АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ РЕКРЕАЦІЙНО-СПОРТИВНИМИ КОМПЛЕКСАМИ

УДК 796:379.8(477)

Кримі Г.О., студентка 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. Розглянуто сутність та особливості рекреаційно-спортивного галузі в Україні. Досліджено основи формування багатофункціональних спортивних комплексів. Проаналізована статистичні данні, щодо забезпеченості рекреаційно-спортивними спорудами. Визначені шляхи вирішення проблеми недостатньої кількості спортивних комплексів.

Ключові слова: рекреаційна інфраструктура, об’єкти фізичної рекреації, багатофункціональний спортивно-рекреаційний комплекс.

Abstract.The essence and features of the recreation and sports industry in Ukraine are considered. The basis of formation of multifunctional sports complexes is explored. The statistical data on the provision of recreation and sports facilities are analyzed. The ways of solving the problem of insufficient number of sports complexes are determined.

Key words: recreational infrastructure, objects of physical recreation, multifunctional sports and recreation complex.

Зміцнення матеріально-спортивної бази спорту і будівництво нових спортивних об’єктів – необхідна умова формування здорової нації [1]. Особлива роль у зміцнені здоров’я українців належить сучасним спортивним спорудам. Сьогодні будівництво спортивних об’єктів набуває все більшого значення. Але в Україні ще не сформовано необхідну сучасну спортивну інфраструктуру за місцем навчання, проживання, роботи та відпочинку.

Найбільш повно, вивченням формування перспективних багатофункціональних спортивних комплексів на сучасному етапі займався Белоносов С.А. [2]. Питання адаптивності архітектурних об’єктів різного функціонального призначення висвітлюється в роботах Р. Саксона, К. Слессора, М. Віггінтіна і в проектах архітекторів, які перебувають у руслі «зеленого руху», таких як Н. Фостер, Ж. Массо, Н. Гримшоу, Р. Роджерс, Р. Піано, Т. Херцог, Ж. Нувель, С. Калатрава та ін [3]. Дослідження типологічних особливостей спортивних об’єктів наведені у відомих роботах Г.В. Ясного [4].

Метою роботи є наукове дослідження та аналіз забезпеченості населення України рекреаційно-спортивними закладами

У світовій ринковій економіці останнім часом все більшого значення набуває ринок рекреаційних послуг, основним завданням якої є задоволення рекреаційних потреб населення. Основу ринку рекреаційних послуг формує велика та швидкозростаюча частина світового господарства - рекреаційна сфера. Особливу роль в якій відіграє найважливіша підсистема, а саме рекреаційна інфраструктура. Як ми можемо бачити (рис. 1) частиною рекреаційної інфраструктури є спортивно-рекреаційні комплекси та заклади.

Рис. 1. Складові функціонально-спеціалізованої інфраструктури

Фізична рекреація є найважливішим фактором організації функціонально-спеціалізованої інфраструктури, яка направлена на тренування людського організму, формування, відновлення, укріплення та збереження здоров’я людини, нейтралізацію негативних наслідків виробничої діяльності [5].

Спосіб життя населення України та стан сфери фізичної культури і спорту створюють загрозу та є суттєвим викликом для української держави на сучасному етапі її розвитку [1]. Відповідальні державні служби та інституції, які мають відношення до розвитку спортивної інфраструктури, збереження здоров’я та формування навичок здорового способу життя, потребують виконання багатьох соціальних програм. Фактично вони майже не фінансуються, а тому і не виконуються.

Розвиток сучасних спортивних комплексів, як засобів підвищення фізичного здоров’я. На сьогоднішній день в Україні, будівництво нових спортивних комплексів вимагає великих економічних витрат. Виходячи з цього, вартість послуг, що можуть бути запропоновані таким спортивним комплексом відвідувачам, будуть завищені. В той же час через спектр економічних і політичних проблем, багато промислових об’єктів в Україні, особливо останнім часом, припиняють своє існування, як наслідок перетворюючись на депресивну забудову, ізольовану від соціального середовища міста.

На підставі аналізу сучасних наукових досліджень в області архітектурного проектування спортивно-оздоровчих закладів можна зробити висновок, що при створенні таких об’єктів, необхідно по-перше враховувати тенденції до зближення рівня професійного та любительського спорту; по-друге можливість адаптації таких закладів до змін у затребуваності тих чи інших видів спортивних занять, швидкої трансформації спортивного майданчика аж до зміни функціонального призначення трансформованої зони; по-третє передбачати полі функціональність таких об’єктів, навіть включення додаткових послуг. Так, в роботі [3] показано, що сучасні тенденції в розвитку суспільства та спорту не тільки визначили тенденції до зближення рівня об’єктів для професійного та аматорського спорту, а й об’єднання їх в єдині комплекси. Автор бачить перспективу в створенні багатофункціональних спортивних комплексів, де і професійна, і любительська складові будуть розкриті в повному обсязі. Актуальність адаптивного підходу до формування спортивно-оздоровчих комплексів, пов’язана з різноманітністю сучасних видів спорту і потребує просторових організацій спортивного приміщення.

Відповідно до проведеного статистичного дослідження членів ДЮСШ (дитячо-юнацьких спортивних шкіл), ЦОП (центрів олімпійської підготовки), профільних навчальних закладів, спортклубів тощо , виявило, що кожен п’ятий українець займається спортом. Розподіл по найпопулярнішим видам спорту наведено у гістограмі (рис. 2).

Рис. 2. Зацікавленість спортом у суспільстві України (тис.чол.) [6]

Для задоволення потреби зацікавлених, для зайняття наведеними видами спорту слугують спортивні споруди такі як стадіони з трибунами. На початок 2018 року в Україні налічено 945 таких споруд. Детальніше наведено на діаграмі (рис. 3)

Рис. 3. Розподіл спортивних споруд за підпорядкованістю різним закладам [6]

Отже, можна зробити висновок, що у динамічному суспільстві є дуже важливою складовою рекреаційно-спортивна сфера, що спрямована на оздоровлення людини та заохочення до здорового способу життя. В Україні останні роки простежується тенденція до збільшення охочих займатися спортом, але відсоток відносно до інших країн Європи дуже низький. Одним з факторів, що впливає на це – відсутність достатньої кількості та географія розміщення рекреаційно-спортивних комплексів. Тож, для вирішення даної проблеми є декілька варіантів. По-перше реконструкція та удосконалення існуючих залів, що за різних причин не функціонують. Але щоб дані споруди відповідали сучасним запитам та могли слугувати як для професійного так і для аматорського спорту, не тільки фінансування, а й підтримка на рівні держави. По-друге створення нових багатофункціональних рекреаційно-спортивних комплексів. Цей варіант більш радикальний, але він може принести більшу ефективність для інвесторів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012–2016 роки.

2. Белоносов С.А. Архитектурное формирование перспективних многофункциональных спортивних комплексов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архітектури : спец. 18.00.02 «Архитектура зданий и сооружений. Творческие концепции архитектурной деятельности» / С.А. Белоносов. – Екатеренбург, 2009. – 165 с.

3. Philip Jodidio (2009) Santiago Calatrava.: CompleteWorks, 2009. Koln, 2009. – 528 с.

4. Ясный Г.В. Спортивные сооружения XXII Олимпиады. Москва., 1984. – 408 с.

5. Зайцев В.П., Манучарян С.В., Крамской С.И. Физическая рекреация - один из видов физической культуры. / В.П. Зайцев, С.В. Манучарян, С.И. Крамской // Слобожанський науково-спортивний вісник.

6. Статистика Міністерства молоді та спорту.

Науковий керівник

проф., к.е.н. М.В. Афанасьєв