ВИКОРИСТАННЯ PR-ІНСТРУМЕНТІВ І ТЕХНОЛОГІЙ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСІВ В УНІВЕРСИТЕТІ
УДК 659.442
Хляпова Н.С., студентка 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Анотація: Досліджено сутність поняття «конкурс», виокремлено основні ознаки заходів цього типу. Розглянуто особливості використання PR-інструментів та технологій для розповсюдження інформації про події в університеті а також привернення до них уваги цільових груп аудиторії. Окреслено умови використання та можливості окремих технологій та інструментів паблік рілейшнз.
Ключові слова: комунікація, паблік рілейшнз, PR-інструменти, PR-технології, конкурс.
Abstract: The essence of the competition concept (competition) is investigated, the main signs of events are singled out. Features of using PR-istruments and technologies for disseminating information about events at the university and for attracting attention of the target audience group are considered. The conditions of use and possibilities of separate public relations technologies and instruments are outlined.
Key words: communication, public relations, PR-instruments, PR-technologies, contest.
На сьогодняшній день проведення конкурсів широко розповсюджене. Їх часто використовують як один з інструментів event-маркетингу [1], а також подієвого PR (event-менеджменту [2]). Конкурс — це змагання, яке дає змогу виявити найгідніших із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд [3]. Це робить формат конкурсів актуальним і для закладів вищої освіти. Студенти, що беруть в них участь, мають змогу продемонструвати на практиці свої таланти, вміння і отримані під час навчання компетенції.
Незважаючи на існуючі переваги формату конкурсів, зберігається тенденція недостатньої інформованості студентів про заходи, що проводяться в університеті. Однією з найбільш значущих проблем є відсутність вичерпної інформації про головні ознаки конкурсу, як події. Серед таких ознак можна виділити:
- наявність правил, які визначаються перед початком проведення процедури відбору конкурсантів і згідно яких визначається претендент (або претенденти) на перемогу;
- визначення переможців здійснюється шляхом оцінки конкурсантів призначеними спеціально уповноваженими особами (судді або журі), через голосування присутніх (глядацьке голосування) або з використанням комплексної методики оцінювання, коли враховуються і голоси запрошених експертів, і громадська думка;
- нагородження за результатами оцінювання та/або голосування конкурсантів, які посіли призові місця.
Проведення деяких конкурсів передбачує декілька етапів відбору претендентів на перемогу. Так, первісна кількість конкурсантів поступово зменшується на кожному послідуючому етапі. Така тенденція зберігається до моменту, доки не залишиться передбачена правилами цього конкурсу кількість учасників, що будуть нагороджені у встановленому обсязі згідно з призовим місцем, яке посів кожен з них у ході змагань.
Слід також зауважити, що заходи, в яких учасники не проходять процедуру оцінки призначеною експертною комісією або по відношенню до яких не проводиться процедура голосування не вважаються конкурсами. Через недостатню інформованість про процедуру проведення змагань у студентів може скластися помилкове уявлення, яке часто призводить до відказу студентської молоді від участі у заходах такого формату.
Незважаючи на існуючі ознаки конкурсу, більшість подій, які організовуються, зазвичай мають певні відмінності. Це обумовлюється низкою таких причин, як розмір бюджету організаторів, особисті уподобання причетних осіб, сфера діяльності підприємства тощо. Так, допустимими вважаються відмінності у призовому фонді (якщо такий передбачено сформувати), кількості етапів відбору, кількості призерів, оцінюваних характеристиках, наявності або відсутності додаткових заохочень для учасників, які не увійшли до списку призерів. Виключенням є такі конкурси, які проводяться декілька років поспіль за схожою процедурою і перетворилися на своєрідну традицію. У такому випадку значні зміни в організації заходу можуть викликати подив чи навіть обурення як з боку конкурсантів, так і з боку глядачів/гостей події. Тож, якщо такі зміни плануються, варто заздалегідь (на етапі ранньої організації або планування) попередити про них відповідні групи громадськості у придатній для цього формі, аби уникнути непорозумінь у подальшому, вже після початку заходу.
Велика кількість заходів, деякі з яких – ті, що вже проводилися раніше, а наразі мають оновлений формат, призводить до того, що студенти не отримують інформацію про них вчасно, і частина бажаючих взяти участь залишаються без можливості проявити свої здібності і підтвердити знання.
Конкурси, що проводяться в університеті, є одним з різновидів внутрішніх подій – тобто таких, що направлені на групи внутрішньої громадськості [4], а саме: студентів, викладацький склад, наукових працівників тощо.
Для того, щоб організація конкурсу дозволила отримати прогнозовані результати і виправдала очікування як його організаторів, так і учасників, розповсюдження інформації про нього має проходити у три етапи:
- перший, для попереднього інформування (анонсування) події, а також відбору учасників – майбутніх конкурсантів;
- другий, для привернення уваги потенційних гостей події, глядачів;
- третій, для підведення підсумків щодо проведеного конкурсу і стимулювання інтересу до подальших заходів схожого типу.
Сьогодні з цією метою активно використовуються лише декілька найбільш розповсюджених інструментів: використання печатної продукції рекламного характеру, тематичні публікації у спільнотах (на сторінках) університету у соціальних мережах Facebook та Instagram, а також елементи «сарафанного радіо» (від студента – студенту).
Одним з найбільш вагомих критеріїв для вибору інструментів та технологій PR є відповідність їх цілям ініціатора комунікації, а також особливостям аудиторії. Так, уявляється виправданим використання також наступних інструментів: публікації на офіційному сайті університету, а також ведення Telegram та YouTube-каналів.
Незважаючи на те, що більшу частину часу студенти проводять у соц. мережах, офіційний сайт залишається «візиткою» ВНЗ у мережі Інтернет і його наповненню необхідно приділяти не меншу увагу, ніж розробці контенту, наприклад, для сторінки Facebook. Інформація про конкурс також з’являється на сторінці університету у YouTube, проте вона має стихійний характер і зазвичай містить відомості про захід, що вже скінчився, або ж концентрує увагу глядача на окремих, вузьких аспектах (наприклад – учасниках конкурсу, їх враженнях тощо).
Найбільш перспективним уявляється ведення каналу Telegram. Головна перевага ресурсу – можливість моментально отримувати реакцію аудиторії на зміст публікації (система голосування). Кількість людей, які можуть стежити за оновленням каналу майже не обмежена, а система сповіщення підписаних на оновлення сторінки користувачів автоматична – нові публікації з’являються поряд з іншими повідомленнями та відображаються як єдина стрічка. До того ж, цей інструмент не потребує значних витрат – для ведення каналу достатньо однієї людини й кількох годин на день.
ЛІТЕРАТУРА
Сондер М. Ивент-менеджмент: организация развлекательных мероприятий. Техники, идеи, стратегии, методы / Марк Сондер. – М.: Эксмо, 2010. – 544 с.
Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – 5-те вид. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 1728 с.
Мишина Л.А. Связи с общественностью / Лариса Александровна Мишина // Научная книга. – 2009.
Науковий керівник
к.е.н., доцент Зима О.Г.