ВІДБИВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ ФІЗИЧНОГО СТАНУ
УДК 796.01
Кодацький М.М., студент 3 курсу
ХНУПС ім. Івана Кожедуба
Анотація: досліджено вплив психологічних факторів на ефективність формування спеціальної фізичної підготовленості військовослужбовців з різними рівнями фізичного стану.
Ключові слова: мотиваційний стан, мотивація, загальна фізична підготовка, спеціальна фізична підготовка, курсанти.
Annotation: the influence of psychological factors on the effectiveness of the formation of special physical preparedness of servicemen with different levels of physical condition is researched.
Key words: motivation state, motivation, general physical training, special physical training, cadets.
Пошук шляхів підвищення ефективності формування фізичної готовності є актуальною проблемою для навчальної діяльності курсантів. Дослідження навчальної діяльності курсантів при засвоєнні дисципліни «Спеціальна фізична підготовка» традиційно націлені на вивчення її окремих структурних компонентів: когнітивної, афективної та психомоторної сфер.
Мета дослідження – виявити значення психологічного стану на результати виконання вправ спеціальної фізичної підготовки військовослужбовців.
Методи дослідження: зіставлення рівня фізичного стану з результатами виконання вправ спеціальної фізичної підготовки.
Результати дослідження та їх обговорення.
Спостерігаються статистичні значущі відмінності між часткою курсантів з високим, вище та нижче за середній рівнем фізичного стану в оцінці результатів виконання вправ загальної та спеціальної фізичної підготовленості на «відмінно». У всіх групах значуща різниця між часткою курсантів, що мають незадовільні оцінки за виконання вправ загальної та спеціальної фізичної підготовленості.
Встановлено, що статистичні значущі відмінності в оцінці спостерігаються, якщо курсанти виявляють низьку цілеспрямованість, страх, очікування провалу, незібраність та занепокоєння.
Виявлено, що після проведення низьку заходів щодо підвищення мотивації курсантів до фізичного вдосконалення сталася зміна мотиваційного стану курсантів і статистичне достовірне поліпшення результатів виконання спеціальної вправи у другій спробі.
Слід звернути увагу на те, що курсанти у групі з високим РФС не мають незадовільних оцінок за вправи «біг на 100 м та підтягування на перекладині». У курсантів з високим та вище за середній РФС спостерігаються позитивний результат і у ЗФП. Але в даних групах є незадовільні оцінки у тестах СФП, а в групі з високим РФС незадовільні оцінки за вправу «біг на 3000 м».
При визначенні різних сторін загальної фізичної підготовленості військовослужбовців з різним рівнем фізичного стану встановлено відносні розходження в рівні розвитку окремих фізичних здібностей. Наприклад, якщо показники силової витривалості, швидкості не мають суттєвих відмінностей, то показники частки курсантів, що мають оцінку «відмінно» та «незадовільно» за рівень ЗФП статистично достовірно відрізняються від частки курсантів, що мають ті ж оцінки за рівень СФП.
Такі різні, а деякою мірою і суперечливі величини показників, які характеризують рівень загальної фізичної підготовленості курсантів з відповідним рівнем фізичного стану можна, очевидно, пояснити:
- наслідком професійної діяльності, специфіки, попередньої рухової активності й індивідуальних особливостей організму (може спостерігатися значна перевага одних систем над іншими, тобто буде відзначатися виражена перевага визначених сторін фізичної підготовленості) [2];
- порядком оцінювання (за сумою балів усіх вправ та можливість компенсації слабких результатів в окремій вправі високим в іншій);
- залежністю тривоги від рівня мотивації у курсантів напередодні контрольних заходів та вміннями управляти своїм психічним станом [3, 4, 1].
Результати аналізу взаємозв’язку рівня загальної фізичної підготовленості військовослужбовців з рівнем фізичного стану дозволяють стверджувати, що в переважній більшості вимоги до виконання вправ адекватні до функціональних можливостей організму курсантів. Але значна кількість курсантів виконала нормативи по спеціальної фізичної підготовки з великими зусиллями, частина не спромоглася успішно виконати тестування і отримала незадовільну оцінку. Для них фізичні і психологічні навантаження були неадекватними їх підготовленості, що помітно викликало негативні емоційні переживання, зменшило бажання виконувати норми тестів. Така ситуація вимагає формування у курсантів відповідного рівня емоційного інтелекту.
ЛІТЕРАТУРА
Ільницький І., Окопний А. Актуальні напрями досліджень з удосконалення фізичного виховання в ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою. Спортивна наука України, 2017. №4 (80). р. 3-9.
Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності. М.С. Корольчук. К.: Ельга Ніка-Центр, 2003. 400 с.
Криворучко П.П., Хміляр О.Ф. Морально-психологічний стан військового підрозділу: оцінка та прогнозування. Київ.: Молода нація, 2005. 63 с.
Науковий керівник
заступник начальника кафедри, підполковник Яровий М.В.