ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

УДК 657:331.101.39

Юхно Л.К., студентка 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: в даній роботі розглянуто теоретичні аспекти визначення трудових ресурсів підприємства та підходів до їх обліку, оцінки та аналізу.

Ключові слова: трудові ресурси, персонал підприємства, облік трудових ресурсів, аналіз використання трудових ресурсів, аналіз оплати праці.

Abstract: in this paper, theoretical aspects of determination of labor resources of the enterprise and approaches to their accounting, estimation and analysis are considered.

Key words: labor resources, personnel of the enterprise, accounting of labor resources, analysis of the use of labor resources, analysis of wages

В умовах сучасної ринкової економіки ефективність діяльності будь-якої організації значною мірою залежить від персоналу з його якісними та кількісними характеристиками. Все більше посилення конкуренції обумовлює необхідність ефективного використання всіх потенційних можливостей підприємства, зокрема, потенційних можливостей його працівників. Через це набуває актуальності питання дослідження сутності трудових ресурсів як обліково-економічної категорії, управління трудовими ресурсами та його обліково-інформаційного забезпечення.

Метою даної роботи є дослідження підходів у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі до трактування обліково-економічної сутності трудових ресурсів та персоналу підприємства, а також огляд теоретичних питань порядку аналізу трудових ресурсів та його облікового забезпечення.

Питанню встановлення сутності та систематизації трудових ресурсів, їх формування і використання присвячено наукові праці вітчизняних учених, таких як Мазур Н.О., Панченко Г.С., Єлець О.П., Балабанова Л.В., Грішнова О.А., Давидюк Т.В., Тютлікова В.В. та ін. Серед зарубіжних авторів, які займалися цією проблемою, можна виділити таких як Фламхольц Е., Тоффлер Е. та ін.

Існують два основних підходи до визначення терміну «трудові ресурси». Єлець О.П. стверджує, що трудові ресурси є складовою частиною виробничих ресурсів підприємства, та характеризує їх як промислово-виробничий персонал підприємства, який володіє певними освітою та кваліфікацією, використовується під час виробництва шляхом взаємодії з основними фондами та матеріальними ресурсами, створює продукцію та додаткову вартість [1]. Натомість, Гетьман О.О. відносить до трудових ресурсів як фактично зайнятих, так і потенційних працівників працездатного віку, що мають необхідні фізичні можливості, володіють знаннями і практичним досвідом для здійснення визначеної роботи у відповідній галузі [2].

Слід зазначити, що облік трудових ресурсів на вітчизняних та зарубіжних підприємствах є недосконалим і потребує уточнення з позиції можливості управління витратами на підвищення якості трудового ресурсу та доходів від використання трудових ресурсів. Звернемо увагу, що міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку встановлюють загальний підхід до обліку трудових ресурсів як складової системи обліку витрат підприємства. Так, нормами МСФО 19 «Виплати працівникам» та П(С)БО 26 «Виплати працівникам» встановлено, що витрати, пов’язані з використанням трудових ресурсів, поділяються на:

поточні виплати працівникам;
виплати при звільненні;
виплати по закінченню трудової діяльності та інші виплати працівникам [3, 4].

Більшість вітчизняних та закордонних вчених у сучасній практиці обліку розглядають капіталовкладення в розвиток трудових ресурсів лише як видатки (зменшення фінансових результатів, що не дає можливості достеменної та об’єктивної оцінки вартості трудових ресурсів, професійна якість яких є певним нематеріальним активом підприємства), а не інвестиції в активи.

Таким чином, існуючі підходи до ідентифікації та оцінки трудових ресурсів не дозволяють в повній мірі визначити вплив витрат на формування та підвищення професійної якості трудового колективу на оцінку виробничого потенціалу підприємства, частиною якого і є трудові ресурси.

Заслуговує на увагу підхід до відображення в обліку трудових ресурсів, що був розроблений американським вченим Е. Фламхольтцом, та полягає у включенні людських ресурсів до складу активів суб’єкту господарювання. При цьому необхідно враховувати дотримання наступних критеріїв визнання трудових ресурсів активом підприємства:

ймовірність отримання майбутньої економічної вигоди від використання ресурсу;
наявність прав володіння або контролю з боку господарюючого суб’єкта;
можливість встановлення грошової оцінки [5].

Але основна проблема сучасних облікових підходів полягає у визначенні однозначної грошової оцінки витрат (видатків) підприємства, пов’язаних з трудовими ресурсами. Більш того, професійні навички, які формуються в процесі діяльності робітниками підприємств є не тільки капіталом підприємства, а здебільшого капіталом робітника, тому і друга ознака з наведених вище характеристик дуже проблематична для визнання та адекватної оцінки трудових ресурсів за підходом Е. Фламхольтца.

В. Покиньчереда до проблемних аспектів обліку витрат на формування трудових ресурсів також відносить існуючу практику їх відображення у складі адміністративних витрат. Такий обліковий підхід значно ускладнює, а іноді навіть унеможливлює, ідентифікацію зазначених витрат у складі повного обсягу витрат діяльності за певний період, що є причиною недостатньої аналітичності облікових даних. Як наслідок, неможливо достовірно проаналізувати витрати на трудові ресурси як вклад у потенціал підприємства, а саме виявити вплив їх обсягу на результати діяльності підприємства. Для вирішення виділених проблем вченим запропоновано введення окремого рахунку 99 «Витрати на формування трудових ресурсів» з подальшою деталізацією для збору інформації про витрати на формування трудових ресурсів [6].

Для своєчасного обліку та контролю трудових ресурсів слід розробити ефективну програму загальної організації обліку праці та її оплати. Основними складовими такої програми мають бути:

Організація табельного первинного обліку робочого часу, показники якого будуть використовуватися в оперативному, статистичному і бухгалтерському обліку.
Складання плану документації, розробка форм документів з обліку та оплати праці та робочих інструкцій щодо порядку їх використання, формування графіків документообігу.
Збір, обробка та групування первинних даних у зведених регістрах обліку – Відомості обліку фонду заробітної плати за категоріями працюючих і видами оплати і Зведеній відомості по розрахунках з робітниками.
Розробка системи аналітичного обліку нарахування оплати праці.
Формування посадових інструкцій, індивідуальних і структурних графіків облікових робіт.
Складання плану проведення оперативного контролю використання праці та розробка форм звітності за його результатами, які мають забезпечити можливість визначення і відображення суми збитків від нераціонального використання робочого часу, праці і фонду її оплати.

Процес економічного аналізу трудових ресурсів на підприємстві, як правило, складається з таких послідовних етапів:

Визначення необхідних для аналізу показників, що характеризують стан і ефективність використання трудових ресурсів підприємства за певний період часу.
Розрахунок фактичних показників і визначення динаміки їх зміни порівняно з минулими періодами.
Визначення факторів і причин, що вплинули на зміну показників стану та використання трудових ресурсів підприємства.
Аналіз кожного виявленого фактору, як окремо, так і у взаємозв’язку з іншими факторами.
Визначення ступеня впливу аналізованих показників на якість і обсяг виробленої та реалізованої продукції.
Розроблення рекомендацій на підставі проведеного економічного аналізу для прийняття рішень щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Таким чином, у ході дослідження теоретичних аспектів обліково-економічної сутності трудових ресурсів, їх обліку та аналізу, було виявлено недоліки сучасного стану їх нормативного врегулювання, що не дає змоги в значній мірі виявити вплив витрат підприємства, спрямованих на покращення якості роботи персоналу, на результати його діяльності, що змушує підприємство самостійно розробляти системи аналітичного обліку, на основі яких буде проводитися аналіз використання трудових ресурсів, а також витрат на їх утримання та покращення.

ЛІТЕРАТУРА

Єлець О.П. Трудові ресурси підприємства та підходи до їх оцінки / О.П. Єлець, І.О. Гармаш // Економіка і суспільство – 2017 р. – №9 – с. 418-422.
Гетьман О.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал // 2-ге видання. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.
Міжнародний стандарт фінансової звітності 19 «Виплати працівникам».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затверджене наказом Мінфіна України від 28.10.2003 № 601.
Фламхольц Е. Бухгалтерский облік трудових ресурсів: Огляд теорії та дослідів // 32-га щорічна зустріч Академії менеджмента. – Мінеаполіс, Мінесота; 1972 р. – 68 с.
Покиньчереда В.В. Облік трудових ресурсів: проблеми та шляхи їх вирішення // Агросвіт. – 2014. – № 18. – С. 66-72.

Науковий керівник

д.е.н., професор Лабунська С.В.