ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ ТА НА РИНКУ ПРАЦІ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

УДК 351.83

Меньшикова А.В., слухач 1 року навчання в магістратурі
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: Автором проведено аналіз сучасного стану зайнятості населення України. Обґрунтовано головні напрями розвитку державної політики у сфері зайнятості населення України, запобігання безробіттю.

Ключові слова: державна політика зайнятості, ринок праці, рівень безробіття, методи боротьби з безробіттям.

Abstract: The author analyzes the current state of employment of the population of Ukraine. The main directions of development of the state policy in the field of employment of the population of Ukraine, prevention of unemployment are grounded.

Key words: state employment policy, labor market, unemployment rate, methods of combating unemploymen.

Сучасний стан зайнятості населення України, який, насамперед, характеризується різким зниженням попиту на працю, закриттям чи тимчасовим припиненням діяльності підприємств, скороченням працівників, неповним робочим днем, і, як наслідок, – збільшенням кількості безробітних, безпосередньо обумовлений складним політичним та соціально-економічним становищем в країні. Усе це обґрунтовує актуальність даного дослідження.

Сучасний період економічних і соціальних перетворень в Україні характеризується перш за все кризою, що має прояв у вигляді спаду виробничої і інвестиційної активності, розгортанні інфляційних процесів, падінні рівня добробуту основної частини населення. Крім того, рівень тінізації економічної активності України на сьогоднішній день залишається високим. Тінізація зайнятості є вагомою перешкодою соціально-економічного розвитку України, оскільки це явище деформує розвиток ринку праці та призводить до збільшення офіційного безробіття. Саме тому важливим завданням органів державного управління є формування державної політики зайнятості, сутність якої виявляється тоді, коли вона набуває характеру ефективних управлінських дій, здатних вирішувати нагальні проблеми суспільства і держави.

За статистичними даними, за дев’ять місяців 2018 року в Україні рівень безробіття серед економічного активного населення (розрахований за методологією МОП [1]) становив 8,6%, або знизився на 0,8 відсоткових пункти порівняно з першою половиною минулого року. Серед  осіб працездатного віку рівень безробіття дещо вищий і становить 9,0%. Загальна чисельність безробітних серед працездатного населення нараховує 1548,5 тис. осіб, серед яких 60% (929,5 тис. осіб) – чоловіки. Понад 67% (1045,4 тис. осіб) безробітних проживають у містах. За підсумками січня–вересня 2018 року в Україні не мало роботи 1,7 млн. осіб з 17,9 млн. осіб віком 15–70 років, які вважаються економічно активним прошарком населення. Тобто, без роботи залишався кожен десятий працездатний українець.

Рівень безробіття населення працездатного віку за регіонами України у січні-вересні 2018 року (за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП) наведено на рис. 1.

Рис. 1. Рівень безробіття населення працездатного віку за регіонами України у січні-вересні 2018 року (за методологією МОП)

Рис. 1. Рівень безробіття населення працездатного віку за регіонами України у січні-вересні 2018 року (за методологією МОП)

За розміром заробітної плати в євроеквіваленті Україна продовжує займати останні рядки. За даними МОП Україна посідає 56 місце серед 72 країн світу. За даними Державної служби статистики України, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у листопаді 2018 р. становила 8 004 грн, що у 2,1 рази вище рівня мінімальної заробітної плати (3 723 грн). Порівняно з жовтнем 2018 р. розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 0,3 %, а за останні 12 місяців (відносно листопада 2017 р.) – на 20,7 % [1].

Важливі теоретико-практичні проблеми державної політики зайнятості досліджуються у працях багатьох учених, зокрема, А. Колота, Ю. Маршавіна, В. Міненка, І. Петрової, А. Ройтерсворда та ін. Узагальнення підходів цих учених [2; 3 та ін.] дало змогу виявити, що у державній політиці зайнятості країни слід перенести акцент з виплати допомоги по безробіттю (пасивні методи боротьби з безробіттям) на здійснення активних програм сприяння працевлаштуванню (активні методи боротьби з безробіттям) за умови, що ці заходи не перетворяться у самоціль, а застосовуватимуться державою у тому разі, якщо впливатимуть на прискорення працевлаштування безробітних і дають найкращі результати на одиницю витрат. Іншими словами, повинне бути ефективне співвідношення пасивних та активних методів боротьби з безробіттям.

У нашій країні державна політика зайнятості вже тривалий час потребує реформування. Реалізація державної політики у сфері зайнятості населення України регламентована ст. 16 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI [4]. Здійснення державного управління процесом зайнятості на сучасному етапі розвитку країни є якісним індикатором ефективності державної соціально-економічної політики. Рівень державного управління процесом зайнятості населення безпосередньо визначається станом економіки, в якому нині знаходиться Україна. Серед проблем на ринку праці складною залишається структура зайнятості та її ефективність, що безпосередньо була пов’язана з ситуацією у різних секторах економіки, нелегальною трудовою міграцією та тіньовою зайнятістю. Влада протягом майже усього періоду ринкової трансформації реалізує відверто спрощену політику на ринку праці, яка в основному зводиться, образно кажучи, до боротьби з безробіттям (пасивних методів боротьби з безробіттям).

Виходячи із сучасного стану функціонування ринку праці в Україні, головним завданням державного управління процесом зайнятості населення сьогодні має стати переорієнтація курсу вирішення соціальних проблем на розширення праці, а це вимагає чіткої організації допомоги в наданні або пошуку роботи усім, хто бажає працювати. Тільки комплексне вирішення цих проблем може привести до їх успішного вирішення. Весь зміст діяльності органів державного управління із здійснення політики зайнятості населення повинен відображати весь спектр активних і пасивних заходів держави на ринку праці і застосовувати найбільш ефективні методи і способи державного управління з врахуванням особливостей конкретного регіону. Крім того, важливим чинником зниження соціальної напруженості між владою та найбільш уразливими прошарками населення у період економічної кризи має стати підтримка малого та середнього бізнесу. Це пов’язано з тим, що прошарок людей, які займаються підприємництвом, становить зараз одне із основних джерел забезпечення соціально-економічної активності населення. Мета державної підтримки підприємництва має полягати у створенні умов для структурних змін в економіці України, поповненні бюджету, формуванні умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць тощо. Усьому вищезазначеному також сприяє затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 02.12.2015 р. № 1154 Порядок реалізації пілотного проекту із залученням до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб [5] у межах реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який протягом 2016–2018 рр. реалізувався у Львівській, Полтавській і Харківській областях.

Отже, державна політика у сфері зайнятості повинна спрямовуватись на: ефективне співвідношення пасивних та активних методів боротьби з безробіттям; переорієнтацію ринку освітніх послуг на потреби ринку праці, насамперед, роботодавців; підвищення якості робочої сили, що вимагатиме повноцінного використання можливостей усіх видів та форм професійної підготовки, у т. ч. і самоосвіти; інтеграцію професійної освіти в європейський простір тощо. Реалізація цих заходів сприятиме скорішому виходу нашої держави із складного соціально-економічного становища, оскільки ефективно зайняте населення є основою стабільності та процвітання будь-якої правової, демократичної та соціально-орієнтованої держави.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Державна служба статистики України.

  2. Бандур С. Теоретико-методологічні імперативи державного регулювання ринку праці в контексті реформування економіки України / С. Бандур // Ринок праці та зайнятість населення. – 2015. – № 2. – С. 9–13.

  3. Маршавін Ю.М. Державна політика зайнятості в Україні: необ-хідність перезавантаження / Ю.М. Маршавін.

  4. Про зайнятість населення : Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

  5. Про реалізацію пілотного проекту із залученням до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньопереміщених осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1154.

Науковий керівник

к.е.н., доц. Шумська Г.М.