СТРАХУВАННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

УДК 351.84:338.24.021

Литвин Ю.Ю., студентка 1 курсу
ХНУВС

Анотація: Узагальнено особливості та окреслено проблемні аспекти функціонування світового ринку страхових послуг в умовах зміни парадигми розвитку. Здійснено оцінку тенденцій страхування та його еволюції. Розкрито основні пріоритети подальшої еволюції ринку страхових послуг з урахуванням цифрової економіки.

Ключові слова: страхування, ринок страхових послуг, цифрова економіка, ризикове страхування, глобалізація.

Abstract: The generally features are also planned problem aspects of functioning of the world market and services in the conditions of change of the paradigm of development. Assessment of trends of insurance and its evolution is carried out. It is opened the main priorities of further evolution of the market of insurance services from digital economy.

Key words: insurance, market of insurance services, digital economy, risk insurance, globalization.

Глобальні зміни в суспільстві та стрімкий розвиток фінансових технологій, посилені зростанням банківських рахунків, загальним обсягом укладених фінансових угод і складністю системи задіяних інститутів та інструментарію, визначаються вагомими парадигмальними зрушеннями як з боку пропозиції фінансових послуг, так і з боку попиту на них. Це особливо характерно для ринку страхових послуг, дистрибуція товарів якого є вкрай залежною від зміни настроїв та вподобань споживачів, появи нових механізмів і каналів реалізації страхових послуг.

Згідно чинного Законодавства України Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Ринок страхових послуг – це складова фінансового ринку, яка є системою правових та організаційних заходів із реалізації страхового продукту.

Цифрова економіка – це економіка, що базується на цифрових комп’ютерних технологіях. Наприкінці ХХ століття традиційна економічна модель ринкової економіки поступово трансформувалася у цифрову економіку, поняття якої вперше було вжито в науковий обігДономТапскоттомще у 1995 році. Цьому сприяв подальший розвиток суспільного виробництва та стрімке винайдення нових інформаційно-комунікаційних технологій. Цифрова економіка ХХІ століття стала найважливішим двигуном інновацій, конкурентоспроможності і економічного розвитку [1, с. 13].

Характерними рисами розвитку сучасної глобальної економіки є інтернаціоналізація світових та регіональних ринків, посилення міжнародної економічної інтеграції та глобалізації окремих екосистем, суцільна інформатизація суспільства, переосмислення впливу й переоцінка інвестиційних ризиків у застосуванні різних фінансових інструментів і технологій фінансового ринку, поява нових викликів і загроз, які супроводжують зміни в основах функціонування не лише окремих суб’єктів господарювання, але й економік у цілому. Фінансова сфера чи не найбільше залежна від впливу окреслених чинників, адже фінансовий сектор тісно взаємопов’язаний із проблемами світової економіки, зміною кон’юнктури, ціновими коливаннями. Ефективно функціонуючий ринок страхових послуг є важливою компонентою розвинутої ринкової економіки і відіграє визначальну роль у формуванні загальноекономічної ситуації не лише в країні, а й у світі. Він, по-перше, створює страхове середовище, здатне забезпечити страховий захист не лише суб’єктам господарювання і фізичним особам, а й міжнародним утворенням, які визначають основи розвитку всієї спільноти; по-друге, акумулює значні фонди неактивного капіталу й перетворює його у потужне джерело інвестиційних ресурсів, які активізують реальний сектор і стимулюють соціально-економічне зростання. Окрім того, за належної організації страхового бізнесу є можливість знизити наслідки різного роду природних і техногенних катастроф, нівелювати ризики виробничо-техногенного характеру й фінансових зловживань. Водночас, рівень розвитку ринку страхових послуг безпосередньо обумовлений соціально-економічним становищем в країні та світі, готовністю населення та суб’єктів господарювання до споживання такого роду фінансових послуг, а також державною підтримкою страхового бізнесу. Як результат, у країнах з високорозвиненими економічними системами темпи зростання ринків страхових послуг є значно меншими, порівняно з країнами, що розвиваються, через перенасиченість таких ринків страховими послугами та пошуком страховими компаніями нових ринків збуту власного продукту із-за можливості отримання більшого доходу. Зокрема, у 2016 р. в розвинутих країнах за ризиковими видами страхування темпи зростання страхових премій склали 1,7%, тоді як у країнах, що розвиваються, вони втричі більші – 5,3 %. Варто наголосити, що за аналізований період вищенаведений показник розвитку ринку страхових послуг мав тенденцію до зменшення як в країнах, що розвиваються, так і по світу в цілому. Експерти світового страхового ринку, страховий сектор стикається зі стримуючими факторами, помірним економічний ростом, створюючи складні умови формування тарифів. Разом з тим, премії продовжують зростати як в розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, поряд із економічною активністю. Також відбувається збільшення рівня проникнення страхування, особливо на ринках з перехідною економікою [2]. У 2017–2018 рр. передбачається певне покращення ситуації. Незважаючи на незначне зниження росту премій з ризикового страхування у реальному секторі з 2,4% у 2016 р. до 2,2% у 2017 р., у 2018 р. вони знову почнуть зростати (+3%). Натомість у сфері страхування життя ситуація значно краща. Загальна величи на премій зі страхування життя у 2015 р. становила 2,52 трлн дол. США, а щорічний приріст, починаючи з 2011 р., – 4,3%. За даними дослідження, проведеного Finaccord, до трійки світових лідерів за обсягами зібраних премій увійшли США, Японія і Китай (560, 322,3 і 254,6 млрд дол. США відповідно). Очікується, що до 2019 р. ринок страхування життя за обсягом премій досягне 3,07 трлн дол. США. Проникнення страхування на ринках розвинених країн становить 8,1%, в країнах, що розвиваються, – 2,9%, а по світу в цілому – 6,2% [3].

Загалом у світовому масштабі зібрані страховиками премії збільшуються, особливо у країнах, що розвиваються. Така ж тенденція зберігатиметься і в 2017–2018 рр. Це обумовлено розвитком такого виду страхових послуг у країнах з перехідною економікою, особливо в країнах Азії (найбільше в Китаї, де уряд зацікавлений у підвищенні рівня проникнення страхування); старінням населення і переосмисленням людством цінностей і привілеїв у контексті придбання накопичувальних програм страхування; активізацією медичного страхування у зв’язку зі зростаючою потребою у ньому. У сфері ризикового страхування зменшується питома вага комерційного страхування через скорочення обсягів міжнародної торгівлі, що чинить вплив на морське й кредитне страхування; спостерігаються низькі відсоткові ставки за інвестиційними інструментами, що позначається на рентабельності й скороченні страхових резервів; підвищенні ролі кібер-страхування через посилення кібератак не лише на державні інститути й організації, а й на приватний сектор, та вразливістю даних. Так, доходи ринку кібер-страхування у 2014 р. склали 2,5 млрд дол. США, а до 2020 р. їх очікуваний обсяг зросте втричі – до 7,5 млрд дол. США [4]. При цьому 90% усіх доходів надійшло від американських компаній через перманентні зломи корпоративних і урядових ресурсів, що зробило цей вид страхування найбільш швидкозростаючим страховим продуктом у країні. Зокрема, за даними страхової консалитингової фірми Advisen Ltd., за 2016 рік в США виробники заплатили за кібер-страхування 36,9 млн дол. США, що на 89% більше, ніж роком раніше. І ситуація з Abbott Laboratories ABT підняла інтерес до кіберстрахування на новий рівень [5].

У 2016 р. стан страхового ринку України дослідила компанія Cisco, яка в своєму звіті з інформаційної безпеки повідомила, що більше половини опитаних українських компаній піддавалися кібератакам. Загалом кібер-страхування охоплює широкий спектр ризиків і захищає компанії від фінансових втрат у результаті DDoS атак, фішингу, кібер-вимагання, зараження шкідливим програмним забезпеченням, відповідальності за зберігання конфіденційної інформації та персональних даних тощо. Звісно, в більшості страхових компаній досі відсутні фахівці з оцінки кібер-ризиків, тим не менше цей вид страхування роз вивається і в майбутньому конкуруватиме з іншими видами комерційного страхування чи навіть страхування життя. Ще одним ноу-хау у сфері страхування в світі є страхування роботів. Окрім того, на розвиток світового страхового ринку впливають загальна економічна ситуація у світі, кризові явища у фінансовій сфері, валютні коливання, зміни цінової кон’юнктури, інформатизація й модернізація екосистем, збільшення кількості природних катаклізмів і стихійних лих, рівень поширення захворювання населення планети тощо. Як результат, страховий ринок змушений реагувати на окреслені трансформації задля максимального задоволення потреб і побажань своїх клієнтів з метою їх страхового захисту в частині удосконалення підходів до ведення бізнесу, розробки інноваційних каналів реалізації продуктів і надання послуг та технологій обслуговування. Водночас відбуваються зміни в основах функціонування самого світового ринку страхових послуг й організації діяльності страхових компаній на ньому відповідно до нової парадигми розвитку економічної спільноти. Україна також повинна мотивувати вітчизняні компанії використовувати переваги цифрової економіки.

Мета формування державою мотивацій проста: заохотити споживати та використовувати технології, тобто зробити так, щоб технології були доступні бізнесменам та громадянам, щоб бажання модернізувати, оптимізувати, прискорити та розвинути власний бізнес та життєдіяльність змогли реалізуватисята стати основою «цифрової» економіки [6, с. 9]. Таким чином, сьогодні страхування потребує розробки універсальних та інтернаціональних продуктів, а також відповідного нормативно-правового забезпечення.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Апалькова В. В. Концепція розвитку цифрової економіки в Євросоюзі та перспективи України. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Менеджмент інновацій. – 2015. – Вип. 4. – С. 9-18.

  2. Прогноз развития глобального рынка страхования на 2017-2018 годы: 5 ключевых тенденций в мире.

  3. World insurance in 2015: steady growth amid regional disparities.

  4. Ринок страхування від кібер-загроз в найближчі 10 років може стати одним з найбільш перспективних.

  5. За рік сума вкладень у кібер-страхування у США зросла на 89%.

  6. Цифрова адженда України – 2020 : проект.

Науковий керівник

д.е.н., доц. Маковоз О.С.