МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

УДК 364.1

Наумочкіна А.О., студентка 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: Стаття присвячена аналізу трудових ресурсів регіонів України. Аналіз отриманих результатів оцінювання дозволить в майбутньому обґрунтувати заходи щодо удосконалення управління трудовими ресурсами регіонів.

Ключові слова: трудові ресурси, демографічні показники, економічно активне населеня, моделювання, регіон.

Abstract: The article is devoted to the analysis of labor resources of the regions of Ukraine. The analysis of the obtained evaluation results will allow in the future to substantiate measures for improving the management of labor resources of the regions.

Keywords: labor resources, demographic indicators, economically active population, modeling, region.

Ця тема є актуальною на сучасному етапі розвитку нашої країни, оскільки у наш час набуває поширення нестача висококваліфікованих трудових ресурсів на підприємствах. А сучасні демографічні процеси впливають на якість чисельності економічно активного населення в перспективі. «Старіння» зайнятих у господарському комплексі та скорочення природного приросту населення в майбутньому спричинить проблему мобільності працюючих, обмеженість їхніх можливостей брати участь у процесі виробництва із використанням новітніх науково-технічних досягнень, зрештою проблему забезпечення економіки країни трудовими ресурсами.

Важливим аспектом даної проблеми є розробка та застосування критеріїв, які б дозволяли виявити специфіку кризових явищ в окремих регіонах країни і на цій основі визначити пріоритетні диференційовані заходи регіональної політики щодо соціально-трудової сфери.

Мета даної роботи – розробити моделі оцінки трудового потенціалу, що дозволяють визначити фактори, які здійснюють домінуючий вплив на чисельність економічно активного населення.

Об’єктом дослідження є процеси оцінки трудового потенціалу регіонів України, а предметом даної курсової роботи є методи та моделі оцінки трудових ресурсів регіонів України.

Уперше поняття “трудових ресурсів” у якості планово-облікового вимірювача робочої сили було введено в 20-ті роки академіком Струміліним, проте використовуватися із більшою інтенсивністю цей показник став з кінця 50-х років. Трудові ресурси являють собою працездатну частину населення країни, встановленого законодавством віку, яка в силу фізичних, психофізіологічних якостей і практичного досвіду здатна виробляти матеріальні блага або послуги. Таке визначення поняття «трудові ресурси» може бути характерним для масштабів країни, галузі економіки і адміністративних утворень.

Сучасний етап розвитку економіки України передбачає в якості одного з шляхів економічного зростання перебудову управління різними структурами, підприємствами, організаціями й зайнятістю населення. Важлива роль у цьому процесі відведена науковому обґрунтуванню та прогнозуванню політики зайнятості населення, створенню ефективного й цивілізованого ринку праці. Зайнятість та ринок праці є пріоритетними напрямами загальноекономічних процесів і виступають активним інструментом розв’язання економічних задач. Ринок праці пов’язаний з такими економічними категоріями, як зайнятість населення та безробіття. Ці категорії мають найбільший вплив на весь комплекс трудових відносин. Можна назвати деякі чинники, що впливають на функціонування ринку праці. Це, наприклад, загальний стан національної економіки; зростання оплати праці; пріоритет деяких професій, або навпаки, зниження престижу будь-якої професії; зміна демографічної ситуації в країні; трансформація в сфері дозвілля населення.

Серед демографічних показників, що впливають на трудові ресурсі, можна виділити чотири основних: коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт смертності, коефіцієнт міграції.

Існує багато методів оцінки трудових ресурсів або трудового потенціалу.

Також важливу роль у методології оцінки трудових ресурсів та трудового потенціалу зокрема займають економетричні моделі. Економетричні методи включають в себе кореляційний, регресійний, факторний. Вони застосовуються для поглибленого аналізу певної сукупності даних, вияву статистично значущих взаємозв’язків та залежностей показників, що досліджуються, та інше.

Тому у подальшому буде використовуватися та більш детально вивчатися саме цей метод, на основі якого і буде робитися прогноз.

Для просторової моделі в якості пояснювальних змінних будуть використовуватися фактори: Коефіцієнт народжуваності (\(Kh_{1}\)), Коефіцієнт смертності (\(Kh_{2}\)), Коефіцієнт міграції \((Kh_{3})\), ВРП (\(Kh_{4}\)), а y(t) – Чисельність економічно активного населення (У).

Просторова модель – це модель, що містить значення показників, що було отримано у певний момент або за достатньо короткий проміжок часу. Призначенням просторової моделі є визначення місця Харківської області серед рейтингу всіх регіонів країни. Було обрано саме цей вид моделі, тому що дані, отримані у якийсь певний момент часу дозволять отримати не залежні один від одного дані, що були отримані при інших рівних умовах. Тобто можливим буде порівняння за певними вагами.

Для просторової моделі візьмемо дані певного часового проміжку, точніше, 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 років для аналізу динаміки змін коефіцієнтів регресії, визначення факторів, що найбільше впливають на розвиток трудового потенціалу регіонів України. Було використано дані з статистичних збірників Державної служби статистики України.

Області, обрані для дослідження – Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська. До уваги не бралися тимчасово окуповані території – Донецька та Луганська області.

В роботі було побудовано п’ять просторових економетричних моделей за методом множинної регресії. Також було оцінено значущість моделей. Для оцінювання підібраної лінійної множинної моделі і ступеня її адекватності реальному економічному процесу використовують коефіцієнт множинної кореляції. Він характеризує тісноту зв’язку всіх пояснювальних змінних із залежною.

Статистичну значущість моделі в цілому перевіряють за допомогою критерію Фішера. Розраховане значення статистики Фішера необхідно порівняти з табличним \(F_{tabl}\) для числа ступенів свободи \(k_{1} = m,\ k_{2} = m - n - 1,\) рівня значущості α. Можлива помилка (рівень значущості) α може прийматися 0,05 або 0,01. Це означає, що у 5% або у 1% випадків можна помилитися, а у 95% або 99% випадків (рівень довіри) висновки будуть правильними. За умови \(F > F_{tabl}\) побудова регресійної моделі відповідає реальній дійсності. Результат виявився таким, що Харківська область у рейтингу посідає 1 місце і має превалювання реального значення над теоретичним, тобто, за інших рівних умов, рівень ЕАН буде зменшуватися.

Наступним етапом було тестування однієї з модолей, а саме моделі 2017 року, на мультиколінеарність. Мультиколінеарність – наявність тісних лінійних зв’язків між включеними до множинної економетричної моделі екзогенними змінними.Наслідки мультиколінеарності не дозволяють проводити аналіз економічної проблеми на основі такого регресійного рівняння, але адекватність і статистична значущість моделі в цілому дозволяють її використання для короткострокового прогнозування.

І останнім етапом було здійснено прогнозування на основі множинної регресійної моделі.Таким чином, якщо коефіцієнт смертності складе 14,7, а сума ВРП 93320,32 млн грн, то ЕАН може скласти від 641,651 тис. чол. до 740,947 тис. чол.

Отже, було проведено дослідження факторних ознак, які теоретично можуть впливати на кількість економічно активного населення ти виявлено певну ступінь впливу кожного із них.

Також було визначено таке поняття трудових ресурсів, – трудові ресурси являють собою працездатну частину населення країни, встановленого законодавством віку, яка в силу фізичних, психофізіологічних якостей і практичного досвіду здатна виробляти матеріальні блага або послуги. Також було виявлено фактори, що здійснюють значний вплив на економічно активне населення та перевірено модель на адекватність. У просторовій моделі такими факторами виявилися Коефіцієнт смертності та обсяг ВРП. На основі цих моделей може здійснюватися прогноз значень економічно активного населення в межах України.

ЛІТЕРАТУРА

Розвиток регіональної політики праці й занятості в Україні у світлі міжнародних наукових дискусій / У. Садова, Л. Семів // Регіональна економіка. – 2001. – №3. – С. 262-266.
Регіональне прогнозування трудової активності населення [Текст] : автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / Макарова Олена Володимирівна; НАН України, Рада по вивч. продукт. сил України. – К., 1996. – 23 с.
Бойченко Є. Вплив демографічних чинників на функціонування ринку праці / Є. Бойченко // Україна: аспекти праці. – 2007. – № 8. – C. 24-29.
Економетрика / Л.С. Гур’янова, Т.С. Клебанова, О.В. Сергієнко, С.В. Прокопович. – Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. – 384 с.

Науковий керівник

д.е.н., проф. Клебанова Т.С.