ПЛАНУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ЛАНЦЮГАМИ (SUPPLY CHAIN MANAGEMENT)

УДК 164

Стоказ Д.М., студент 1 року навчання ОС магістр
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. У цій роботі розглянут кібернетичний підхід до планування та управління логістичними ланцюгами.

Ключові слова: Supply Chain Management (SCM), логістичний ланцюг, керування логістичними ланцюгами, кібернетичний підхід, оперативне управління.

Abstract. In this work a cybernetic approach to the planning and management of logistics chains was researched.

Keywords: Supply Chain Management (SCM), logistics chain, logistics chains management, cybernetic approach, operational management.

Сучасні виробництво і логістика розвиваються у відповідності з трьома основними тенденціями: орієнтація на клієнта, спеціалізація на ключових компетенціях і все більше проникнення інформаційних технологій в бізнес. Collaborate to compete – взаємодіяти, щоб конкурувати – саме цей принцип є одним з основоположних для успішного ведення бізнесу в сучасних умовах динамічних ринків. Він зумовлює значні зміни в підходах до організації і управління бізнесом. Ці зміни насамперед пов’язані з появою нових форм конкурентної боротьби, заснованих на стратегічному взаємодії (collaboration) підприємств.

На принципах взаємодії, синхронізації основних бізнес-процесів і моделей планування і управління на основі єдиних інформаційних каналів з постачальниками і клієнтами по всьому логістичному ланцюгу базується і стрімко розвивається концепція Supply Chain Management – управління логістичними ланцюгами.

Розглянемо концептуальну постановку завдання планування і управління логістичними ланцюгами стосовно виробничо-логістичних мереж (ВЛМ) [1]. ВЛМ складається з безлічі підприємств-виготовлювачів, постачальників сировини і матеріалів, складських терміналів, транспортних фірм, які володіють певними функціональними можливостями (компетенціями). У кожен момент часу в ВЛМ є кілька претендентів на кожну з робіт. Основними етапами технології управління логістичними ланцюгами в ВЛМ є планування, моніторинг і регулювання.

Завдання планування робіт у ВЛМ (формування логістичних ланцюгів) полягає у виборі на даній безлічі альтернатив найкращої конфігурації логістичного ланцюга з урахуванням параметрів замовлень клієнтів (час поставок, ціни, кількість, технологія виготовлення і т. д.), а також характеристик доступних в даних момент часу компетенцій підприємств (виробничі потужності, витрати тощо). Завдання оперативного управління логістичними ланцюгами полягає в моніторингу бізнес-процесів і їх регулюванні (реконфігурації логістичних ланцюгів) у разі неприпустимих відхилень від планових станів за умови дії чинників збурювання.

Метою моніторингу логістичних ланцюгів є відстеження впливу збурюючих факторів на параметри функціонування логістичних ланцюгів, а метою їх реконфігурації – компенсування виникаючих відхилень шляхом структурних, функціональних та інших перетворень. Завдання моніторингу полягає в якомога більш ранньому розпізнаванні ризикових ситуацій, які можуть призвести до відхилень у роботі підприємтсва, а завданням регулювання – вирішення проблемних ситуацій за допомогою певних керуючих впливів.

При описі замовлень клієнтів, крім традиційних параметрів (терміни поставок, ціни, кількість, технологія виготовлення і т.д.), з метою урахування факторів невизначеності пропонується використовувати ряд додаткових характеристик, що визначаються менеджером мережі, таких як допустимий рівень надійності і запас стійкості. Для цього при описі характеристик доступних компетенцій підприємств, крім традиційних параметрів (виробничі потужності, витрати і т.д.), вводиться в розгляд параметр надійності підприємства, що характеризує ризик невиконання роботи на даному елементі логістичного ланцюга (рис. 1).

Рис. 1. Концептуальна модель планування та управління логістичними ланцюгами в ВЛМ

Рис. 1. Концептуальна модель планування та управління логістичними ланцюгами в ВЛМ

Запропонуємо кібернетичну модель планування та управління логістичними ланцюгами в ВЛМ (рис. 2).

Рис. 2. Кібернетична модель планування та управління логістичними ланцюгами в ВЛМ

Рис. 2. Кібернетична модель планування та управління логістичними ланцюгами в ВЛМ

Запропонована модель планування та управління складається з наступних блоків:

  1. логістичний ланцюг як об’єкт управління;
  2. планування (у тому числі необхідні моделі та алгоритми);
  3. система моніторингу;
  4. вектор параметрів;
  5. регулювання.

Побудована схема має 2 контури управління: основний (1,2,3 блоки) та додатковий (4,5 блоки). Так основний контур забезпечую функціонування ВЛМ та відстежує відповідність фактичних значень функціонування логістичного ланцюга – J`(t) запланованим значенням – J(t). При цьому квадрат відхилення повинен наближатися до мінімуму. Додатковий контур функціонує заради моніторингу виконання процесів в логістичному ланцюгу та створенню корегуючих впливів V та V*, якщо наявне відхилення від планового стану або зміна у вхідних параметрах.

Блок планування містить відповідні алгоритми, призначені для пошуку найліпшої конфігурації логістичного ланцюга. Його головним завданням є побудова логістичного ланцюга відповідно до значень вектору параметрів.

Основними завдання блоку моніторингу є вимір фактичних параметрів функціонування логістичного ланцюга та порівняння їх із плановими. У випадку відхилення запускається блок регулювання. Таким чином, регулюючі впливи формуються на основі актуальної інформації про фактичний стан функціонування логістичного ланцюга. Блок регулювання виробляє компенсуючі впливи V та V* на основі актуальних даних Zj. Ці регулюючі впливи розробляються на основі аналізу поточного стану функціонування логістичного ланцюга. Ці сформовані управлінські впливи передаються до блоку планування, де відбувається реконфігурація логістичного ланцюга. Таким чином забезпечується взаємозв’язок моделей планування, моніторингу та реконфігурації.

Відмінність задачі планування робіт в ВЛМ від задач теорії розкладів та теорії масового обслуговування полягає у:

  1. високому рівні невизначеності;
  2. у поєднанні централізованого і децентралізованого управління;
  3. у великій кількості неконтрольованих факторів;
  4. в нежорстких, важко формалізованих цілях та обмеженнях;
  5. у зміні властивостей ПЛС в процесі прийняття рішень.

У зв’язку з цим можливості використання класичних моделей і алгоритмів планування і управління виробництвом для вирішення завдань моделювання логістичних ланцюгів є досить обмеженими в силу високого ступеня жорсткості цих моделей, недостатнього врахування активності елементів системи і факторів невизначеності.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Teich T. Extended Value Chain Management (EVCM) / Teich. – Chemnitz, 2003.

  2. Линдерс М. Управление снабжением и запасами / М. Линдерс, Х. Ферон. – СПб.: Полигон, 1999. – 768 с.

  3. Ганюков В.Ю. Интеллектуальная система управления цепями поставок логистического предприятия на основе дискретно-событийной, агентной и системно-динамической имитационных моделей / В.Ю. Ганюков, А.А. Ханова, Н.В. Сульдина // Вестник АГТУ. Серия: Управление, вычислительная техника и информатика. 2012. №2.

  4. Wildemann H. Supply Chain Management / Wildemann. – Muenchen, 2004.

Науковий керівник

к.е.н., доц. Мілевський С.В.