БРАЗИЛЬСЬКЕ ДЖИУ-ДЖИТСУ – ЙОГО ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ У РОЗВИТКУ ЯК ПРОФЕСІЙНОГО СПОРТСМЕНУ ТА ДОМІНУВАННЯ НАД ІНШИМИ БОЙОВИМИ МИСТЕЦТВАМИ

УДК 796.05

Клименко В.А., студентка 1 курсу
ХНЕУ ім. Семена Кузнеця

Анотація: у статті розкривається актуальність бразильського джиу-джитсу над іншими видами бойових боротьби та його перспективи.

Ключові слова: мистецтво, єдиноборство, спортивне ,техніки.

Annotation: the article reveals the relevance of Brazillian jiu-jitsu over other types of fighting and its perspectives.

Key words: art, martial arts, sports, engineering.

Стаття присвячена ознайомленню зі спортом під назвою Бразильське Джиу-Джитсу, що є неймовірно розвиненим за кордоном, а саме у Америці, З’єднаних арабських еміратах та у всій Європі. Актуальність теми у тому, що цей спорт є прогресивним та по стилю може бути ще довго у строю, бо ніколи не зупиняється у розвитку.

Бразильське джиу-джитсу – бойове мистецтво і міжнародне спортивне єдиноборство, основою якого є боротьба в партері, а також больові і задушливі прийоми. Дане мистецтво ґрунтується на принципі, за яким людина слабо розвинутого статури може успішно захиститися від більш сильного противника, використовуючи належну техніку і перемогти його. Саме тому воно і є прогресивним. Кожна людина будь-якого характеру, релігії й підготовки може при певній вправності досягти вершини.

Бразильське джиу-джитсу набуло розголосу в сфері бойових мистецтв на початку 1990-х, коли бразильський майстер джиу-джитсу Ройс Грейсі виграв перший, другий і четвертий Ultimate Fighting Championship (UFC) – єдиний на той момент турнір, яка об’єднувала представників різних єдиноборств. Ройс часто боровся проти дуже серйозних супротивників, які практикували інші стилі, включаючи бокс, карате, дзюдо, тхеквондо і боротьбу. Особливо вражаючими були його перемоги над бійцями, значно переважали бразильця в зрості і вазі. З тих пір БЖЖ стало основним мистецтвом для багатьох бійців MMA і заслужило велику повагу за те, що звернуло увагу на важливість боротьби на землі. На сьогоднішній день в світі проводиться багато турнірів по бразильському джиу-джитсу: No-Gi Submission Grappling Tournaments, ADCC Submission Wrestling World Championship [1].

Бразильське джиу-джитсу спеціалізується на перекладі противника в партер (на землю) і використанні техніки боротьби на землі. Цей стиль боротьби включає в себе больові прийоми і задушення, за допомогою яких можна змусити противника здатися (спортивне джиу-джитсу) або знешкодити його (бойове джиу-джитсу). Вважається, що великий і сильний чоловік втрачає більшість своїх переваг під час боротьби на землі.

Досягнення домінуючого положення на землі є одним з принципів стилю бразильського джиу-джитсу. Це допоможе у реальному житті не потрапити у халепу та зоріентуватися.

Спортивне бразильське джиу-джитсу спеціалізується на боротьбі до здачі без використання ударів, чому сприяє метод навчання, який дозволяє практикам діяти на повній швидкості і в повну силу, як на реальному змаганні. Навчальні методи включають тренувальні техніки, які здійснюються на неопірного партнері: обмежений спаринг, зазвичай званий позиційної тренуванням, де використовується тільки певна техніка або набори методів; використовується і повний спаринг, в якому кожен противник намагається використовувати будь-яку дозволену техніку. Поліпшення фізичних кондицій – також важлива частина навчання в багатьох клуба [2].

Відмінності в техніці між бразильським джіу-джитсу і самбо були особливо помітні в США на Кубку імені Бориса Таліса. На ньому борці самбо перемагали за рахунок очок, отриманих за кидки, а борці БДР – за рахунок больових прийомів і задушення в партері.

Стандарти для атестації на пояси різняться між школами, але в більшості випадків використовуються наступні способи визначення навички людини і його ступеня в бразильському джиу-джитсу: володіння технікою, яке вони повинні продемонструвати; майстерність в спарингу і на змаганні.

Володіння технікою має бути оцінений з точки зору кількості прийомів, які людина може виконати, а також рівня досвіду, з яким він виконує їх в спарингу і змаганні. Учні заохочуються за пристосування прийомів до їх типу статури, стратегічного переваги і рівня атлетизму. Остаточний критерій - здатність виконати прийом успішно, а не суворе технічну відповідність. Вважається, що високий змагальний рівень між школами і його важливість для надання поясу є ключовим фактором, який перешкоджає зниженню стандартів і можливості купувати поясу. Викладачі можуть також взяти до уваги поведінку людини за межами школи і відмовити йому в наданні поясу, якщо він проявляє антисоціальні та деструктивні нахили. Саме відповідно до цих та іншими критеріями більшість викладачів просуває своїх студентів. У деяких шкіл також може бути формальне тестування, яке може включати в себе усні або письмові іспити [3].

Також можливе використання іншої системи кольорових поясів до синього поясу, але на змаганнях використовується єдиний стандарт градації поясів. Є мінімальні вікові вимоги для видачі поясів. Сині поясу ніколи не видаються нікому молодше 16 років. Для отримання чорного поясу студент повинен бути не молодше 19 років, згідно регламентуючих документів Міжнародної федерації бразильського джиу-джитсу.

Один з найпрестижніших турнірів по бразильському джиу-джитсу в світі – чемпіонат світу, заснований Міжнародною федерацією бразильського джиу-джитсу (IBJJF). Потрібно відзначити, що, кажучи про чемпіонат світу, найчастіше маються на увазі чемпіонати, проведені IBJJF. Є й інші великі чемпіонати, наприклад - Панамериканські ігри. А також ADCC (Abu Dhabi Combat Club) – чемпіонат світу з боротьби до здачі (Submission Wrestling World Championship). Це змагання, що залучає професійних атлетів, які мали успіх на вищих рівнях джиу-джитсу, боротьби, дзюдо, самбо, змішаних єдиноборств. Правилами заборонені удари, дозволені кидки, важелі і задушення.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Official IBJJF rules. URL доступно 5 січня 2010 (англ.)ю

  2. Gastao and Helio Gracie talk about Gracie Jiu-Jitsu — інтерв’ю 1997 року для Gracie Jiu-Jitsu Videos (англ.)ю

  3. IFBJJ Graduation System. URL доступно 5 січня 2010 (англ.)ю

Науковий керівник

к. наук з фіз. вих. і спорту, доцент А.І. Маракушин