ОСОБЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЛАНУ ДІЙ BEPS НА ШЛЯХУ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

УДК 340.137:341(477)

Мачульська М.В., слухач 2 року навчання в магістратурі
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: Висвітлено процес глобалізації економічних процесів і фінансових ринків, інтеграції України в Європейський і світові простори, проблеми розмивання оподатковуваної бази, проаналізовано проблематику і перспективи імплементації Українською державою Плану дій BEPS на шляху реформування податкової систе-ми.

Ключові слова: глобалізація, інтеграція, розмивання, оподаткування, імплементація, BEPS, заходи реформування податкової системи.

Abstract: The process of globalization of economic processes and financial markets, integration of Ukraine into European and world spaces, problems of the blurring of the tax base, analyzed the problems and prospects of implementation by the Ukrainian state of the BEPS action plan on the way of reforming the tax system.

Key words: globalization, integration, blurring, taxation, implementation, BEPS, measures for reforming the tax system.

Глобалізований світ вимагає від державних інституцій нових організаційних, науково-практичних, методологічних, міжнародних та законодавчих заходів з протидії виведення капіталів і прибутків з-під оподаткування, розмивання фінансових результатів господарської діяльності суб’єктів [1]. Аби уникнути цього 1 січня 2017 року Україна приєдналась до Програми розширеного співробітництва в рамках Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Глобальних характер проблеми змушує застосовувати міжнародні комплексні заходи адміністративного і організаційно-правового характеру. Експертними середовищами, які мають відповідний досвід, фаховий рівень, розгалужену організаційну структуру, активних членів організацій, стали три впливові міжнародні організації: Організація Об’єднаних Націй, Європейський Союз та ОЕСР [2].

Україна, як частина Європейського економічного простору, поступово почала впроваджувати покрокові заходи запропоновані країнами-членами ОЕСР, а саме: розроблений План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS від англ. «Base Erosion and Profit Shifting») [3].

Поступова реалізація мінімального Плану дій BEPS, дозволить здійснювати моніторинг фінансових потоків, переміщення капіталів, товарів, нематеріальних активів за межі території України, досліджувати джерела сумнівних транзакцій, долучитись до міжнародного співтовариства з обміну податковою і фінансовою інформацією, здійснювати детальний аналіз банківських операцій резидентів за межами території України.

Метою даного дослідження є обґрунтування імплементації та реалізації плану дій BEPS на шляху реформування податкової системи в Україні.

Розуміючи вплив глобальних економічних процесів і згубних податкових наслідків, провідні світові країни, намагаються створити ефективну систему протидії ухилення від сплати податків, переміщення капіталів та створення матеріальних і нематеріальних активів в «податкових гаванях», розмиванню податкової бази, використання трансфертного ціноутворення в цілях оптимізації нарахування і сплати податків. Ці питання висвітлюються в працях А.І. Крисоватого, М. Гілліс, С. Сюррей та ін.

Гостро постає питання взаємодії з міжнародними організаціями, реалізація і імплементація у національному законодавстві єдиних напрацьованих податкових практик, обміну податковою і банківською інформацією, наближення фінансової, податкової і банківської звітності до міжнародних стандартів.

На сьогоднішній день більшість угод про уникнення подвійного оподаткування активно використовується бізнесом з метою виведення капіталу в низько податкові юрисдикції. Тому для реалізації окремих заходів у рамках Плану дій BEPS необхідно внести певні зміни безпосередньо до багатьох існуючих податкових угод. Саме тому Багатостороння конвенція МLI (Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent BEPS, далі – Конвенція) передбачає спрощення процедури внесення змін до податкових угод. Країна, яка підписала та ратифікувала Конвенцію, може одночасно змінити всі міжнародні податкові угоди, стороною яких вона є. Наразі до Конвенції приєдналося понад 80 країн і вона залишається відкритою для підписання іншими державами.

На шляху запровадження Плану дій BEPS Україна 23 липня 2018 року підписала Багатосторонню конвенцію МLI [4, с.12] та 28 лютого 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування» [5].

Пакетом Плану дій BEPS передбачено 15 заходів [6], що являють собою уніфіковані правила міжнародного оподаткування та мають змінити або адаптувати національні законодавства з оподаткування членів організації, норм що застаріли або не відповідають викликам часу, рекомендації, щодо застосування методик в податкових, нормативно-правових питаннях. Одним з перших кроків, які були реалізовані стало впровадження з 01.09.2013 року змін до Податкового Кодексу України в частині запровадження державного контролю за трансфертним ціноутворенням для дотримання міжнародних стандартів прозорості.

Під впливом політичних процесів Україна зобов’язалась імплементувати в податкове законодавство мінімальний стандарт плану дій BEPS, який складається з 4 заходів та є обов’язковим до виконання. З метою реалізації відповідних заходів Міністерство фінансів України розробило і опублікувало дорожню карту, основні кроки з реалізації мінімального стандарту Плану дій BEPS [6], що включають в себе:

крок 5: «Підвищення ефективності протидії шкідливим податковим практикам з урахуванням принципу прозорості та сутності». Цим кроком передбачається аналіз і визначення пільг і пільгових режимів в національному податковому законодавстві, що є шкідливими або преференційним;

крок 6: «Запобігання наданню пільг, передбачених угодами про уникнення подвійного оподаткування, за невідповідних обставин». Відповідний крок повинен запровадити механізмів та правил щодо запобігання використання угод про уникнення подвійного оподаткування особами, що не є резидентами цих країн. Заходами цього кроку передбачено розробку модельних положень і угод з метою запобігання надання переваг таким суб’єктам і повинні бути адаптовані для специфіки кожної країни;

крок 13: «Документація з трансфертного ціноутворення та звітність в розрізі країн». Заходи передбачені цим кроком Плану дій BEPS передбачають створення переліку уніфікованого і стандартизованого пакету документації з трансфертного ціноутворення, яку повинні надавати відповідні суб’єкти відносин з метою контролю і моніторингу для цілей здійснення адміністрування нарахування та сплати податків;

крок 14: «Підвищення ефективності механізмів урегулювання спорів». Сутність заходів з реалізації цього кроку полягає в створенні механізмів для розгляду і прийняття рішень по спірним питанням, щодо застосування норм уникнення подвійного оподаткування [7].

З 2020 року передбачається здійснювати автоматичний обмін фінансовою інформацією про рахунки нерезидентів за міжнародними стандартами CRS (Common Reporting Standard) [7]. Цей інформаційний інструмент є потужним і дієвим, щодо фінансового моніторингу та може значною мірою вплинути на схеми виведення і приховування фінансових активів, змусить шукати більш складні і витратні механізми приховування.

Україні потрібні дієві реформи, і однією з головних в економічному секторі реформ повинна стати імплементація та реалізація кроків Плану дій BEPS.

Заходи з реалізації мінімального Плану дії BEPS являють для держави труднощі, обумовлені політичними, економічними, фінансовими, ментальними та історичними чинниками. Обраний цивілізаційний вектор розвитку держави вимагає саме від політичного керівництва проведення структурних реформ державних фінансів, державних інституцій (ДФС, митної служби, Національного банку України, інших силових і контролюючих органів), зміну нормативно-законодавчої бази, наближення методик контролю до міжнародних настанов і стандартів, рішучої боротьби з політичною корупцією в країні.

Таким чином, впровадження навіть мінімального пакету кроків Плану дій BEPS сприятиме: технічному обміну податковою і банківською інформацією, наближення фінансової і податкової звітності до міжнародних стандартів, прийняття низки законодавчих актів з протидії відмивання незаконних капіталів і сумнівних фінансових операцій, імплементації законодавства з уникнення подвійного оподаткування, що в свою чергу, істотно змінить податковий ландшафт країни.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Мир после кризиса. Глобальные тенденции-2025: меняющийся мир. Доклад Национального разведывательного совета США.

  2. Матеріали Організації економічного співробітництва і розвитку.

  3. Інформаційно-координаційний центр із взаємодії з Організації економічного співробітництва і розвитку.

  4. Пузько О. План протидії BEPS: огляд законопроекту про імпле-ментацію / О. Пузько // Вісник.Офіційно про податки. – 2018. – № 44. – С. 12–16.

  5. Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування : Закон України 2692-VIII від 28.02.2019 р..

  6. Рекомендації з реалізації Плану дій з BEPS (мінімальні стандарти) // Офіційний сайт Міністерства фінансів України.

  7. Основні напрямки бюджетної політики // Офіційний сайт Міністерства фінансів України.

  8. Лівак А. Стан проблем і виклики щодо офшоризації економіки україни. шляхи вирішення в контексті впровадження плану BEPS / А. Лівак.

Науковий керівник

к.е.н., доц. Шумська Г.М.