АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦІ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

УДК 331.5

Синицька Д.О., студентка 1 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: У статті за матеріалами державної статистичної звітності України розглянуто загальну ситуацію, що склалася на ринку праці України за останні роки; досліджено основні показники, що характерні для ринку праці – зайнятості та безробіття.

Ключові слова: зайнятість, безробіття, трудові ресурси, економічно активне населення, ринок праці.

Abstract. The article on the materials of the state statistical reporting of Ukraine considers the general situation on the labor market of Ukraine in recent years; The main indicators characteristic of the labor market – employment and unemployment – are investigated.

Кey words: employment, unemployment, labor resources, economically active population, labor market.

В умовах сучасної економіки, ринок праці не може ефективно функціонувати без належного втручання держави. Держава має забезпечити контроль за дотриманням чинного законодавства підприємствами щодо ринку праці України, сприяти створенню нових робочих місць, сплачувати відповідну заробітну плату, належному ставленню до працівників та ін.

На сьогоднішній день перед нами гостро постало питання масового безробіття та відплив робочої сили за кордон через нестабільну економічну та політичну ситуацію, соціальну напругу, погане технологічне оснащення підприємств, відсутністю мотивації робочої сили. Працівники часто стикаються з проблемою відсутності державного захисту. Лише невелика кількість економічно активного населення може відстояти та захистити свої права, що стає великим бар’єром для ефективного функціонування ринку праці в Україні.

Вагомий внесок у розуміння становлення й розвиток ринку праці здійснили такі видатні науковці, як: Абалкіна Л., Амосов О., Балановська Т., Бандура С., Богиня Д., Бреєва Б., Волгіна Н., Гогуля О., Драгнєва  Н., Петрова І.Л. та ін. Вони розглянули проблеми, які виникають на ринку праці.

Метою роботи є аналіз сучасного стану ринку праці в Україні.

За даними Державної служби статистики України, чисельність зайнятого населення у І півріччі 2018 року, у порівнянні з І півріччям 2017 року, зросла на 162 тис. осіб та становила 16,3 млн осіб. За віковими групами: майже половину зайнятих громадян становили особи віком 40 – 59 років, 29 % – особи у віці від 30 до 39 років, 19 % – у віці від 15 до 29 років [1].

На 1 грудня 2018 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, у порівнянні з відповідною датою минулого року, зросла на 20 % та становила 81 тис. одиниць. Крім того, у базі даних служби зайнятості містилася інформація про 46 тис. пропозицій роботи, отриманих з інших джерел. Середній розмір заробітної плати у вакансіях становив 5,6 тис. грн, що на 1,0 тис. грн (22 %) більше, ніж на 1 грудня 2017 року [2].

З метою забезпечення професійно-кваліфікаційного рівня шукачів роботи вимогам роботодавців, у січні-листопаді 2018 року за сприяння державної служби зайнятості 142 тис. безробітних проходили професійне навчання. Зокрема, кількість безробітних, які навчалися у центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, зросла на 12 % та становила 47 тис. осіб. Найбільш поширеними професіями, які здобули безробітні, є: машиніст котельної, продавець, перукар, тракторист-машиніст, кухар, електрогазозварник, манікюрник, швачка, водій, адміністратор, кравець, касир.

Кількість осіб, охоплених профорієнтаційними послугами у січні-листопаді 2018 року становила 3,3 млн осіб, з яких 949 тис. осіб мали статус зареєстрованого безробітного. Також профорієнтаційними послугами було охоплено 1,3 млн осіб, що навчаються у навчальних закладах різних типів, з них учні загальноосвітніх шкіл становили 1,1 млн осіб.

Проведений аналіз функціонування національного ринку праці за останні роки дає підстави стверджувати про його неефективність, а саме: зменшення рівня економічної активності та рівня зайнятості населення, збільшення рівня безробіття, наявність диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією, зменшення навантаження зареєстрованих безробітних на одне вільне робоче місце, що пояснюється високими темпами трудової міграції, зниження реальної заробітної плати.

До основних проблем ринку праці, що потребують вирішення відносяться: недієві державні цільові програми та інфраструктурні проекти щодо вирішення питання зайнятості; ринок освітніх послуг не встигає реагувати на динамічні зміни ринку праці, що поглиблює дисбаланс у професійно-кваліфікаційному розрізі; значна плинність кадрів у пріоритетних видах економічної діяльності, а також відтік населення з сільської місцевості, які відбуваються внаслідок низького рівня заробітної плати; значні обсяги міграції за кордон висококваліфікованих кадрів, особливо серед молоді, у зв’язку зі значно нижчим рівнем оплати праці в Україні, у порівнянні з іншими країнами.

З проаналізованих даних можна побачити, що найбільшу частку економічно неактивного населення складають пенсіонери. З працездатного населення найбільшу частку складають учні та студенти денної форми навчання, більшість яких в майбутньому перейдуть в сегмент зайнятого населення. Найменшу частку складає населення, яке не знає де і як шукати роботу. Вихід з даної ситуації допоможуть знайти центри зайнятості населення України. Актуальною являється проблема невідповідності робочої сили вимогам нового етапу розвитку, якому притаманні поширення нових технологій, що використовуються в усіх галузях виробничої діяльності.

На сьогоднішній день на підприємствах використовують ту робочу силу, яка була підготовлена в умовах попередньої системи виробничих відносин, значна частина якої – особи передпенсійного віку. Така робоча сила не відповідає вимогам сучасного етапу розвитку. До того ж кожен працюючий проходить перепідготовку один раз у 12 років, тоді як західноєвропейський стандарт – один раз у три роки.

Таким чином, сучасне становище у сфері зайнятості є досить напруженим, що є результатом багатьох проблем та суперечностей, які тривалий час не вирішувалися, а в період кризи значно загострилися. Серед основних причин такої ситуації є: висока залежність економіки від політичної кон’юнктури, непослідовність проведення соціально-економічної політики, жорстке державне регулювання сфери зайнятості, низька ефективність державної політики щодо сприяння розвитку середнього та малого бізнесу, зниження довіри населення до державної соціально-економічної політики, що призводить до тінізації економіки, в тому числі зайнятості. Негативно також впливає на ринок праці короткострокова орієнтованість економічної діяльності, недостатнє інвестування виробничої сфери, гальмування інноваційних процесів.

Деякі рекомендації полягають у наступному: сфокусовані державної політики на соціальну та економічну складові, акценті на регіональних особливостях при нормативному регулюванні ринку праці. Практична значущість результатів дослідження полягає у тому, що при дотриманні та використанні розроблених рекомендацій, поступовому внесенні змін до законодавства ситуація на ринку праці може суттєво покращитися, що позитивно позначиться на загальному рівні добробуту населення.