilities) науковець називає чистим працюючим капіталом (net working capital). Дослідник підкреслює, що управління чистим працюючим капіталом передбачає прийняття рішень як за поточними активами, так і за поточними зобов’язаннями. Його точку зору підтримує український дослідник корпоративних фінансів професор В.М. Суторміна [3, с. 1-3].
Белверд Нідлз значну увагу приділяє поділу поточних (оборотних) активів на ліквідні (гроші, короткострокові інвестиції, дебіторська заборгованість та векселі до отримання) та менш ліквідні (запаси). Такої ж думки дотримується вітчизняний дослідник з питань фінансового рахівництва Н.С. Рязанова [3, с. 1-3]. Виділення дебіторської заборгованості у складі оборотних ліквідних активів пояснюється тим, що на підприємствах передбачають отримати кошти від дебіторів за продукцію у найближчому майбутньому. Однак вітчизняна практика свідчить про те, що значна частка дебіторської заборгованості не погашається вчасно, а тому не може розглядатися у складі оборотних ліквідних активів. Це підтверджують і значні обсяги простроченої дебіторської заборгованості у балансах підприємств.
Правильно і детально, на мій погляд, розкрито економічну сутність оборотних активів І.О. Бланком у науковій праці «Управління активами». Під оборотними (поточними) активами автор розуміє сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують його поточну виробничо-комерційну діяльність і повністю споживаються протягом одного операційного циклу. Але на нашу думку, у даному визначенні доцільніше було б акцентувати увагу не на операційному циклі, а на терміні їх використання. Так, поточні фінансові інвестиції включаються до складу оборотних активів, але участі в операційному циклі не беруть [4, с. 1-3].
Підсумовуючи сучасні підходи до змісту категорії «оборотні активи», можна зробити такі основні висновки: 1) оборотні активи є найбільш мобільною складовою всіх активів підприємства; 2) оборотні активи постійно повинні відновлюватися та підтримуватися на достатньому рівні; 3) оборотні активи мають узгоджуватися з обсягом поточних зобов’язань; 4) оборотні активи мають приносити підприємству економічні вигоди (шляхом забезпечення ліквідності, платоспроможності, прибутковості); 5) управління оборотними активами слід здійснювати в процесі операційної, фінансової та інвестиційної діяльностях. На підставі проведеного аналізу та узагальнення наукових підходів, сутність категорії «оборотні активи» пропонується викласти у такій редакції: оборотні активи – це мобільна частина активів підприємства, яка використовується протягом одного року у процесі операційної, фінансової, інвестиційної діяльності з метою отримання економічних вигод.
ЛІТЕРАТУРА
Сутнісна характеристика оборотних активів підприємства /Інноваційний розвиток та конкурентоспроможність підприємств і секторів економіки. – Т.В. Бевз. – 2015. – С. 1-3.
Управління оборотними активами підприємств як необхідна складова забезпечення їх ефективної діяльності / Формування ринкових відносин в Україні. – К.С. Мельничук. – 2012. – С. 1-6.
Бланк I.А. Управлiння активами / I.А. Бланк – К.: Ника-Центр, Эльга, 2013. – 702 c.
Економіка підприємства. Підручник/ І.М. Сотник. – Суми: Університетська книга, 2015. – 378 с.
Науковий керівник
к.е.н., доц. Літвінов О. С