ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-РУХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

УДК 796.412-057.87

Белінський А.А., студент 2 курсу
ХНЕУ ім. Семена Кузнеця

Анотація. У статті розглядаються особливості вдосконалення процесу фізичного виховання студентів, які мають відхилення в стані здоров’я, а саме: застосування на заняттях музичного супроводу, складання теоретичної частини занять з урахуванням мотиваційно-ціннісних орієнтацій даної категорії студентів.

Ключові слова: студент, фізичне виховання, музично-рухова підготовка, тренувальні вправи.

Abstract. The article discusses the features of improving the process of physical education of students who have deviations in their health status, namely: applying musical accompaniment in the classroom, drawing up the theoretical part of the course, taking into account the motivational and value orientations of this category of students.

Key words: student, physical education, musical and motor training, training exercises.

Найважливішими завданнями професійної підготовки фахівців у ВНЗ є створення умов для вільного вибору спеціальності й раціональна побудова навчального процесу, спрямованого на розвиток і вдосконалення необхідних у майбутній професії знань, умінь, навичок і фізичних якостей. Саме в процесі підготовки і навчання майбутніх фахівців у ВНЗ складаються ті орієнтири, навички, знання, які в подальшому в значній мірі будуть визначати обличчя всієї сфери їх професійної діяльності. У вирішенні таких багатосторонніх завдань і напрямів беруть участь фахівці різного профілю: економісти, педагоги, психологи, фізіологи і лікарі.

Сучасна система вищої освіти передбачає акцентування великої уваги на гуманістичну спрямованість освітнього процесу. Така тенденція передбачає врахування безлічі факторів, що визначають успішність діяльності студентів. До вищих навчальних закладів надходить все більш студентів, які мають відхилення в стані здоров’я. Організація і методика навчального процесу в сфері фізичного виховання для таких студентів має свої особливості.

Викладач фізичного виховання повинен орієнтуватися в класифікації різних відхилень, в стані здоров’я студентів, вміти визначати фізичне навантаження з урахуванням показань і протипоказань, знати терміни допуску студентів до занять фізичними вправами після перенесених захворювань тощо.

Особливо актуальною в зв’язку з цим залишається проблема обґрунтування видів і форм занять, що дозволяють використовувати найбільш ефективні засоби і методи фізичного виховання студентів, які мають проблеми зі здоров’ям і займаються фізичними вправами за програмами для спеціального відділення. Обмежена рухова активність цих студентів, їх прагнення до теоретичних форм освоєння навчального матеріалу з фізичної культури (написання рефератів), орієнтація на швидку корекцію свого фізичного стану (фармакологічні, хірургічні) призводить до формування своєрідної системи поглядів на свою тілесність як на щось другорядне. Тобто, цінності фізичної культури (інтелектуальні, мобілізаційні), відсутні в системі мотиваційно-ціннісних орієнтацій даної категорії студентів.

Таким чином, в досягненні мети щодо вдосконалення процесу фізичного виховання студентів, які мають відхилення в стані здоров’я, необхідно було вирішити такі завдання: застосування на заняттях музичного супроводу, складання теоретичної частини занять з урахуванням мотиваційно-ціннісних орієнтацій даної категорії студентів, тестування фізичного розвитку і рухової підготовленості.

В рамках дослідження щодо рівню фізичної підготовленості, емоційно-вольові якості, психомоторних і нейродинамічних параметрів студентів ХНЕУ ім. С. Кузнеця в організації практичної частини занять з фізичного виховання використовувалися вправи з музичним супроводом. Основними з них були: вправи в групах з використанням музики різної ритмічності, аудіовізуальні активації, аутогенне тренування і релаксаційна гімнастика.

Так, рухова активність студентів найбільш ефективна в тому випадку, якщо вона має спрямованість на активізацію наявного потенціалу здоров’я людини, а не на лікування конкретних захворювань; на запуск механізмів саморегуляції за рахунок комплексного використання фізичних вправ і психологічних (ментальних) тренінгів, аутогенного тренування; на докорінну зміну ставлення до власної особистості і своїх проблем. Застосування вправ з використанням музики різної ритмічності дозволяє викладачеві більш ефективно контролювати як спрямованість заняття, також інтенсивність і обсяг.

Фізичні вправи, що застосовуються в процесі таких занять, орієнтовані на опрацювання всіх суглобів і, особливо, хребта. Вони виконуються в піднесеному настрої, що вимагає спеціального настрою студентів, без якого ефект від їх застосування значно зменшиться. Суглобова гімнастика чергується з відпрацюванням медитативних технік, вправами для м’язів очей, елементами танцювальних рухів. Для самостійних занять рекомендується дозована ходьба, загартовування організму, плавання та інші доступні форми рухової активності. При цьому провідним принципом є використання самодозування при виконанні конкретних суглобових рухів. Широко використовуються кругові рухи тих чи інших частин тіла, фіксація в положенні максимальної амплітуди згинання, розгинання, супінації, пронації в конкретних суглобах. Вправи виконуються плавно, особливо в крайніх положеннях, до появи легких больових відчуттів і обов’язково з використанням музичного супроводу і образних асоціацій.

Також, в процесі фізичного виховання студентів, які мають відхилення в стані здоров’я, необхідно значно більше приділяти уваги освітньої складової. Повідомлення теоретичних відомостей про закономірності функціонування здорового організму, тих чи інших захворюваннях, заходи їх попередження, способи подолання та профілактики.

Науковий керівник

викладач О.О.Золотухін