ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ ПРАЦІ У ТРУДОВОМУ ПРАВІ

УДК 349.2:331.108.6

Єфанкова К.С., студентка 3 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. Роль дисциплінарної відповідальності у трудовому праві є досить актуальною у наш час. У роботі акцентовано увагу на важливості дисциплінарної відповідальності як основи трудової дисципліни. Також досліджуються підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності. Розкрито поняття дисциплінарного проступку і дисциплінарного стягнення.

Ключові слова: дисциплінарна відповідальність, трудове право, дисципліна праці, законодавство.

Abstract. The role of disciplinary responsibility in labor law is very relevant in our time. The paper focuses on the importance of disciplinary responsibility as the basis of labor discipline. The reasons for disciplinary accountability are also explored. The concept of disciplinary misconduct and disciplinary action is disclosed.

Key words: disciplinary responsibility, responsibility in labor law, discipline of labor, legislation.

Дисциплінарна відповідальність у трудовому праві передбачена чинним Кодексом Законів про Працю України (далі по тексту – КЗпП), прийнятим 10.12.1971 [1]. Законопроект Трудового Кодексу (далі по тексту – ТК) № 1658 був зареєстрований у Верховній Раді України 27 грудня 2014 року.

Згідно зі статтею 140 КЗпП «Забезпечення трудової дисципліни» трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Дисциплінарна відповідальність являється дуже важливим і досить складним видом юридичної відповідальності, який передбачає накладення на працівників певних санкцій за вчинений ним дисциплінарний проступок [2].

Дисциплінарна відповідальність – це винне порушення трудової дисципліни й службових обов’язків. Вони можуть виражатись або у діях, або в бездіяльності, допускатися свідомо або по необережності. Саме дисциплінарний проступок слугує основою для ї відповідальності, при неналежному виконанні працівником покладених на нього службових або трудових обов’язків. Вона покликана:

  1. узгоджувати інтереси роботодавця та працівника з питань праці;
  2. сприяти розвитку належної поведінки працівників з питань праці;
  3. забезпечувати адекватний вплив роботодавця на працівника як наслідок вчинення ним дисциплінарного проступку;
  4. визначати порядок понесення працівником санкцій у вигляді дисциплінарних стягнень відповідно до характеру проступку [3].

Дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні до працівника дисциплінарних стягнень, якими, відповідно до ст. 147 КЗпП, можуть бути лише догана чи звільнення. Це загальні види дисциплінарних стягнень. Спеціальні дисциплінарні стягнення передбачені в окремих сферах, а саме: для державних службовців, для працівників органіві внутрішніх справ, прокуратури тощо. При цьому проект ТК України доповнює цей список таким видом дисциплінарного стягнення як зауваження (ст. 400) [3].

Але проект ТК України не містить чітких підстав щодоі застосування догани чи зауваження, що є недоліком цього документа. Такеі питання необхідно буде вирішувати роботодавцю на власний розсуд. Вважаємо за доцільне доповнити проект ТК України нормами, які містили б підстави застосуванняі зауваження та ідогани, зважаючи на інаслідки скоєного дисциплінарного проступку.

Офіційні статистичні дані за 2017 рік зазначають, що протягом року Вища Рада Правосуддя (далі по тексту – ВРП) прийняла 7 911 рішень по дисциплінарних провадженнях [4].

Офіційна інформація, розміщенаі іна веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії судів повідомляє, що іКомісія за браком часу не розглянула близько 13 тисячі скарг щодо дисциплінарноїі відповідальності ісуддів. При цьому, у 5952 випадках члени ВРП прийняли рішення повернути дисциплінарну іскаргу ізаявнику. Підставою ідля повернення іскарги у більшості випадків було те, іщо скарга ібула подана з іпорушенням порядку, що іпрописаний Законом України «Про судоустрій і істатус суддів», або не вказано особові дані. Тобто, майжеі50% ідисциплінарних іскарг не розглядалися ічерез невиконання іформальних івимог до подання дисциплінарної скарги [1].

Також, згідно даних 2017 дисциплінарних палат ВРП, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності реально становлять лише 1% від усіх рішень за наслідками дисциплінарних проваджень [1].

Розглядаючи практику розгляду судами трудових спорів щодо звільнення за порушенняі трудової дисципліни, Верховний Суді України, зазначає, що судам варто конкретно з’ясувати, у чому проявилось порушення і саме стало причиною звільнення, чи могла дана ситуація бути для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП, та чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147(1), 148, 149 КЗпП правилаі і порядок застосування дисциплінарних стягнень, а саме, чи не закінчився івстановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника [5].

Цікавим прикладомі трудових споріві є ситуація невиконанняі роботодавцем обов’язку отримати письмові пояснення від працівника, що не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення у разі підтвердження факту порушення трудової дисципліни. Власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення відповідно до положень ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення [1].

Верховний Суд України у своїй постанові від 19.12.2016 р. у справі № 6-2801цс15 конкретно вказав, що правова оцінка дисциплінарного проступку повинна проводитися на підставі з’ясування всіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмових пояснень працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов’язку вимагати письмове пояснення від працівника і неотримання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами [6].

ЛІТЕРАТУРА

  1. Трудовий кодекс України: проект закону № 1658 від 27.12.2014.

  2. Колєснік Т.В. Місце дисциплінарної відповідальності у забезпеченні дисципліни праці / Т.В. Колєснік // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2016. – № 6. – T 1. – С. 30-33.

  3. Курова А.А. Загальні правові підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників / А.А. Курова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2014. – Вип. 9-2(2). – С. 14-16.

  4. Офіційний сайт статистики.

  5. Обручков Р.І. Відповідальність у трудовому праві: загальний аналіз / Р.І. Обручков // Новітні кримінально-правові дослідження – 2015: зб. наук. пр. / відп. ред. О.В. Козаченко. – Миколаїв: Іліон, 2015. – С. 267-272.

  6. Погребняк С.П. Юридична відповідальність: загальнотеоретична характеристика // Проблем правової відповідальності: монографія / Ю.П. Битяк, Ю.Г. Барабаш, Л.М. Баранова та ін.; за ред. В.Я. Тація, А.П. Гетьмана, В.І. Борисової. – X.: Право. 2014. – С. 16-32.

Науковий керівник

к.ю.н., доц. Силенко Н.М.