ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ В СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
УДК УДК
Ющенко Н.В., аспірант
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Анотація: Автором наведено деякі визначення поняття електронного урядування. Розглянуті основні сектори взаємодії між державними органами та суспільством в сфері електронного урядування. Розглянуто шляхи подальшого розвитку електронної взаємодії в публічному управлінні.
Ключові слова: електронне урядування, електронний уряд, державне управління, публічні організації
Abstract: The author presents some definitions of e-government. The main sectors of interaction between state bodies and the society in the sphere of e-governance are con-sidered. The ways of further development of electronic interaction in public administration are considered.
Keywords: e-government, public administration, public organizations
Впровадження електронного урядування, розвиток його складових є своєчасним та актуальним для держави, суспільства, бізнесу. Побудова інформаційного суспільства є важливий крок в реформуванні системи публічного управління та підвищення конкурентоспроможності країни в контексті реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Електронне урядування стане дієвим інструментом для подолання непрозорості та недовіри між суспільством та владою, підвищення ефективності, доступності та якості послуг органів державної, регіональної влади та місцевого самоврядування.
Інформаційні технології стають провідним чинником трансформації та оптимізації діяльності державних органів та публічних організацій. На даний час ефективність діяльності органів державної влади не занадто висока, а насамперед не забезпечена належна комунікація з населенням, бізнесом та неурядовими організаціями. Формування нового типу взаємодії держави і суспільства за допомогою ІКТ має забезпечити новий рівень публічного управління, підвищити доступність та прозорість державних послуг, сприятиме становленню довіри громадян та бізнесу до влади.
Вагомий внесок у дослідження поняття електронного урядування, його складових та впровадженню в практичну діяльність внесли такі науковці як Клименко І., Клімушин П., Серенок А.О., Семенченко А., Єганов В., Чукут С., Загвойська В., Ватковська М. та багато інших.
Одним з найбільш поширених понять є сформульоване Інститутом сучасного розвитку спільно з Інститутом розвитку інформаційного суспільства: «Електронне урядування – це система взаємодії органів державної влади з населенням, що базується на широкому застосуванні інформаційних технологій, у тому числі на мережі Інтернет, з метою підвищення доступності та якості державних послуг, зменшення термінів їх надання, а також зниження адміністративного навантаження на громадян та організації, обумовленого їх отриманням» [1].
У Концепції розвитку електронного урядування в Україні схваленого розпорядженням КМУ від 20.09.2017 р. визначене поняття : Електронне урядування – форма організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян [2].
Організація та впровадження електронного врядування розподіляється по функціональним складовим – взаємодія з громадянами, об’єктами господарювання. Деякі дослідники класифікують їх як сектори, інші називають – напрямами чи видами взаємодії. На сьогоднішній день не існує чіткої класифікації взаємодії у віртуальному середовищі.
Так, одні дослідники виділяють три основні види (сектори) взаємодії: G2C (уряд-громадяни), G2G (уряд-уряд), G2B (уряд-бізнес). Інші дослідники додають ще четвертий вид G2E (уряд-держслужбовці). Ще деякі додають і окремий п’ятий вид C2G (громадяни-уряд), акцентуючи увагу саме на цей вид (сектор) взаємодії з урядом.
Поєднання якості надання управлінських послуг в цих сферах якраз й дасть найвищий результат реформи публічного управління в Україні. Технології е-урядування з використанням так званих сегментів G2C, G2B та G2G передбачають, в свою чергу, взаємодію з подальшим інтегруванням та розширенням кола дії окремих елементів.
Вважаємо за доцільне погодитися з думкою М. Ватковської [3] відповідно до якої взаємодія в електронному урядуванні має п’ять стадій розвитку електронного урядування: 1) «інформаційна присутність» – характеризується одностороннім зв’язком через офіційний веб-сайт між органом державної або місцевої влади та суспільством, який полягає виключно в передачі загальної інформації про орган влади та важливі події в регіоні (тобто веб-сайт виступає своєрідною дошкою оголошень); 2) «інтерактивна взаємодія» – характеризується двостороннім зв’язком між органом державної або місцевої влади та суспільством, який полягає в можливості спілкування інтернет-користувача з органами влади за допомогою електронної пошти, форуму або чата; 3) «транзакційна взаємодія» – характеризується двостороннім зв’язком між органом державної або місцевої влади та суспільством, який полягає в можливості інтернет-користувача здійснювати одразу декілька державних процедур, спрямованих на зміну приватної інформації у державних та муніципальних інформаційно-технологічних системах (електронне подання або поновлення сертифікатів чи дозволів); 4) «трансформація адміністративних процесів» – передбачає інтерактивну участь користувачів у прийнятті державних управлінських рішень, у зміні структури державних процедур згідно з потребами громадян (здійснення електронних платежів, нові моделі надання послуг через публічно-приватне партнерство); 5) «етап пов’язаності» – характеризується розвиненістю горизонтальних вертикальних та інфраструктурних зв’язків усередині самого уряду, а також наявністю зв’язків між урядом та громадськістю.
І саме проведення транзакцій, трансформація адміністративних процесів та етап пов’язаності реалізують основну логіку електронного урядування. Це значно підвищить ефективність управлінської діяльності державних та публічних установ, сприятиме відкритості суспільства на фоні зниження бюрократії та корупції.
Подальший розвиток та формування системи надання електронних послуг вимагає підвищення комп’ютерної грамотності і компетентності публічних службовців – державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування. Розширення цього напрямку дасть додаткові переваги для публічного управління у вигляді оптимізації корпоративного управління та підвищення оперативності та ефективності діяльності публічної адміністрації.
1 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України було сформовано Державне агентство з питань електронного урядування України (https://www.e.gov.ua), яке реалізує програму переведення державних адміністративних послуг в електронний формат та надає можливість отримати будь-яку послугу з будь-якого місця, де є підключення до інтернету. Електронні послуги надаються за принципом «єдиного електронного вікна» через оновлений Урядовий портал kmu.gov.ua.На даний час на порталі впроваджено 120 загальнодержавних послуг. Це послуги з різних сфер суспільного життя: громадянство та міграція, сім’я, освіта, здоров’я, безпека та суд, будівництво та нерухомість. Значна кількість цих послуг для підприємців та бізнесу – більше 50-ти [4]. Послуги пов’язані з ліцензуванням та видючою дозвільних документів. Ідентифікація проходить на основі Електронного цифрового підпису чи BankID. Але наразі більшість послуг ще недоступна онлайн. Вони мають лише інформативну суть.
Однією з найважливіших задач при впровадженні електронного урядування стає безпека та довіра. Захист даних, персоніфікованої інформації, комерційної та службової таємниці. Держава в даному випадку має виступати гарантом забезпечення безпеки інформації.
Отже, успіх проектів електронного урядування залежить в чіткої розбудові структури взаємодії органів публічного управління всіх рівнів, від загальнодержавного, регіонального до місцевого. Впровадження електронної взаємодії потребує високої кваліфікації посадовців. Актуальним остається питання підвищення рівня навиків користування інформаційними системами державних службовців.
ЛІТЕРАТУРА
Семенченко А.І. Електронне урядування в Україні: проблеми та шляхи вирішення / А.І. Семенченко // Електронне урядування: міжнародний науковий фаховий журнал. – 2010. – №1. – С. 6–17.
Ватковська М. Упровадження електронного урядування як напрям модернізації державного управління в Україні / М. Ватковська // Публічне адміністрування: теорія та практика. – 2013. – №. 2. – С. 1–13.
Науковий керівник
к.е.н., доц. Гордієнко Л.Ю.