ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ГАРАНТІЙ ТА КОМПЕНСАЦІЙ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЩО ПОЄДНУЮТЬ РОБОТУ З НАВЧАННЯМ
УДК 349.2:331.2 (477)
Зайцева І.О., студентка 3 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Анотація. У статті проаналізовано правові документи та норми щодо характерних особливостей працевлаштування осіб, що поєднують роботу і навчання. Приділено увагу важливості інформування працівників, що поєднують роботу з навчанням про їх права на компенсаційні виплати та гарантії.
Ключові слова: гарантії, компенсації, працевлаштування, навчання, робота.
Abstract. The article analyzes the legal documents and norms concerning the characteristic features of employment of persons combining work and study. The attention was paid to the importance of informing workers who combine work with education about their rights to compensation payments and guarantees.
Key words: guarantees, compensation, employment, education, work.
Гарантії та компенсації працівника, що поєднують роботу з навчанням передбачені Кодексом Законів України про Працю (далі по тексту – КЗпП), а саме Глава XIV «Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням» [1].
Відповідно до ст.53 Конституції України кожен громадянин має право на освіту. Держава гарантує загальнодоступність і безкоштовність основної загальної та середньої професійної освіти в державних або муніципальних освітніх установах. Кожен має право на конкурсній основі безкоштовно отримати вищу освіту в державному або муніципальному освітньому закладі [2].
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою [3].
Якщо порівнювати обов’язки усіх працівників, то ті, хто поєднують роботу з навчанням мають ряд пільг, встановлених законодавством, які стосуються регулювання часу відпочинку, визначення робочого часу, оплати праці та ін. Види пільг та їх обсяг залежать від форми навчання, виду навчального закладу та курсу перебування.
Згідно зі статтями № 201, 202, 204, 206, 212, 220 КЗпП, усім працівникам, які поєднують роботу з навчанням гарантується: створення необхідних умов для поєднання роботи з навчанням, здійснення виробничого навчання в межах робочого часу, надання роботи у відповідності з набутою кваліфікацією, виплата заробітної плати в порядку і розмірах, що визначаються законодавством, надання додаткових та щорічних відпусток та обмеження від залучення до надурочних робіт [1].
Окремі гарантії існують також для таких працівників, які навчаються в середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, наприклад для них встановлюється скорочений робочий тиждень із збереженням заробітної плати, надаються додаткові відпустки на період складання іспитів, а також надаються інші пільги, передбачені законодавством [1].
Стосовно працівників, що навчаються у вищих навчальних закладах - вони також мають свої привілеї, наприклад: відпустки для складання екзаменів або надання вільних від роботи днів, але без збереження заробітної плати чи збереження лише 50% середньої заробітної плати [1].
У випадку, коли працівник навчається в освітній установі, що не має державної акредитації, гарантії та компенсації встановлюються колективним чи трудовим договором.
Щодо виплат та компенсацій, тут справи йдуть гірше. КЗпП для передбачає лише один вид грошової компенсації для працівників, що поєднують роботу з навчанням – це витрати по оплаті проїзду, у статті 219 зазначено: «Власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження навчального закладу i назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт i складання заліків та іспитів – у розмірі 50 відсотків вартості проїзду. У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки i захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.»
У сучасному світі проблема працевлаштування постала дуже гостро, а проблематичне питання стосовно сумісництва роботи та навчання стало майже повсякденним, проте суспільство все ще досить не проінформоване про особливості трудового законодавства щодо гарантій та компенсацій, на які мають права особи, що навчаються у спеціалізованих, професійних, вищих навчальних закладах, або отримують додаткові знання чи навіть підвищують рівень кваліфікації. На нашу думку, існує декілька шляхів вирішення цього питання. Наприклад, до університетів можна запрошувати юристів та експертів даної сфери, для проведення відкритих лекцій студентам стосовно деяких нюансів при поєднанні роботи з навчанням. На підприємствах, в організація для робітників можна проводити тренінги та семінари на дану тему. На рівні міста, було б непогано, провести рекламну компанію щодо необхідності знання трудового права. Доцільним було б залучення Молодіжної Ради міста Харкова, це реальна можливість організувати зустрічі с найкращими спікерами міста та залучення до вирішення даної проблеми найактивнішої молоді. Державою необхідно передбачити проведення заходів для забезпечення гарантій, аж до прямого стимулювання роботодавців. Тобто, цільове призначення гарантій, передбачених трудовим законодавством, полягає в забезпеченні працюючій людині доступу до отримання освіти без відриву від роботи [4].
Тобто, у Главі XIV КЗпП закріплені гарантії та компенсації працівникам, що поєднують роботу з навчанням, проте у порівнянні з зарубіжними країнами, розуміємо, що ці гарантії більш обмежені, а трудове законодавство не пристосоване до справжніх реалій життя, що не дає змогу ефективно користуватись ним.
Таким чином, трудовому законодавству належить першочергова роль у забезпеченні прав працівників, воно конкретизує і доповнює конституційні права у сфері праці, визначає умови їх використання, охорони та відновлення у разі порушення, тому саме знання повинні допомогти захистити порушене законне право працівника і переконати його в тому, що закон здатний і захищати, і виховувати, і регулювати суспільні відносини.
ЛІТЕРАТУРА
Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI.
Актуальні проблеми трудового законодавства в умовах модернізації економіки: монографія / Е.С. Батусова, І.Я. Білицька, Е.Н. Бондаренко: Юстіцінформ, 2012. – 240 с.
Науковий керівник
к.ю.н., доц. Силенко Н.М.