ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТОВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ДЕФІНІЦІЇ ЗАПАСІВ ЗАДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПІДХОДІВ ДО ЇХ ОЦІНКИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ

УДК 657.423

Бойко Ю.Ю., студентка 1 року ОС магістр ХНЕУ ім. С. Кузнеця
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: Проведено аналіз існуючих підходів до визначення дефініції запасів. Запропоновано авторський підхід до трактування таких обігових активів, як запаси, з урахуванням нормативно-правової бази та поглядів вітчизняних вчених.

Ключові слова: активи, виробничі запаси, запаси, облік, оцінка, товарно-виробничі запаси.

Anotation: An analysis of existing approaches to determining the definition of supplies is conducted. An author’s approach to the interpretation of such circulating assets as stocks, is proposed, taking into account the regulatory framework and the views of domestic scientists.

Key words: assets, inventories, supplies, accounting, measuring, commodity-productive supplies.

Запаси відіграють важливу роль в господарській діяльності підприємства, адже вони формують матеріальну складову продукції, що виробляється та послуг, що надаються, а також використовуються для реалізації з метою отримання прибутку. Крім цього, вони багато в чому визначають фінансовий стан та економічний потенціал підприємства в цілому, як правило за рахунок того, що їх питома вага в загальній структурі активів значна. Тому розуміння сутності дефініції «запаси», їх ідентифікація та оцінка

Дослідженням сутності поняття «запаси» займалися такі вчені-економісти як Безкоровайна Л.В., Бутинець Ф.Ф., Василенко В.О., Голов С.Ф., Зінь Е.А., Лень В.С., Пилипенко А.А., Пушкар М.С., Ткаченко Т.І., Юркова І.М.

Метою тез є аналіз нормативно-правових актів, наукової літератури задля уточнення й більш точного визначення дефініції запасів підприємства, їх ідентифікації та оцінки.

В науковій літературі й нормативно-правових актах відсутній не лише загальний підхід до трактування дефініції запасів, але й єдиний термін позначення цього поняття, так виділяють наступні терміни: запаси; товарно-матеріальні цінності, матеріальні цінності; матеріальні запаси, товарно-матеріальні запаси, матеріально-виробничі запаси, виробничі запаси; товарно-виробничі запаси. Хоча й науковці не дійшли згоди щодо єдиного визначення дефініції запасів, проте сформовано декілька основних підходів, розглянемо ті які найбільш часто зустрічаються, а також ті які підтримують більшість дослідників.

У визначенні сутності поняття «запаси» виділяють економічний та обліковий підходи. З точки зору економічного підходу науковці визначають запаси як засоби праці, як предмети праці або як засоби виробництва, не можна категорично стверджувати, що запаси слід відносити до будь-якої з цих категорій, але безперечно ця характеристика залежить від змістового навантаження, яке покладає автор на це поняття. На нашу думку доцільно характеризувати запаси як засоби виробництва, проте й ця характеристика не є найбільш точною, оскільки готова продукція та товари є засобами обігу [1,2].

В науковій літературі найбільш часто зустрічається термін «виробничі запаси», який розглядається деякими економістами з точки зору лише постійного виробничого процесу, тобто виробничі запаси – це ті запаси, які знаходяться на складі та будуть використані для цілей виробництва, або ж підготовленні для використання, але ще не використані, чи ті, які надійшли до виробництва, але поки не беруть участь у процесі виробництва [3].

Більш наближеним терміном до визначенням запасів згідно нормативних актів, на відміну від «виробничих запасів», є «товарно-виробничі запаси». Останні розширюють уявлення про склад запасів завдяки товарній складовій, що представлена готовою продукцією та товарами на складах [4].

Розглядаючи основні нормативно-правові акти, якими керуються в Україні при ідентифікації, визнанні та оцінці запасів слід звернути увагу на П(С)БО 9 «Запаси» [5] та МСБО 2 «Запаси» [6] немає принципової різниці між визначенням поняття «запаси», в цих нормативних документах визначено, що вони є активами й утримуються підприємством для продажу в ході своєї діяльності; застосовуються у виробництві з метою подальшої реалізації готової продукції; використовуються в процесі виробництва продукції чи надання послуг, як основний чи допоміжний матеріал. Для того, щоб ідентифікувати змістовну складову дефініції «запаси», необхідно звернутися до визначення терміну «активи», які є ресурсами підприємства та їх використання призведе до отримання економічних вигод [7]. Згідно з планом рахунків на позначення та обліку запасів використовуються клас 2 «Запаси», до складу якого відносять: виробничі запаси, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція, товари.

Визначивши критерії віднесення запасів до активів та їх склад перейдемо до їх вартісної оцінки. За МСФО 2 та П(С)БО 9 запаси, що надійшли на підприємство, в бухгалтерському обліку оцінюються за собівартістю(первісна вартість) чи чистою вартістю реалізації(за найменшим з двох показників). До собівартості відносять витрати на придбання, доставку та приведення їх у теперішній стан. При цьому є низка витрат, що не виключаються з собівартості запасів, а саме: понаднормові втрати та нестачі запасів, фінансові витрати, витрати на збут, загальногосподарські витрати, що безпосередньо не пов’язані з придбанням, доставкою та доведення їх до стану, придатним для використання, наприклад, застосування інтелектуальних ресурсів, вартість яких не може бути визначена в бухгалтерському обліку, впровадження інформаційно-аналітичного забезпечення з метою визначення оптимальної кількості запасів та удосконалення системи управління на підприємстві.

Окрім оцінки запасів при надходженні на підприємство актуальним є питання уточнення вартості їх залишків протягом збереження на складі. В процесі зберігання запасів на підприємстві їх вартість зростає, з точки зору бухгалтерського обліку, але з точки зору системи менеджменту, й загальної ринкової вартості, запаси дешевшають, на підставі цих підходів виникає протиріччя, що можливо усунути шляхом інвентаризації та переоцінки запасів [8,9].

Отже, задля того, щоб дефініція запаси міг найбільш широко використовуватися на невиробничому підприємстві, що надає послуги, пропоную наступне визначення: «запаси – це оборотні активи до яких відносяться виробничі запаси, незавершене виробництво, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція, товари, які зберігаються на складі й забезпечують потреби підприємства в процесі господарської діяльності або ж використовуються для продажу, вартість яких віддзеркалює рівень організаційно-виробничої структури підприємства». Визначення змістовного навантаження дефініції запасів потребує подальшого визначення з метою уникнення проблем при формуванні та використанні запасів, що забезпечить ефективну роботу підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Безкоровайна Л.В. Проблеми бухгалтерського обліку виробничих запасів та напрямки його удосконалення / Л. В. Безкоровайна // Економіка. Управління. Інновації. – 2016. – № 4(19)

  2. Пушкар М.С. [Сучасні проблеми розвитку системи обліку в Україні: монографія / М.С. Пушкар, Л.В. Нападовська, Я.Д. Крупка [та ін.]; за ред. М.С. Пушкаря. – Тернопіль: Економічна думка, 2010. – 268 с. – До 50-річчя ТНЕУ.

  3. Юркова І.М. Економічна сутність виробничих запасів та напрямки їх дослідження / І. Юркова // Економічний аналіз. – 2012. – Т. 11(4). – С. 301-304.

  4. Пилипів Н.І., Борисовський М.І. Поняття і сутність товарно-виробничих запасів/ Н.І. Пилипів., М.І. Борисовський // Економічний аналіз: збірник наукових праць. – Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2013 – Вип. 12 (3) – С. 303-307.

  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»

  6. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси»

  7. Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

  8. Пилипенко А.А. Консолідація облікової інформації в управлінні діяльністю підприємств та їх об’єднань: монографія: [Електронне видання] / А.А. Пилипенко, Ю.Д. Маляревський, Л.В. Безкоровайна та ін.; за заг. ред. д-ра екон. наук, професора А.А. Пилипенка. – Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016. – 319 с.

  9. Лабунська С.В. Ефективне управління витратами інноваційної діяльності – крок до підвищення конкурентоспроможності підприємств / С.В. Лабунська // Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 17–18 листопада 2016 року) – Х.: Вид. ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016. – С. 318–321.

  10. Фартушняк О.В. Обліково-аналітична система та її інформаційне забезпечення: сутність, характерні ознаки / О.В. Фартушняк // Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія і практика: матеріали міжнарод. науково-практ. конф., 29–30 бер. 2018 р. : тези доповід. – Х. : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2018. – С. 364–370.

Науковий керівник

д.е.н., проф. Лабунська С.В.