МОДЕЛЮВАННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
УДК 332.055:330.4
Татарінова К.Є., студентка 2 року ОС магістр
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Анотація. У роботі розглянуті питання, пов’язані з оцінкою, аналізом і моделюванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів Україні за допомогою кластерного аналізу та марківських процесів.
Ключові слова: соціально-економічний розвиток, регіон, регіональний індекс людського розвитку, кластерний аналіз, марківські процеси.
Abstract. The paper deals with issues related to the evaluation, analysis and modeling of the level of socio-economic development of regions of Ukraine by means of cluster analysis and Markov processes.
Keywords: socio-economic development, region, regional index of human development, cluster analysis, Markov processes.
Після здобуття Україною незалежності актуалізувалося питання здійснення в її рамках ефективної, з точки зору самостійності держави, регіональної політики. Регіональні дослідження також останнім часом набули особливої актуальності у зв’язку з поглибленням диспропорцій та протиріч між окремими регіонами країни. Серйозні зовнішні виклики, соціальні наслідки значної диференціації економічного розвитку та недосконала регіональна політика створюють соціально-політичні конфлікти і формують загрози для безпеки та цілісності держави [2].
Для виявлення рівня соціально-економічного розвитку регіонів в Україні щорічно розраховується регіональний індекс людського розвитку (РІЛР), який включає в себе наступні фактори [3]:
- відтворення населення;
- соціальне становище;
- комфортне життя;
- добробут;
- гідна праця;
- освіта.
За період із 2004 року по 2017 середні значення індексів регіонального людського розвитку зображені на рис. 1.
Рис. 1. Середні значення інтегральної оцінки регіонального людського розвитку України, 2004-2017 рр.
На рисунку видно ранжування регіонів за РІЛР у розглянутий період, тим не менш постає питання, які регіони відповідають високому, середньому та низькому рівням соціально-економічного розвитку. Саме тому необхідно реалізувати кластеризацію регіонів України за показниками, які є факторами впливу на РІЛР [1]. В результаті реалізації кластеризації було зроблено висновок, що у 2013 найбільша кількість регіонів знаходиться у першому кластері, який відповідає низькому рівню соціально-економічного розвитку, у 2014 році – у першому та третьому, який відповідає високому рівню соціально-економічного розвитку, у 2015 – першому, у 2016 – першому та третьому, у 2017 – першому. Детальні результати кластеризації по роках наведені у табл. 1.
Таблиця 1
Результати кластеризації
| Регіон | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 |
|---|---|---|---|---|---|
| Кластер | |||||
| Вінницька | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Волинська | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 |
| Дніпропетровська | 1 | 3 | 1 | 3 | 2 |
| Житомирська | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Закарпатська | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Запорізька | 1 | 3 | 1 | 3 | 2 |
| Івано-Франківська | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Київська | 3 | 3 | 1 | 3 | 2 |
| Кіровоградська | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Львівська | 3 | 3 | 2 | 3 | 2 |
| Миколаївська | 1 | 3 | 1 | 3 | 2 |
| Одеська | 3 | 3 | 3 | 3 | 2 |
| Полтавська | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 |
| Рівненська | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 |
| Сумська | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Тернопільська | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 |
| Харківська | 3 | 3 | 1 | 3 | 2 |
| Херсонська | 1 | 1 | 3 | 1 | 3 |
| Хмельницька | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Черкаська | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Чернівецька | 3 | 3 | 2 | 3 | 3 |
| Чернігівська | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
Отже, найбільша частка регіонів кожного аналізованого року знаходиться у першому кластері, що означає переважно низький рівень соціально-економічного розвитку регіонів України.
Для виявлення стійкості стану кластеру обчислюється ймовірність переходу регіону із одного кластеру у базовому році в інший у наступному. Отримані результати наведено у табл. 2.
Таблиця 2
Імовірності переходу регіону з одного кластеру в інший
| Кластер | Кластер | ||
|---|---|---|---|
| 1 | 2 | 3 | |
| 1 | 0,71 | 0,05 | 0,24 |
| 2 | 0,21 | 0,68 | 0,11 |
| 3 | 0,22 | 0,33 | 0,44 |
Отже, найімовірніше регіон, який перебуває у базовому році у першому кластері залишиться у першому кластері також наступного року. Менш імовірно, що регіон, який знаходиться у другому кластері, у наступному році залишиться у тому самому кластері. Імовірніше, що регіон, який відповідає четвертому кластеру, у наступному році перейде до третього кластеру. Переходи із першого у другий та четвертий, із другого у третій, із третього у четвертий та із четвертого у перший та четвертий кластери є майже неймовірними подіями.
Таким чином, можна припустити, що Вінницька область, яка відповідає першому кластеру у базовому періоді, залишиться у даному кластері у наступному періоді із імовірністю 71%. 68% – імовірність того, що Дніпропетровська область у 2018 році знову потрапить до другого кластеру, та Чернівецька із імовірністю 44% – до третього.
ЛІТЕРАТУРА
Бондаренко О.С. Методи кластерного аналізу / О.С. Бондаренко, В.В. Слєсарєв.
Власюк О.С. Індекс людського розвитку: досвід України / О.С. Власюк, С.І. Пирожков; Національний інститут стратегічних досліджень. – К.: ПРООН, 1995. – 84 с.
Науковий керівник
к.е.н., доц. Прокопович С.В.