ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСКОЇ ЗAБОРГОВAНОСТІ ТA ЙОГО ОРГAНІЗAЦІЯ

УДК 657

Вергун Т.В., студент 1 року ОС мaгістр
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Aнотaція: Розглянуто поняття «дебіторськa зaборговaність» тa її особливості ведення в обліку. Проaнaлізовaно сучaсний стaн тa оргaнізaцію дебіторської зaборговaності. Виявлено проблеми збільшення дебіторської зaборговaності нa сучaсному етaпі розвитку економіки в Укрaїні тa зaпропоновaні шляхи їх вирішення.

Ключові словa: дебіторськa зaборговaність, облік, підприємство, держaвa, економікa.

Annotation: The concept «accounts receivable» and its peculiarities of accounting are considered. The current state and organization of receivables are analyzed. The problems of increase of accounts receivable at the present stage of economic development in Ukraine are revealed and the ways of their solution are proposed.

Key words: accounts receivable, accounting, enterprise, state, economy.

На сьогодні в період постійних трансформацій та необхідності впровадження інновацій, що супроводжуються заключенням та виконанням різних угод, питання дебіторської заборгованості є досить актуальним, оскільки фінансовий стан підприємств при веденні господарської діяльності значною мірою залежить саме від наявності та ефективного управління цим видом заборгованості. Однією з причин погіршення розрахунків між підприємствами є нестабільна економіко-політична ситуація у країні, що призводить до зниження платоспроможності, яка, в свою чергою, зумовлює збільшення дебіторської та кредиторської заборгованості. Це підтверджує актуальність цього дослідження та необхідність вивчення проблем виникнення та обліку дебіторської заборгованості на підприємстві.

Питання обліку дебіторської заборгованості розглядали як зарубіжні, так і вітчизняні науковці, такі як: Бенько І.Д., Бондаренко О.С., Бутинець Ф.Ф., Губачова О.М., Єфіменко В.І., Лук’яненко Л.І., Лучко М.Р., Новицький В.Є., Проскуріна Н.М., Бондар М.І. Не дивлячись на наявність аналізу проблем бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості в останні роки, недостатньо розкритими залишаються особливості організації обліку дебіторської заборгованості в системі управління підприємством, що потребує подальшого вивчення та застосування в практичній діяльності.

Метою роботи є визначення проблем, пов’язаних з органiзацiєю обліку дебіторської заборгованості, та знаходження шляхів вирішення даних проблем. Об’єктом дослідження є облік дебіторської заборгованості підприємства. Предметом дослідження є організаційно-практичні та теоретико-методологічні проблеми обліку дебіторської заборгованості на підприємстві.

Порівнюючи визначення та класифікацію дебіторської заборгованості в українській та зарубіжній практиці, то суттєвих відмінностей немає. Так, під дебіторською заборгованістю розуміють зобов’язання контрагентів (покупців) бізнесу перед компанією, наприклад, з виплати грошових коштів за продану продукцію, товари, або ж надану послугу [1].

Проте доречним є внесення незначних уточнень до П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість» (далі – П(С)БО 10) для покращення процесу обліку розрахунків з дебіторами, адже довгострокову та короткострокову дебіторську заборгованість облікують на різних рахунках, про що не наголошується у національних стандартах, тобто слід окремо зазначити, що поточна дебіторська заборгованість відноситься до оборотних активів, а довгострокова – до необоротних, як надалі наводиться у балансі. Тому необхідно здійснити уточнення визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки згідно з П(С)БО 10, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів і послуг та оцінюється за первісною вартістю. Але утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди означає одночасне і виникнення доходу, якщо розділяти позицію, що дохід повинен дорівнювати сумі одержаних грошових коштів, тому якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом підприємства, оскільки перерахування авансів за ще непередану продукцію призводить до виникнення дебіторської заборгованості, хоч доходу тут немає [2].

Передача товарів на умовах наступної оплати, що тягне за собою виникнення дебіторської заборгованості, відображення її в обліку не гарантує отримання «економічної вигоди у вигляді надходження активів…». Отже, підприємство не може відображати дохід від реалізації, оскільки отримання економічної вигоди через нормативно-правові документи не є підтвердженим та гарантованим. Тому в своїй праці Кияшко О.М. наголошує про доцільність розмежування отриманого доходу від реалізації товарів, робіт чи послуг) з фактом реалізації. Для цього він пропонує ввести у Плані рахунків бухгалтерського обліку субрахунок 706 «Реалізація» та відображати операції з реалізації товарів наступним чином: Дт 361 - Кт 706 «Реалізовано товари з відстрочкою оплати». Уже після отримання грошових коштів в касу чи на рахунок в банк за Кияшком О.М. можна визнавати дохід від реалізації та відображати суму податкового зобов’язання з ПДВ такими кореспонденціями: Дт 706 - Кт 701; Дт 701 - Кт 641.

Концептуальні основи, формування фінансових звітів відбувається з використанням однієї з чотирьох видів вартості: поточної, історичної, теперішньої та вартості реалізації. За національним стандартом, поточні зобов’язання оцінюються за сумою погашення (вартістю реалізації). На думку автора, не до всіх видів поточних зобов’язань варто використовувати таку вартість. Доречніше зобов’язання за короткостроковими позиками оцінити за теперішньою вартістю, заборгованість за товари, роботи або послуги –  за поточною вартістю, а заборгованість перед бюджетом – за вартістю реалізації [3-4].

Крім того, однією з проблем є організація обліку дебіторської заборгованості: її класифікація занадто детальна, що не є корисним для користувачів, оскільки їм потрібна загальна сума дебіторської заборгованості у підприємства, а не в розгорнутому вигляді, при цьому наведена класифікація не є повною для цілей управлінського обліку. Тому треба додати зміни до П(С)БО 10, що сприятиме формуванню якісної бухгалтерської інформації для контролю, аналізу та управління залежно від конкретних потреб користувачів, потрібно об’єднати всі статті дебіторської заборгованості окрім дебіторської заборгованості за товари, послуги та роботи, оскільки на неї нараховується резерв сумнівних боргів, в одну статтю: «За розрахунками та інша поточна дебіторська заборгованість» [5].

Тож, можна зазначити, що управління дебіторською заборгованістю прямо впливає на ефективність роботи підприємства. Після проведення дослідження, можна виділити основні етапи формування політики управління дебіторською заборгованістю: аналіз заборгованості підприємства у попередньому періоді, формування принципів кредитної політики відносно покупців, визначення можливої суми фінансових коштів, які інвестуються в дебіторську заборгованість по товарному та споживчому кредиту, формування системи кредитних умов. формування стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту, формування процедури інкасації дебіторської заборгованості, розробка методичних рекомендацій з оцінки та відображення на рахунках бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.

Таким чином, метою обліку дебіторської заборгованості є прогнозування та запобігання прострочення термінів платежу з переходом заборгованості до стану безнадійної. Організація обліку дебіторської заборгованості на підприємстві будь-якої форми власності має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій з дебіторами, тому потрібно внести доповнення та зміни до нормативно-правових актів, якими регламентується ведення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості з метою збільшення ефективності діяльності підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практ. посібник. / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. – Київ: Лібра, 2001. – 840 с.

  2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 г. №237 із змінами та доповненнями.

  3. Гнатенко Є.П. Методичні підходи щодо визначення поняття «дебіторська заборгованість» / Є.П. Гнатенко // Економічні науки – 2014, Вип. 10(1) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nbuv.gov.uа.

  4. Дебіторська заборгованість // Україна в цифрах 2015-2017.

  5. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV із змінами та доповненнями.

Науковий керівник

к.е.н., викл. Волковська Я.В.