ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

УДК 338.242

Ринза В.В., студентка 1 курсу
ХНУВС

Анотація. Проведення опрацювання та надання положень щодо напрямів зміцнення фінансово-економічної безпеки підприємств. Для досягнення мети були поставлені задачі обґрунтування теоретичних аспектів фінансово-господарського контролю в Україні; розроблено напрями зміцнення фінансово-економічної безпеки підприємства.

Ключові слова: фінансово-господарський контроль, фінансово-економічна безпека, методи оцінювання, ревізія, перевірка.

Abstract: Conducting the processing and provision of regulations on strengthening the financial and economic security of enterprises. To achieve the goal, the tasks of substantiation of theoretical aspects of financial and economic control in Ukraine were set; develop directions for strengthening the financial and economic security of the enterprise.

Key words: financial and economic control, financial and economic security, methods of evaluation, revision, verification.

На сучасному етапі розвитку економіки України та в умовах її інтеграції в світовий економічний простір дуже важливого значення набуває проблема фінансово-економічної безпеки підприємств та держави в цілому. Все це обумовлюється посиленням конкурентної боротьби між підприємствами, їх бажанням зберегти свої фінансові ресурси та постійною адаптацією до сучасних умов господарювання.

Функція безпеки є невід’ємною частиною роботи кожного суб’єкта господарювання, тим більше з огляду на ускладнення стану вітчизняного економічного середовища, в тому числі, підвищення інфляції, негативні наслідки фінансово-економічної кризи, загострення конкуренції тощо.

Фінансова безпека визначає забезпеченість, захищеність та ефективність формування й використання одного із головних чинників діяльності суб’єктів підприємництва – капіталу, будучи найважливішою складовою економічної безпеки.

Сутність фінансового контролю як функції управління системи спостереження і перевірки процесу функціонування та фактичного стану підприємства як об’єкта контролю з метою визначення обгрунтованості і ефективності управлінських рішень та результатів їх наслідків, виявлення відхилень від установлених критеріїв, усунення негативних ситуацій і попередження недоліків у фінансово-господарській діяльності. У сучасних умовах фінансово-господарський контроль зосереджує увагу на процесах, що пов’язані зі становленням і розвитком ринкової економіки.

Серед основних функцій управління контроль постає як логічний наслідок вибору альтернативних рішень та складання планів. Разом з тим, розглядаючи контроль як функцію управління, слід зауважити його значущість для того ж таки управління. [1]

Функції фінансово-господарського контролю в нашій державі здійснюють відповідні органи влади та управління: міністерства, Національний банк України, певні інспекції, ради народних депутатів, органи місцевого та регіонального самоврядування, органи внутрішньо системного та внутрішнього контролю. Важливі контрольні функції щодо здійснення державного контролю виконує Головне контрольно-ревізійне управління України і його підвідомчі структури. Головне контрольно-ревізійне управління України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює координацію роботи з Кабінетом Міністрів України через Міністерство фінансів України. [2]

Фінансово-господарський контроль досліджує фінансово-господарську діяльність підприємств у сфері виробництва, обміну і споживання суспільно-необхідного продукту на мікроекономічному рівні.

До контрольно-ревізійних процедуру відносять організацію перевірки наявності та стану матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій тощо. Контрольно-ревізійна робота поводиться у формі ревізій і перевірок. [3]

Ревізія – один з основних, найдієвіших методів фінансового контролю. Ревізія – це система контрольних дій, при якій за певний період і згідно із затвердженою програмою перевіряються відповідно об’єкт та предмет економічності, ефективності його фінансово-господарської діяльності, законності, достовірності та доцільності господарських і фінансових операцій. [4]

Процес забезпечення та зміцнення фінансово-економічної безпеки підприємства може бути визначений як сукупність відповідних заходів для досягнення максимально високого рівня фінансової стійкості, платоспроможності підприємства і ліквідності оборотних коштів, ефективної структури капіталу підприємства, підвищення якості стратегічного і оперативного планування фінансово-господарської діяльності підприємства у всіх напрямах управління потенціалом підприємства, його основними та оборотними активами. За допомого чого втілюються в життя цілі фінансової стратегії підприємства щодо максимізації прибутку і підвищення рівня рентабельності підприємства.

У випадку, якщо стан безпеки низький, але підприємство має змогу виділити значні фінансові ресурси на підвищення фінансово-економічної безпеки, підприємству необхідно здійснити комплекс заходів інституційного та організаційного характеру, за якими на підприємстві створюються відповідні внутрішні нормативи, за якими регламентується діяльність заходів безпеки підприємства та створення відповідного підрозділу для реалізації заходів та контролю за ними. Крім того, необхідно постійно наглядати за внутрішнім та зовнішнім середовищем функціонування підприємства, аналізувати можливу загрози та ризики з метою їх недопущення.

Коли на підприємстві існує брак вільних фінансових ресурсів, то доцільно буде використати метод делегування повноважень. Тобто проблеми зміцнення та забезпечення фінансово-економічної безпеки розподілити між певними відділами.

Якщо стан фінансово-економічної безпеки та фінансові ресурси суб’єкта господарювання середні, то необхідно здійснювати контроль стану безпеки за функціональними складовими та миттєво ліквідовувати всі загрози, які вже виникли або попереджати можливість їх появи.

У ситуації, коли підприємство немає достатніх фінансових ресурсів на політику безпеки та діє в умовах середнього рівня ризику, воно може обрати стратегію «часткового врахування», яка передбачає здійснення заходів для запобігання окремих, лише найбільш істотних ризиків, свідомо приймаючи на себе ризик настання менш значних загроз. Діяльність підприємства зводиться до часткового врахування витрат, пов’язаних із реалізацією загроз.

При задовільному стані фінансово-економічної безпеки підприємства з наявністю великих вільних фінансових ресурсів для її зміцнення можна виділити певну кількість фінансів, які потрібні для моніторингу та контролю за станом безпеки та нейтралізації можливих її загроз та здійснення заходів управління безпекою при найменш ймовірному настанні загроз.

Отже, фінансово-економічна безпека являє собою певний стан захищеності фінансових ресурсів суб’єкта. На національному рівні фінансово-економічна безпека формується та забезпечується усім механізмом державного устрою. На рівні ж підприємства вона забезпечується або керівника, або ж спеціалізованими підрозділами чи відділами підприємства.

До основних загроз фінансово-економічній безпеки національного рівня і підприємств можна віднести: загрози макросередовища – фактори безпосереднього впливу стану національної економіки (недосконалість законодавства; інфляційні процеси; податкові ставки та багато інших); загрози мікросередовища – можуть проявлятися зі сторони постачальників (недобросовісне виконання умов договору тощо), зі сторони споживачів (низька купівельна спроможність, відмова від товару та інше), зі сторони конкурентів (недобросовісна конкуренція), зі сторони держави (корумпованість посадових осіб), зі сторони банків (кредитні ставки тощо) та громадських організацій; загрози внутрішнього середовища – в системі управління підприємством, в розрізі фінансового менеджменту та в системі виробництва.

Було проаналізовано сукупність видів ризикових ситуацій при забезпеченні фінансово-економічної безпеки підприємства, які визначаються як загроза можливої втрати ресурсів його види методи оцінки та управління.

При дослідженні було сформовано систему оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства, які включають наступні підходи: моніторинг показників фінансово-економічної безпеки і порівняння їх з граничними значеннями; використання методів експертної оцінки; методів аналізу і обробки сценаріїв; багатомірного статистичного аналізу. Також було представлено сукупність показників фінансово-економічної безпеки підприємства відповідно до певних критеріїв.

Забезпечення фінансової безпеки підприємства необхідно розглядати як процес попередження будь-яких втрат від негативних впливів внутрішніх і зовнішніх чинників на різні напрями господарської діяльності. Саме запобігання збитків від комерційної діяльності підприємства та забезпечення її прибутковості і стійкості. Тому сутність забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства є перешкоджання впливу зовнішніх та внутрішніх загроз на фінансово-економічну та господарську діяльність підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Максимова В.Ф. Контроль в управлінні економічними процесами на підприємстві: навч. посібн. / В.Ф. Максімова – Суми: ВТД «Університетська книга». – 200 – 190 с.

2. Мурашко В.М., Сторожук Т.М. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності: навч. посібн. / за заг. Ред. П.В. Мельника – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 311 с.

3. Захарченко В.Ю., Лазуренко В.И. Документальние проверки и ревизии предприятий/ под общ. Редакцией доц. Лазуренко В.И. – Донецк: Каштан, 2004. – 380 с.

4. Фінансова енциклопедія/[Орлик О.П., Воронова Л.К., Завертуха І.Б. та ін.] за заг. Ред. О.П. Орлик. – К.:Юрінком Інтер, 2008. – 472 с.

Науковий керівник

к.е.н., доц. Фурса В.А.