ВПЛИВ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗВО НА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ`Я СТУДЕНТІВ

УДК 796+613.71+378

Клименко К.А., студентка 1 курсу
ХНЕУ ім. Семена Кузнеця

Анотація: У вищій школі великого значення набувають регулярні заняття фізичними вправами і спортом, спрямовані на спортивну культуру та культуру здоров’я студента.

Ключові слова: фізична культура, культура здоров’я, здоровий спосіб життя, педагогічні технології.

Abstract: In the high school, regular exercises and sports are aimed at the student’s athletic culture and health culture.

Key words: physical culture, health culture and wellness strategy, healthy lifestyle, health care education, educational technology.

Формування здорового способу життя (ЗСЖ) студентів в освітньому процесі вузу є основною метою фізичного виховання, завданнями якого стають підвищення функціональних, адаптивних можливостей організму, виховання і розвиток особистості. Залучення студентів до проблеми збереження свого здоров’я – це перш за все процес соціалізації, виховання. Це свідомість високого рівня душевного комфорту, який закладається з дитинства на все життя. Для формування душевного комфорту необхідні знання про закони розвитку свого організму, його взаємодії з соціальними факторами.

На сучасному етапі української освіти одним із пріоритетних завдань залишається орієнтація на здоров’язберігаючих навчання і виховання студентської молоді.

На сьогоднішній день рівень здоров’я студентської молоді України викликає тривогу. Кількість студентів, які мають відхилення в стані здоров’я і фізичного розвитку, щодня збільшується. Зростання захворюваності студентів пов’язаний не тільки з інформаційними та емоційними перевантаженнями, якими вони піддаються під час навчання, а й соціально-економічними, екологічними проблемами, дефіцитом рухової активності і відсутністю навичок здорового способу життя [1].

 За допомогою знань, отриманих на заняттях з дисципліни «фізичне виховання», студенти повинні не тільки навчитися усвідомлювати соціальну значимість фізичної культури в розвитку особистості і підготовки студента до професійної діяльності, а й сформувати мотиваційно-ціннісне ставлення до фізичної культури, установки на здоровий спосіб життя, розвиток і вдосконалення психофізичних здібностей, придбання професійно значущих фізичних якостей [2].

Основними складовими педагогічної системи безперервного фізичного виховання є: створення організаційно-педагогічних умов, використання нових інноваційних підходів. Серед них важливе місце займає рухова активність, спрямована на формування у студентів навчального, виховного, розвивального і оздоровчого компонентів фізичної культури і їх психічну, функціональну і фізичну підготовленістью

Заняття, на яких студенти набували здоров’язберігаючих знання, вміння, навички та компетенції, природно і логічно вписувалися в структуру інтелектуально-розвиваючих, інтенціонне-розвиваючих і оздоровчих технологій. Відповідно типам занять завдання навчання видозмінювалися в навчальні, розвиваючі, особистісно формують і оздоровчі.

Підвищення рухової (фізичної) активності студентів та задоволення їх потреби в оздоровленні та активному відпочинку досягаються шляхом застосування різних форм позанавчальної та спортивно-масової роботи. Найбільш актуальним напрямком в організації навчального процесу студентів вищої школи в сучасних умовах є освоєння і впровадження здоров’язберігаючих технологій, що обумовлено, в першу чергу, реальним станом здоров’я учнів. Дані численних медичних досліджень підтверджують той факт, що оптимальна фізичне навантаження сприяє збереженню здоров’я, перешкоджає виникненню багатьох захворювань і патологічних станів в організмі, сприяє поліпшенню показників фізичного розвитку людини, зміцнює м’язову, серцево-судинну, дихальну та інші системи організму людини [3].

Слід зазначити, що особливе значення у формуванні фізичної культури особистості мають регулярні заняття обраним видом спорту. Як відомо, спорт, є складовою частиною фізичної культури, що включає різноманітні фізичні вправи та ігри, які виконуються в умовах змагальної діяльності, з прагненням котрі займаються до досягнення максимально високого результату. Спорт характеризується змагальністю, емоційністю і видовищністю, задовольняє потреби людини в руховій діяльності. Активні заняття спортом сприяють не тільки підвищенню витривалості і поліпшення працездатності організму; вони є одним з кращих способів збереження і зміцнення здоров’я людини, формують культуру здоров’я. Тому у вищій школі великого значення набувають регулярні заняття фізичними вправами і спортом, спрямовані на розвиток основних фізичних якостей людини - сили, швидкості рухів (швидкості), координації рухів (спритності), амплітуди рухів (гнучкості) і витривалості, що сприяють поліпшенню працездатності і підвищенню впевненості людини у власних силах. Саме, спортивні вправи та ігри, в процесі занять обраним видом спорту, є ефективними засобами для зняття напруги і стресу; знімають як фізичне напруження, так і психологічний стрес. У вищій школі існує чітко налагоджена система фізичного виховання, спрямована на задоволення потреби студентів в руховій діяльності. Важливу роль в ній грають функціонують в вузах спортивні клуби. До завдань спортивного клубу входять: пропаганда спорту, організація спортивних секцій, відбір кращих спортсменів для комплектування збірних команд з видів спорту і т. д. Сучасна організація спортивної діяльності на основі нових форм навчально-виховного процесу сформує спортивну культуру студента, мотивацію і інтерес до спортивного стилю в життя в подальшому [4]. Так як важливим елементом психології людини є внутрішня мотивація, спрямована на ведення ЗСЖ, то створена в країні система фізичного виховання студентів вузу спрямована на формування внутрішньої мотивації щодо ведення ЗСЖ. Тому сформована внутрішня мотивація визначає ступінь відповідальності кожного студента за ведення ЗСЖ. Слід підкреслити, що виховання відповідальності – найважливіша складова психологічної підготовки будь-якої людини до ведення певного виду діяльності. Відповідальність сприяє мобілізації всіх внутрішніх ресурсів організму на подолання зовнішніх і внутрішніх причин, що перешкоджають досягненню поставленої мети. І, що характерно, студенти, які систематично займаються фізичними вправами або обраним видом спорту, мають високу працездатність і відрізняються від інших учнів більш розвиненими психологічними якостями: силою волі, витримкою, цілеспрямованістю, прагненням до досягнення своєї мети і т.д. Це є свідченням того, що систематична м’язова діяльність підвищує психічну, розумову і емоційну стійкість організму людини.

Оздоровчі заняття вирішують профілактичні завдання студентів щодо практичного освоєння навичок і умінь здорового способу життя, які сприяють формуванню культури здоров’я студентів.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Футорный С. Информационные технологии и Internеt-ресурсы в формировании здорового образа жизни студентов в процессе физического воспитания / С. Футорный, М. Караватская // Молодіжний науковий вісник Волин. нац. ун-та ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2013. – № 9. – С. 68–73.

  2. Футорный С.М. Современные аспекты разработки и внедрения здоровьесберегающих технологий в процессе физического воспитания студенческой молодежи / С.М. Футорный // Фіз. культура, спорт та здоровья нації: зб. наук. пр. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. – 2014. – № 3 (56). – С. 312–319.

  3. Стратегия и рекомендации по здоровому образу жизни и двигательной активности: сб. материалов ВОЗ / Е.В. Имас, М.В. Дутчак, С.В. Трачук. – Киев: Олимп. лит., 2013. – 528 с.

  4. Левків, В.І. Шляхи оптимізації фізичного виховання в освітніх закладах / В.І. Левків // Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді. – Львів, 2001. – С. 56–58.

Науковий керівник

Подмарьова І.А.