ДОПІНГ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

УДК 796.03(100+477)

Чорноморд Є.Є., студентка 1 курсу
ХНЕУ ім. Семена Кузнеця

Анотація. Використання допінгу призвело до кризи в світовому та українському спорті, що руйнівно впливає не тільки на імідж спортивного руху, а й на організм спортсменів.

Ключові слова: допінг в олімпійському спорті, антидопінгова діяльність, заборонені речовини, штучні стимулятори, великий спорт, спорт вищих досягнень.

Abstract: Use of dope in sport result to the crisis end prejudiced fireplay concept. Distructive influense of dope end increasing tendency of its use became a problem of our country requiring search of ways and solutions aimed at doppy control in ukranian sport.

Key words: doping in the Olympic sport, anti-doping activities, prohibited substances, artificial stimulants, a great sport, sports of the highest achievements.

Вживання заборонених препаратів і боротьба з ними – одна з головних і надзвичайно болючих проблем українського та світового спорту.

Поняття «допінг» (doping) походить від «doоp» – назви алкогольного напою, який жителі Південної Африки вживали для підвищення витривалості. В Англії в кінці XIX століття допінгом називали введення стимуляторів коням перед скачками.

Згідно з визначенням Медичної комісії Міжнародного Олімпійського Комітету, допінгом можна вважати введення в організм спортсменів будь-яким шляхом (у вигляді уколів, таблеток, при вдиханні) фармакологічних препаратів, які штучно підвищують працездатність і спортивний результат. Крім того, до допінгів відносять і різного роду маніпуляції з біологічними рідинами.

Історія допінгу розвивалася паралельно історії спорту. Спроби підвищити рівень тестостерону проводилися вже в 776 році до н.е., коли Олімпійські атлети використовували рослини коли, гашиш, стимулятори на основі кактуса, гриби Amanita muscaria та інші найпростіші засоби.

Перший зареєстрований сучасний випадок вживання допінгу сплив в 1865 році з голландськими плавцями, які використовували стимулятори. А в тому ж році зареєстрували і першу жертву від вживання допінгу. А в 1896 році Олімпійських ігор спортсмени вже досить широко користувалися стимуляторами.

Також реальним початком сучасної ери допінгу потрібно вважати 1935 рік, коли був створений ін’єкційний тестостерон, спочатку використовуваний нацистськими докторами для підвищення агресії у солдатів, а пізніше він упевнено увійшов в спорт з олімпійськими атлетами Німеччини в 1936 році на Берлінській Олімпіаді.

У 1955 році фізіолог Джон Циглер розробив для збірної США з важкої атлетики модифіковану молекулу синтетичного тестостерону зі збільшеними анаболічними властивостями. Це був перший штучний анаболічний стероїд – метандростенолон.

Проаналізувати масштаби використання допінгу в сучасному спорті вкрай складно. Обумовлено це, перш за все тим, що тривалий час тестування на вживання допінгу в спорті проводилося тільки під час відповідальних змагань, але добре відомо, що більшість найбільш поширених препаратів застосовується в умовах тренувального процесу. Безпосередньо перед змаганнями спортсмени припиняють прийом препаратів і використовують кошти, що усувають з організму сліди попереднього застосування допінгу. Перед виїздом на змагання вони проходять допінг-контроль і лише при негативних результатах тестування беруть участь в стартах.

Питання про це створення антидопінгового агентства було обговорено на Всесвітній конференції по допінгу в спорті, що відбулася в лютому 1999 року в Лозанні. Робочу групу з підготовки Конференції очолював Річард Паунд. Під його керівництвом було визначено склад учасників Конференції, в якому, поряд з представниками всіх гілок міжнародного олімпійського руху, виявилися представники урядів різних країн і антидопінгових служб.

Створення WADA в першу чергу об’єднало антидопінгові служби різних країн, які були самі зацікавлені в тому, щоб їх спортсмени, які беруть заборонені препарати, не потрапляли на великі турніри.

Доцільно відзначити, що більшість чоловіків, що спеціалізуються у важкій атлетиці, бодібілдингу та пауерліфтингу, метальники молота, списа, диска, штовхачі ядра застосовують анаболічні стероїди; жінки застосовують анаболічні стероїди в 4-5 разів рідше в порівнянні з чоловіками, а використання препаратів цього класу в спорті вищих досягнень та в дитячо-юнацькому спорті набуло характер епідемії.

Допінг сьогодні набув широкого поширення серед спортсменів різних країн (відсутні достовірні статистичні дані, що дозволяють зробити коректне порівняння по різних країнах), причому не тільки в спорті вищих досягнень (олімпійському і професійному), але і в аматорському, і навіть дитячо-юнацькому. Заборонені речовини та методи застосовуються спортсменами у всіх без винятку, видах спорту. Основною причиною широкого поширення допінгу в сучасному спорті є переконаність багатьох тренерів і спортсменів в тому, що без застосування заборонених речовин і методів неможливо досягти серйозних спортивних результатів. Існуюча система допінг-контролю в значній мірі обмежує масштаби застосування спортсменами заборонених речовин і методів, в основному, в спорті вищих досягнень. Однак кардинально проблему допінгу в сучасному спорті вона не вирішує.

Науковий керівник

к. наук з фіз. вих. і спорту, доцент Маракушин А.І.