СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ГУДВІЛУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ПРАКТИЦІ

УДК 657.421.3

Малемоненко А.В., студент 4 курсу,
Безкоровайна Л.В., к.е.н., доцент
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: Досліджено сутність поняття «гудвіл» і визначено необхідність його обліку для вітчизняних підприємств. Розглянуто підходи до його визначення у законодавстві України та науковій літературі. Вивчено досвід обліку та оцінки гудвілу у зарубіжній практиці і запропоновано його використання на вітчизняних підприємствах.

Ключові слова: нематеріальний актив, гудвіл, оцінка, прибуток, ділова репутація, об’єднання бізнесу.

Abstract: The essence of the concept of “goodwill” was investigated and the necessity of its accounting for domestic enterprises was determined. Approaches to its definition in legislation of Ukraine and scientific literature are considered. The experience of recording and evaluating goodwill in foreign practice was studied and it was proposed to use it at domestic enterprises.

Key words: intangible asset, goodwill, valuation, profit, business reputation, business association.

Діяльність будь-якого сучасного підприємства пов’язана з використанням великої кількості нематеріальних активів, причому частина з них враховуються на балансі, а частина не враховуються.

Поняття нематеріальних активів використовується в бухгалтерському та фінансовому обліку, в управлінні та оціночної діяльності, причому зміст цього поняття різний у національних стандартах бухгалтерського обліку різних країн і різних видах професійної діяльності. Ділова репутація або гудвіл є також нематеріальним активом підприємства.

Для більшості завдань гудвіл може бути визначений як сукупність тих елементів бізнесу або персональних якостей, які стимулюють клієнтів звертатися саме до даного підприємства і які приносять фірмі прибуток понад той, який потрібен для отримання розумного доходу на всі інші активи підприємства, включаючи дохід на нематеріальні активи, які можуть бути ідентифіковані і окремо оцінені. У більшості випадків гудвіл підприємства складається з гудвілу бізнесу – гудвілу, що відноситься власне до підприємства, і персонального гудвілу. Додатковий прибуток виходить в результаті сукупного впливу цих двох елементів.

Існує кілька точок зору економістів на сутність поняття гудвіл. З точки зору бухгалтерського обліку ділова репутація (гудвіл) трактується як величина, на яку вартість бізнесу перевершує ринкову вартість його матеріальних активів і тієї частини нематеріальних, яка відображена в бухгалтерській звітності. Як нематеріальний актив дана величина ставиться на баланс в момент покупки підприємства. У табл. 1 наведено трактування поняття «гудвіл» у різних наукових джерелах.

Таблиця 1

Трактування поняття «гудвіл»

№ п/п Джерело Сутність поняття
1 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» [1] Гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань і непередбачених зобов’язань на дату придбання.
2 Податковий кодекс України (ст. 14.1.40) [2] Гудвіл (вартість ділової репутації) – це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо.
3 МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» [3] Гудвіл − це перевищення вартості придбання над придбаною часткою в справедливій вартості ідентифікованих придбаних активів, що є нероздільним від придбаного підприємства.
4 Сагова С.В. [4] Гудвіл – це позитивна чи негативна різниця між вартістю придбання підприємства в цілому і сукупною вартістю його чистих активів, кожен з яких на дату придбання оцінено за справедливою вартістю.
5 Ридзевська A.B., Сало О.В. [5] Гудвіл – елемент, що втілює у собі нематеріальні складові, цінність яких для підприємства дуже велика, незважаючи на те, що вони не визнаються активами в бухгалтерському обліку.
6 Швіндіна Г.О., Кошевець В.В. [6] Гудвіл – перевага, яку отримує компанія від комплексного управління емоціною привабливістю, якістю продукції, відносинами з партнерами, репутацією керівництва, фінансовими показниками, соціальною відповідальністю та яка є джерелом зростання її акціонерної вартості.
7 Кошевець В.В. [7] Гудвіл – це вартість, яка формується в результаті комплексного управління емоційною привабливістю, якістю продукції, відносинами з партнерами, репутацією керівництва, фінансовими показниками, соціальною відповідальністю, що є джерелом зростання вартості компанії.

Однак в західних країнах практика показує, що ринкова вартість підприємства на кілька порядків може перевищувати суму його матеріальних і ідентифікованих нематеріальних активів, і якщо раніше ця величина характеризувалася як загальний гудвіл підприємства, то останнім часом намітилася тенденція охарактеризувати його структуру. Структура гудвілу підприємства в цілому аналогічна структурі інтелектуального капіталу, теорії якого в даний період дуже популярні в західній економічній літературі. Вона включає і ринкові активи підприємства, і інфраструктурні активи, і його ідентифіковану (але не включену до балансу) інтелектуальну власність, і людські активи (персональний гудвіл).

Гудвіл присутній тільки при наявності надлишкової прибутку (хоча з точки зору бухгалтерського обліку може бути присутнім і негативний гудвіл) і не може бути відділений від діючого підприємства, тобто не може бути проданий окремо від нього. Гудвіл виникає, коли компанія отримує стабільні, високі прибутки, її дохід на активи (або на власний капітал) вище середнього, в результаті чого вартість бізнесу перевищує вартість його чистих активів.

У міжнародній практиці облік активів типу гудвіл регулюється МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу», в якому гудвіл, що виникає при придбанні компанії, визначається як платіж, здійснений покупцем в передбаченні майбутніх економічних вигод від активів, які окремо не відповідають вимогам визнання у фінансовій звітності, але за які покупець готовий заплатити при придбанні [3].

Основні методи оцінки гудвілу (ділової репутації):

  1. бухгалтерський метод. Цей метод застосовується тільки при купівлі підприємства, коли ціна покупки підприємства перевищує вартість матеріальних і нематеріальних активів, що обліковуються на балансі, в цьому випадку різницю приписують вартості гудвілу. Фактично цей метод допомагає оцінити гудвіл та інші неідентифіковані нематеріальні активи за методом «великого казана»;
  2. аналітичний метод оцінки ділової репутації. Основна ідея цього методу полягає в тому, що невловимі елементи нематеріальних активів майже або зовсім не показуються в бухгалтерському обліку, таким чином, метою стає обчислення цих активів або «прихованих» інвестицій. Аналітичний метод має перевагу в тому сенсі, що вказує на внутрішнє походження ділової репутації, проте він складний для аналізу і розрахунку. Крім того, необхідно мати на увазі, що деякі елементи мають вартість тільки в тому випадку, коли вони об’єднані. Адже і сама ділова репутація виступає, перш за все, синтетичним показником;
  3. оцінка ділової репутації за допомогою показника ділової активності. Цей метод найчастіше використовується на заході для оцінки комерційних підприємств. Зазвичай показником ділової активності виступає обсяг продажів (найчастіше обсяг продажів за останні три роки), до якого застосовують коефіцієнт-множник для оцінки ділової репутації. Однак оцінювати ділові активи виходячи тільки з обсягу продажів досить ризиковано, тому оцінювач обов’язково повинен поцікавитися фінансовими результатами підприємства;
  4. метод надлишкових прибутків. Основним методом для оцінки гудвілу є метод надлишкових прибутків (оцінка за методом капіталізації «гудвіл»). Він заснований на передумові про те, що надлишкові прибутки приносять підприємству не відображені в балансі, нематеріальні активи, що забезпечують прибутковість на активи і на власний капітал, вище середньогалузевого рівня. Метод передбачає пряме зіставлення рівнів прибутковості оцінюваного підприємства та інших підприємств-аналогів галузі з подальшою капіталізацією тієї частини різниці між ними, що не пояснюється впливом матеріальних активів.

Недоліком методу є те, що він не є універсальним, так як підприємство може і не отримувати надлишкового доходу, але при цьому все ж таки мати гудвіл, і, з іншого боку, мати надлишковий дохід не настільки тривалий час, який не пов’язаний безпосередньо з діловою репутацією компанії.

Європейські стандарти оцінки TEGOVA відзначають, що оцінювач може перевірити коректність результатів отриманої оцінки вартості гудвілу шляхом порівняння різниці між вартістю бізнесу, яка визначена методом дисконтованого грошового потоку (і / або капіталізації) і повною вартістю матеріальних і нематеріальних активів. Інший спосіб перевірки полягає в тому, щоб взяти різницю між вартістю всього підприємства (бізнесу) в припущенні, що воно має у власності і використовує нематеріальні активи в бізнесі, і порівняти це із загальною вартістю підприємства в припущенні, що воно не є власником тих же самих нематеріальних активів.

Тож, вітчизняним підприємствам слід особливу увагу приділити такому виду нематеріальних активів, як гудвіл і скористатись зарубіжним досвідом для його оцінки.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163, зі змінами та доповненнями.

  2. Податковий кодекс України, затверджений Верховною Радою України від 02.12.2010 № 2755- VI.

  3. МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» від 01.01.2012 р.

  4. Сагова С.В. Особливості обліку гудвілу / С.В. Сагова // Фінанси, облік і аудит : зб. наук. Праць. – К.: КНЕУ, 2009. – Вип. № 14. – С. 291-298.

  5. Ридзевська О.В. Поняття гудвілу та характеристика його складових / О.В. Ридзевська, A.B. Сало // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. – 2012. – Вип. 22(2). – С. 349-352.

  6. Швіндіна Г.О. Ділова репутація як показник ефективності функціонування організації / Г.О. Швіндіна, В.В. Кошевець // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. – 2011. – № 2. – С. 75-79.

  7. Кошевець В.В. Формування понятійно-категоріального апарату системи управління гудвілом підприємства / В.В. Кошевець // Вісник Сумського державного університету. Сер.: Економіка. – 2012. – № 4. – С. 102-106.

Науковий керівник

к.е.н., доц. Безкоровайна Л.В.