ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

УДК 314.7

Бондаренко Я.О., студент 1 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: У статті досліджено правові аспекти регулювання міграційних процесів, проаналізовано міграційну політику України. У ході дослідження визначено основні аспекти, на які впливають міграційні процеси, розглянуто основні проблеми міграційної політики України та шляхи їх розв’язання.

Ключові слова: міграція, міграційна політика, міграційні процеси, правове регулювання, регулювання міграцій, державне регулювання.

Abstract: The article analyzes the legal aspects of the regulation of migration processes, the migration policy of Ukraine. During the study there were determined the main aspects that are influenced by migration processes, the main problems of Ukraine’s migration policy and the ways of their solution.

Key words: migration, migration policy, migration process, legal regulation, migration regulation, government regulation.

Відповідно до Статті 33 Конституції України [1], «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.», а також, відповідно до Статті 26, «Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.». Ці ж правові норми закріплена і в Загальній декларації прав людини.

На сьогоднішній день в Україні, яка розвивається в умовах глобалізації, спостерігається тенденція до збільшення обсягів міждержавних міграційних переміщень населення, тому актуальною є тема міждержавної міграції населення. Наразі надзвичайно важливою є розробка активної міграційної політики України, адже міграційні процеси мають вплив як на відтворення населення в країні в цілому, її трудовий потенціал, соціально-економічний розвиток, так і на національну безпеку держави. Одним з головних важелів розвитку країни є саме ефективність державної міграційної політики, яка визначається наявністю її обґрунтованої концепції, основне завдання якої – забезпечення єдиного методологічного підходу до формування бачення міграційного процесу в сучасній Україні, визначення ролі та місця міграцій населення у соціально-економічному і політичному житті держави, розробка механізму регулювання територіального перерозподілу населення; чітке дотримання обраних пріоритетів, а також наявність надійного правового, організаційного, матеріального та інформаційного забезпечення заходів державного регулювання міграцій [2].

В цілому міграційна політика будь-якої держави є всеосяжною, тісно пов’язаною з економічною, соціальною, демографічною, геополітичною політикою, політикою національною безпеки та спрямована, перш за все, на визнання й дотримання прав людини на вільний розвиток, прийняття рішень і стратегій щодо подолання безробіття й зростання міжнародного потенціалу країни. Важливим є той факт, що головними принципами, на яких базується міграційна політика України, є неприпустимість обмежень або надання переваг особам за расовими ознаками, релігійними переконаннями, етнічним та соціальним походженням тощо. Згідно з даними, наведеними у проекті Закону України «Про основні засади державної міграційної політики України», основними проблемами міграційної політики України визначаються [3, с. 6]:

  1. стабільна щорічна, починаючи з 1994 року, чисельна перевага еміграції над імміграцією;
  2. трансформація вікової структури населення, яка полягає у зростанні питомої ваги осіб старших вікових груп;
  3. неузгодженість міграційного законодавства України із стандартами Євросоюзу та загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;
  4. недостатність комплексних наукових досліджень міграційних процесів в Україні з визначенням їх тенденцій і наслідків для всіх сфер суспільного життя.

Активне реформування української міграційної сфери розпочалось після того, як Україні було надано План дій з лібералізації візового режиму, регулюванню питання міграції в якому присвячено такі підрозділи як «Управління міграцією», «Політика притулку» та ін. Згідно Плану дій з лібералізації візового режиму, в міграційній політиці України мав здійснитись ряд позитивних перетворень [4; с. 7]. Наприклад, спеціалісти пов’язують прийняття Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» саме з виконанням Плану.

Таким чином, протягом останнього десятиріччя спостерігаються активні зрушення у становленні міграційної політики України, зусилля органів якої, перш за все, спрямовані у напрямку подолання негативних тенденцій міграційних процесів та їх налагодженні. Проте важливо зазначити, що питання про ефективність міграційної політики України залишається відкритим та потребує додаткових досліджень та пошуків шляхів її перетворення.