ПРАВОВА ПРИРОДА ФРІЛАНСЕРІВ В УКРАЇНІ

УДК 349.2

Плюйко А.Г., студентка 2 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. Досліджено поняття «фріланс» та «фрілансер». Розглянуто проблеми правового регулювання діяльності фрілансерів в українському законодавству. Проаналізовано визначення «надомник» та його місце на українському ринку праці. Відображено відсутність закону про фріланс у Проекті Трудового кодексу.

Ключові слова: фріланс, фрілансер, надомник, Кодекс Законів про Працю України, проект Трудового кодексу, ринок праці.

Abstract. The concept of “freelance” and “freelance” is being studied. The problems of legal regulation of the activity of freelancers in the Ukrainian legislation are considered. The definition of “homeworker” and his place in the Ukrainian labor market is analyzed. One of the problems of the Draft Labor Code is highlighted.

Key words: freelance, freelancer, homeworker, Code of Labor Laws of Ukraine, Labor Code Labor, Market Project.

На даний час все в більших масштабах проявляє себе глобалізація, яка охоплює усі сфери сучасного життя. Однією зі сфер є ринок праці, який потребує висококваліфікованих мобільних кадрів. Все це є причиною того, що в останні роки все більше компаній та професіоналів найрізноманітніших галузей віддають перевагу фріланс-проектам. Як показує світова практика, такий вид праці приносить достатню користь,з одного боку підприємствам, дозволяє оптимізувати їх бюджет, а з іншого дає фрілансерам можливість працювати в кращих умовах, обирати самостійно свій робочий графік та сферу діяльності.

Всі представлені вище явище не могли оминути Україну, яка завжди славилась своїми спеціалістами. За даними досліджень Україна займає четверту сходинку по об’ємам заробітку її, спеціалістів по веб-дизайну та веб-розробки в світі, що доказує цінність та привабливість українського ринку праці для найму фрілансерів.

Багато авторів зробили темою своїх досліджень проблематику правової сторони фрілансу в Україні серед них О. Грішнова, Т. Збрицька, А. Колот і О. Кравчук, К. Платман, О. Кузьмін, Дж. Кітчінг , Д. Стребкова та А. Шевчук, Е. Тоффлер та ін. [1,2,3].

Метою роботи є дослідження поняття «фріланс», його правове регулювання в законодавстві України та порівняння з поняттям «надомник».

Із зростаючою роллю фрілансу у світі та в Україні в тому ж числі, виникає необхідність проведення ряду реформ у трудовому законодавству України, так к чинний Кодекс законів про працю України є застарілим, так як був прийнятий у 1972 році. Основними проблемами є те, що поняття фрілансер як такого у правових нормах немає взагалі, тому автор вважає доцільним сформулювати це визначення.

Для початку розглянемо декілька визначень, які дають нам науковці.

Д. Стребкова та А. Шевчук у своїй книзі «Фрілансери в інформаційній економіці: як росіяни освоюють нові форми організації праці і зайнятості» пишуть «фрілансер – незалежний професіонал високої кваліфікації, який не перебуває в штаті організацій і не включений в традиційні трудові відносини, а самостійно реалізує свої послуги на ринку різним клієнтам, не будучи субпідрядником єдиного замовника» [2].

«Фрілансери – це позаштатні професійні працівники, які не є роботодавцями або працівниками, які надають робочу силу на тимчасовій основі, заключає контракти на послуги за окрему плату з діловими клієнтами» пишуть у своїй праці Дж. Кітчінг та Д. Смолбон [3].

Спираючись на представлені вище визначення можна сказати, беручи за основу лист Мінпраці від 15.05.2008 р. № 105/13 / 116-08, що фрілансер – це самозайнята особа, яка виконує разові замовлення або тимчасову роботу без зарахування в штат підприємства [4].

Проте так як ми розглядаємо саме правову сторону понять «фрілансер» та «фріланс» треба проаналізувати Кодекс Законів про Працю України [5]. Проте вітчизняне законодавство не дає чітких визначень, але є формулювання «робота на підставі цивільно-трудового договору». Укладення договору є обов’язковим пунктом. У разі його наявності між фрілансером і роботодавцем виникають цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом. Договір укладається в письмовій формі, за підписами сторін.

Проте ще одним шляхом вирішення відсутності понять може бути прийняття працівника на надомну роботу. Багато хто плутає надомну роботу з фрілансом, розглянемо ж у чому різниця.

Трудові відносини з надомниками регулюються КЗпП і Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 р. № 275/17-99 (далі – Положення № 275) [6]. Зазначене Положення діє на території України в частині, що не суперечить законодавству України.

По-перше навіть в самих поняттях, відповідно до Положення № 275 постанови 29.09.1981 N 275/17-99 надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір з об’єднанням, комбінатом, підприємством, установою, організацією, колгоспом про виконання роботи вдома особистою працею з матеріалів і з використанням знарядь і засобів праці, що виділяються підприємством, або придбаних за рахунок коштів цього підприємства. У той час як фрілансер – працівник, що не зараховується в штат, а виконує для замовника певні види робіт, згідно з домовленостями [6].

По–друге категорії працівників, які можуть бути фрілансерами або надомниками.

Спочатку розглянемо надомників, переважне право на укладення трудового договору про роботи на дому надається:

  • жінкам, які мають дітей у віці до 15 років;
  • інвалідам і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії);
  • особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію;
  • особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендований праця в надомних умовах;
  • особам, які здійснюють догляд за інвалідами або з членами сімї, які тривало хворіють та за станом здоров’я потребують догляду;
  • особам, зайнятим на роботах з сезонним характером виробництва (В міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах;
  • особам, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в даній місцевості (наприклад, в районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси) [6].

Проте, слід зазначити, в той же час він не містить прямої заборони укладати трудові договори про роботу вдома й із всіма іншими працівниками. Фрілансерами ж можуть бути спеціалісти різних галузей, наприклад, програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі, фотографи, ілюстратори, оператори власники сайтів, блогери та ін.

По-третє оплата праці. Оплата праці надомників проводиться за відрядними розцінками за фактично виконані роботи або вироблену продукцію, що відповідає встановленим вимогам до її якості [6]. Оплата праці фрілансерів проводиться таким же чином, але в разі недобросовісності роботодавця (несплаті праці) звертатися фрілансеру в правоохоронні органи немає сенсу.

Далі важливою складовою будь якої роботи є відпустка, робітникам і службовцям-надомників надається щорічна відпустка тривалістю 15 робочих днів, якщо вони в відповідно до законодавства не мають права на щорічну основну відпустку більшої тривалості [6]. У той час як фрілансер не може розраховувати ні на відпустку, ні на лікарняний, умови роботи так само створюються самостійно.

Зважаючи на всі попередні факти слід зазначити, що відсутність будь якої правової бази стосовно фрілансерів є несприйнятливою, тому є доцільним створити новий Трудовий кодекс України, робота над яким досі продовжується.

Проект Трудового Кодексу не внесе принципово нового в питання надомної роботи. У проекті кодексу є стаття 42, яка регулює умови роботи вдома. У ній сказано, що роботодавець і працівник можуть домовитися про виконання роботи вдома, якщо у людини є необхідні умови, які відповідають вимогам (охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічним). І в трудовому договорі можна передбачити компенсацію за те, що співробітник використовує власне обладнання і інструменти, а також відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи вдома (на електроенергію, водопостачання і т. п.).

Свою думку, стосовно Проекту Трудового кодексу висловила Маріанна Онуфрик, експерт з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень, яка зазначила, що немає в цьому проекті норм, які легалізують інноваційні види зайнятості, що вже давно є на українському ринку праці, а у розвинутих країнах світу взагалі стали головним трендом. Мова йде про фріланс – моделі зайнятості, що значно збільшують можливості для активних людей.

Таким чином у висновку можна сказати, що в останні роки кількість фрілансерів у світі та Україні збільшилась у декілька разів, все більше компаній залучає їх до співпраці. Однак в Україні філансери на рівні законодавства не мають жодного захисту та стикаються з багатьма проблемами, які закон України для них не передбачає. Тому треба продовжувати досліджувати цю проблему та розвивати український ринок фрілансу.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Збрицька Т.П. Перспективи розвитку ринку праці України / Т.П. Збрицька, І.М. Васильєва // Економіка і організація управління: збірник наукових праць. – Вінниця, 2016. – Вип. №3 (23). – С. 181-189.

  2. Стребков Д.О., Шевчук А.В. Фрилансеры в информационной экономике: как россияне осваивают новые формы организации труда и занятости// Издательский дом Государственного университета – Высшей школы экономики, 2009.

  3. Kitching J. and Smallbone D. Defining and estimating the size of the UK freelance workforce // Small Business Research Centre Kingston University Kingston Hill Kingston upon Thames.

  4. Лист N 105/13/116-08 «Щодо проблем застосування актів законодавства про працю» // Відомості Верховної Ради України. – 1505.

  5. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради України.

  6. Постанова N 275 / 17-99 «Про затвердження Положення про умови праці надомників» // Відомості Верховної Ради України. – 2909.

Науковий керівник

к.ю.н., ст. викл. Ваганова І.М.