ФІКТИВНИЙ ШЛЮБ В УКРАЇНІ: ПРИЧИНИ СЬОГОДЕННЯ ТА ПРАВОВІ НАСЛІДКИ
УДК 347.622(477)
Кушніренко В.С., студентка 3 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Анотація: Реєстрація фіктивних шлюбів є актуальною в даний час, бо соціально-економічна складова країни активно цьому сприяє. Проаналізовано основні причини та правові наслідки фіктивного шлюбу в Україні, висвітлено можливі варіанти вдосконалення законодавства у цій сфері шляхом доповнень та внесення змін до існуючих правових документів.
Ключові слова: Фікція, фіктивний шлюб, недійсність шлюбу.
Abstract: Registration of fictitious marriages is actual presently, because socio-economic constituent of country actively assists it. Principal reasons and law consequences of fictitious marriage are analyzed in Ukraine, the possible variants of perfection of legislation are reflected in the field of it by adding and making alteration to the existent legal documents.
Key words: fiction, fake marriage, nullity of marriage.
Відповідно до ст. 51 Конституції України кожен громадянин має право укладати шлюб, те ж саме передбачено ст. 16 Загальної декларації прав людини: Чоловік і жінка, які досягли повноліття мають право брати шлюб і створювати сім’ю. Людям притаманно зустрічатися, закохуватися, одружуватися, іноді розлучатися. Є люди, які мають довге та щасливе подружнє життя, є й такі, що живуть разом довго, але нещасливо. Проте все частіше трапляються такі випадки, в яких подружжя разом перебуває лише у РАЦСі. Саме так деякі категорії людей вирішують лише власні цілі, які пов’язані з вирішенням питання отримання громадянства або певної посади.
Слово «фікція» (від лат. fictio – вигадка) має таке тлумачення – це те, що не відповідає дійсності, та не співпадає з реальними явищами і процесами, має значну відмінність від оригіналу та оригінальної інформації [1].
Однак слід звернути увагу на те, що законодавство України в Сімейному кодексі визначило, що фіктивним є не тільки той шлюб, який укладений за змовою чоловіка та жінки, але і той, в якому хоча б один із подружжя не має наміру створювати сім’ю [2]. Відповідний юридичний нюанс є досить цікавим, оскільки дозволяє визнати поза законом навіть той шлюб, який в першу чергу укладався з благородною метою. Також фіктивним є шлюб, що укладається з метою збагачення одного з подружжя, але довести, що такий шлюб був укладений з цією метою досить складно.
Існує ряд причин, що є поштовхом для укладання фіктивного шлюбу, серед них: отримання виду на проживання за кордоном та набуття громадянства, відстрокування військової служби, отримання статусу «дружини» та батька для майбутньої дитини, отримання престижної роботи, яка добре оплачується, а також вирішення житлового питання.
Це лише частина причин, які є стимулятором до укладання фіктивного шлюбу. Низький рівень демократії та тоталітарна форма правління в деяких країнах колишнього СРСР не дають можливості самореалізуватися людині, тому соціально-економічна складова України створює для іноземців з бідніших країн райські умови для проживання та самореалізації. Це зумовлено відсутністю відповідальність за обман – створення фіктивного шлюбу, який не підлягає перевірці, що є повною протилежністю законодавства США і країн ЄС, де шлюб з іноземцем ретельно перевіряється на наявність ознак фіктивності, а у разі виявлення такого шлюбу передбачена кримінальна відповідальність.
Відповідальність за укладання фіктивного шлюбу не передбачена чинним законодавством, проте існують наслідки, що зумовлені такою фікцією і закріплені в Сімейному кодексі. На перший погляд, всі вони є позитивними для кожної із сторін.
По-перше, однією з важливих характеристик фіктивного шлюбу є те, що фіктивний шлюб не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був укладений, прав та обов’язків подружжя [2], але можливі певні наслідки у разі народження у жінки дитини від випадкового зв’язку.
По-друге, якщо протягом фіктивного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності та потребує поділу в разі розірвання шлюбу. Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами [2], що неможливо встановити або буде встановлено на підставі наданих доказів.
По-третє, якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається отриманою без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню [2], але в тому разі, якщо буде доведено, що особа ввела в оману іншу особу стосовно батькіства дитини. Тому правильним у вирішенні такої ситуації буде звернення до суду з вимогою захисту порушеного права.
По-четверте, якщо буде доведено, що особа, яка отримала право користування житлом у зв’язку з реєстрацією шлюбу уклала його з наміром не виконувати свої обов’язки, а лише задовольнити власті інтереси, не набуває права на проживання та користування житлом і може бути виселена [3].
По-п’яте, якщо особа уклала фіктивний шлюб, що був визнаний недійсним, змінила своє прізвище, то вона вважається що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави [4].
Для України, в цілому, фіктивні шлюби мають негативне значення, бо вони шкодять інтересам громадян України у контексті визначення статусу народжених дітей та майнових перешкод (захоплення майна або його розподіл між подружжями після розірвання шлюбних відносин).
Сучасні науковці поділяють свою точку зору стосовно того, що українська міграційна політика має у майбутньому передбачити відповідальність за укладання фіктивних шлюбів. А саме:
- Для категорії осіб, які вступають у фіктивний шлюб на території України необхідна адміністративна відповідальність у вигляді штрафів до 100 тисяч гривень з наступною забороною в’їзду в країну строком до одного року.
- Для категорії осіб, які виступають в ролі посередників або організаторів зазначеної протиправної діяльності – кримінальна відповідальність строком до 3 років позбавлення волі та додаткові штрафи на суму до 250 тисяч гривень.
Щоб виявити подібні факти, необхідно залучити такі структури: МВС, ДМС, СБУ, МЗС, Мінюст України.
Відмови у подальшому оформленні в’їзних віз до України строком на певний період через факт приховання паспортних документів і звернення за захистом в Україні, можуть слугувати адміністративним покаранням.
Крім цього, доцільним є внесення змін до чинного Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», а саме, зазначити, що укладання шлюбних відносин повинно здійснюватися на території регіону реєстрації місця проживання або перебування. Це дозволить запровадити систему уникнення корупційних ризиків, бо іноземці у непоодиноких випадках використовують різні регіони країни для укладення шлюбів, там де це «може працювати».
Завершальним етапом вдосконалення системи регулювання фіктивних шлюбів є проведення спеціальних операцій перевірки подібних випадків на всеукраїнському рівні з метою виявлення фіктивних шлюбів. До складових таких операцій входить перевірка спільного побуту шляхом відвідання квартир проживання шукачів захисту (проводиться за згодою осіб), а також проведення відповідних співбесід із двома нареченими.
Таким чином, у дійсному законодавстві України, на нашу думку, необхідно передбачити певні вимоги до порядку оформлення шлюбу з іноземцями, зокрема, оформлювати шлюб лише у тому випадку, якщо іноземець придбає певне майно, матиме роботу та кошти на тимчасове помешкання в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-IІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – С. 135.
Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – ст. 141.
Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103
Науковий керівник
к.ю.н., проф. Сергієнко В.В.