ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА
УДК 516.866:338.432:330.131.7
Чегринець В.М., студентка 2 року СВО магістр,
Самойлик Ю.В., к.е.н., доцент
Полтавська державна аграрна академія
Анотація: Побудовано економіко-математичну модель оптимізації виробничої структури галузі рослинництва типового сільськогосподарського підприємства зони лісостепу.
Ключові слова: виробнича структура, рослинництво, посівна площа, фінансові результати.
Abstract: The economic-mathematical model of the production structure of the crop production sector optimization of the typical agricultural enterprise of the forest-steppe has been constructed.
Key words: production structure, plant production, sown area, financial results.
Для поліпшення фінансових результатів, зокрема зниження собівартості продукції у сільському господарстві, зокрема у галузі рослинництва, доцільне ґрунтовне планування перспективної виробничої структури галузі. Її характеризує система показників: структура валової і товарної продукції підприємства, структура посівних площ. Порядок розроблення програми розвитку підприємства значною мірою залежить від призначення їх продукції та економічного статусу. Велике значення має технологічний зв’язок між підрозділами, ступінь завершеності в них циклу виготовлення продукції, спрямування її на подальшу доробку, внутрішньогосподарські потреби, чи на ринок, за межі підприємства. Для обґрунтування програми підвищення результативності галузі рослинництва та оптимізації витрат у господарстві насамперед доцільно оптимізувати посівну площу сільськогосподарських культур. Здійснимо оптимізацію посівної площі ДП “ДГ “Степне”, яке є типовим сільськогосподарським підприємством зони лісостепу України, за допомогою засобу “Поиск решения”. Позначимо:
- Х1 – площа посіву озимої пшениці;
- Х2 – площа посіву ячменю;
- Х3 – площа посіву вівса;
- Х4 – площа посіву кукурудзи на зерно;
- Х5 – площа посіву гречки;
- Х6 – площа посіву гороху;
- Х7 – площа посіву ріпаку;
- Х8 – площа посіву сої;
- Х9 – площа посіву багаторічних трав;
- Х10 – площа посіву соняшнику;
- Х11 – площа посіву кукурудзи на силос.
У господарстві планується посіяти пшеницю, гречку, кукурудзу на зерно, ячмінь, соняшник, соя, цукровий буряк, ріпак озимий на площі, яка не перевищує 3316,0 га. Необхідно визначити такі площі посіву сільськогосподарських культур, щоб витрати на їх вирощування були мінімальними, враховуючи, що: виручка від реалізації продукції рослинництва повинна перевищувати 300000 тис. грн; площа посіву повинна бути в межах 3316,0 га, в тому числі технічних культур (соняшнику, сої, ріпаку) – 1650 га, зокрема соняшнику – менше 500 га, зернових і зернобобових – менше 1700 га; затрати праці на вирощування сільськогосподарських культур мають бути в межах 195000 люд.-год.
Цільова функція – максимум виручки від реалізації продукції рослинництва, яка розраховується як добуток середньої ціни реалізації сільськогосподарських культур на їх урожайність, площу посіву та рівень товарності:
Z = 48,9 ×208,59 × 0,858 х1 + 32,7 ×343,1 × 0,816 х2 + 42,9 × 156,34 × 0,693 х3 +88,9 × 165,97 × 0,945 х4 + 15,6 × 197,86 × 0,965 х5 + 23,6 × 334,73 × 0,885 х6 + 26,7 × 287,32 × 0,913 х7 + 20,4 ×305,56 × 0,974 х8 + 142 ×4019,8 × 0,345 х9 + 29,3 × 399,32 × 0,916 х10 + 183,5×165,97 × 0,395 х11.
Побудувавши математичну модель задачі в середовищі MS Excel і розв’язавши її за допомогою засобу “Поиск решения”, отримано наступний розв’язок: Zmin = 456,3 млн. грн при х1 = 490,8, х2 = 100,9, х3 =76,9, х4 = 562,4, х5 = 50, х6 = 0,0, х7 = 74,9, х8 = 316,0, х9 = 751,2 х10 = 445,3, х11 = 447,6 га (табл. 1).
Таблиця 1
Ефективність заходів з оптимізації структури посівних площ сільськогосподарських культур у ДП ДГ “Степне”, 2019 р.
| Групи і види культур | Фактична площа, 2017 р. | Оптимальна площа, план на 2019 р. | Урожайність, ц/га | Ціна реалізації, грн./ц | Собівартість 1 ц, грн./ц | Валовий прибуток, тис. грн. |
Відхилення плану від факту, |
|||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Площа, га | Структура, % | Площа, га | Структура, % | Фактично, 2017 р. | За планом, 2019 р. | |||||
| Зернобобові – всього | 1341,0 | 40,4 | 1281,0 | 38,6 | х | х | х | 5668,5 | 7207,7 | 1539,1 |
| у т.ч. озима пшениця | 604,0 | 18,2 | 490,8 | 14,8 | 48,9 | 252,1 | 208,6 | 1286,3 | 1045,2 | -241,1 |
| гречка | - | - | 50,0 | 1,5 | 15,6 | 323,9 | 197,9 | - | 98,3 | 98,3 |
| овес | 20,0 | 0,6 | 76,9 | 2,3 | 42,9 | 215,7 | 156,3 | 50,9 | 195,7 | 144,8 |
| ячмінь | 300,0 | 9,0 | 100,9 | 3,0 | 32,7 | 474,7 | 343,1 | 1291,1 | 434,2 | -856,9 |
| горох | 117,0 | 3,5 | 0,0 | 0,0 | 23,6 | 386,0 | 334,7 | 141,5 | 0,0 | -141,5 |
| кукурудза на зерно | 300,0 | 9,0 | 562,4 | 17,0 | 88,9 | 274,7 | 166,0 | 2898,8 | 5434,2 | 2535,5 |
| Технічні – всього | 1529,0 | 46,1 | 1587,4 | 47,9 | х | х | х | 8891,5 | 8147,6 | -743,9 |
| у т.ч. соняшник | 428,0 | 12,9 | 445,3 | 13,4 | 29,3 | 688,6 | 399,3 | 3627,8 | 3774,5 | 146,6 |
| ріпак | - | - | 74,9 | 2,3 | 26,7 | 394,8 | 287,3 | - | 214,9 | 214,9 |
| соя | 400,0 | 12,1 | 316,0 | 9,5 | 20,4 | 950,6 | 305,6 | 5263,7 | 4158,3 | -1105,4 |
| Багаторічні трави | 701,0 | 21,1 | 751,2 | 22,7 | 142,0 | 7237 | 4019,8 | 320308 | 343246 | 22937 |
| Кукурудза на силос | 446,0 | 13,4 | 447,6 | 13,5 | 183,5 | 298,8 | 166,0 | 10867,7 | 10906,7 | 39,0 |
| Всього | 3316,0 | 100,0 | 3316,0 | 100,0 | х | х | х | 25427,7 | 26262,0 | 834,2 |
Аналіз даних табл. 1 свідчить, що площу посіву зернових культур доцільно зменшити на 60 га, зокрема площу посіву озимої пшениці варто зменшити на 113,2 га, а її питому вагу в структурі посівних площ – з 18,2 % до 14,8 %. Площу посіву кукурудзи на зерно необхідно збільшити на 262,4 га. Також доцільно ввести таку культуру, як гречка – 50 га.
Серед технічних культур доцільно ввести ріпак – 74,9 , при цьому площу посіву сої доцільно зменшити до 316 га. Площа посіву кормових культур, а саме багаторічних трав та кукурудзи на силос має становити відповідно 751,2 га і 447,6 га. Таким чином, валовий прибуток від реалізації продукції рослинництва становитиме – 26262 тис. грн, що на 834,2 тис. грн більше фактичного показника.
Отже, важливим резервом зниження собівартості продукції рослинництва є оптимізація виробничої структури за різними критеріями. Такий підхід забезпечить ефективне використання ресурсів підприємства та отримання додаткових прибутків.