ПРОБЛЕМИ ЕЙДЖИЗМУ В ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ

УДК 349.2

Худешенко Х.Ю., студентка 2 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: Стаття присвячена проблемам ейджизму (дискримінації на підставі віку) на ринку праці України та світу і можливим шляхам їх подолання. Розглянуто дискримінацію на робочому місці, в заробітній платні, при прийомі на роботу та у можливостях кар’єрного просування. Проаналізовано взаємозв’язок ейджизму з іншими видами дискримінації, зокрема гендерною.

Ключові слова: ейджизм, дискримінація, трудові права, трудові відносини, ринок праці.

Abstract: The article deals with problems of ageism (stereotyping and discrimination against individuals based on their age) in the labor market of Ukraine and the world and describes possible ways of overcoming it. The paper is concerned with such issues as wage discrimination, hiring and career opportunities for different age groups.

Keywords: ageism, discrimination, labor law, labor relations, labor market.

Ейджизм – це дискримінація особи на підставі її віку. Проблеми ейджизму в Україні та у світі на сьогодні, порівнюючи з іншими формами дискримінації, такими як расизм чи сексизм, залишаються найменш дослідженими та обговорюваними. Однак, очевидним є факт, що дискримінація за віком охоплює велику кількість населення і особливо гостро торкається проблем саме у трудових відносинах [1].

Традиційно цей термін вживається по відношенню до людей зрілого віку, однак у трудовій сфері існує декілька проявів ейджизму: це дискримінація при прийомі на роботу та у можливостях кар’єрного просування, а також встановленні заробітної платні з одного боку молоді, а з іншого – літніх людей передпенсійного та пенсійного віку.

Частими є випадки, коли працедавці сприймають літніх працівників як менш продуктивних, креативних та нездатних до навчання. Це призводить до різних форм дискримінації за віком на ринку праці: резервування за молоддю окремих вакансій, обмеження просування по службі, обмеження у доступі до навчання тощо. При цьому дискримінація за віковою ознакою зберігається навіть у тих випадках, коли літні працівники не мають проблем зі здоров’ям і не є менш освіченими, кваліфікованими або продуктивними у порівнянні з молодими [2].

Інша проблема – дискримінація молоді. Найвищий рівень безробіття в Україні притаманний віковій групі 15-24 років [3]. Цьому сприяють наступні причини: низька зарплатня на початку кар’єрного шляху, відсутність перспектив та підтримки, небажання працедавців влаштовувати на роботу занадто молодих та недосвідчених людей, неможливість для молоді знайти регулярну роботу за спеціальністю та кваліфікацією. Також дискримінаційною вважається ситуація, коли молоді люди отримують меншу заробітну платню у межах постанов виплат за вислугу.

Чинне українське законодавство забороняє дискримінацію працівників, це також стосується оголошень про вакансії. Заборонено віддавати перевагу тому чи іншому кандидату через його або її стать, вік, інвалідність, релігію або переконання, сексуальну орієнтацію. Роботодавець зобов’язаний застосовувати єдині критерії відбору та умови найму на роботу, створити рівні умови праці та забезпечувати рівну оплату [4]. Однак у ряді випадків працедавці відкрито вказують вікові обмеження для кандидатів на вакансію в оголошеннях або ж не розглядають кандидатів певної вікової групи, відмовляють їм на підставі віку чи встановлюють меншу, у порівнянні з працівниками на аналогічних посадах, заробітну платню.

Загалом, ейджизм має подібні з іншими видами дискримінації механізми: ототожнення особи до її вікової групи, стереотипізація та конкретні дискримінаційні дії з боку роботодавців.

Крім цього, проблеми вікової дискримінації дуже щільно переплітаються з іншими, зокрема, сексизмом, тобто гендерною дискримінацією: жінки різного віку потрапляють одразу у декілька вразливих груп і частіше стикаються з ейджизмом на роботі, ніж чоловіки. При цьому роботодавця часто не влаштовує будь-який вік кандидатки: вона може здаватися занадто молодою, і тоді таку дискримінацію виправдовують страхом, що жінка може вирішити народжувати дитину та потребувати відпустки у зв’язку з цим, або ж вже літньою. У такому випадку вікова межа нечітка: служби зайнятості фіксують її від 36 років і до передпенсійного віку (це понад 50% претендентів) [5].

Стратегії по боротьбі з ейджизмом у побуті та на роботі, кампанії з розвінчання помилкових стереотипів щодо вікових груп та антидискримінаційне законодавство можуть позитивно впливати на колективи, що складаються з різних поколінь та працедавців, від яких залежить доля дискримінованих осіб.

У багатьох розвинених країнах вже є чинними закони по боротьбі з ейджизмом на робочих місцях.

Наприклад, для країн Європейського союзу розроблена Рамкова директива про рівне ставлення в сфері зайнятості 2000/78 EC, метою якої є боротьба з дискримінацією на робочих місцях у зв’язку з інвалідністю, сексуальною орієнтацією, релігією і віком.

У США, де відзначається один з найвищих рівнів участі у трудовій діяльності людей старше 65 років, прийняті і дотримуються одні з найсуворіших антидискримінаційних законів, наприклад, Закон від 1967 року про дискримінацію за віковою ознакою в сфері зайнятості забороняє дискримінацію в сфері зайнятості людей у віці 40 років і старше.

У Нідерландах передбачено превентивний скринінг оголошень про вакансії для попередження ейджизму.

ОЕСР рекомендує скасування всіх заходів щодо обов’язкового виходу на пенсію [1].

Ейджизм залишається однією з найменш досліджених проблем дискримінації на ринку праці. Він стосується досить неоднорідної групи людей та має загалом багато проявів. Найбільш вразливою групою є літні люди та жінки різного віку. Чинне українське законодавство хоч і забороняє будь-яку форму дискримінації на роботі, однак є недостатньо ефективним у протидії зі стереотипізацією та негативними наслідками для дискримінованих груп населення. Ряд країн з високим економічним розвитком вже проводить ефективні дії проти дискримінації за ознакою віку у різних сферах життя, у тому числі і трудових відносинах. Цей досвід демонструє можливі шляхи подолання або мінімізації проблем ейджизму і в інших країнах, у тому числі Україні.