ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
УДК 631.11.003.13
Масалаб К.С., студентка 1 року ОС магістр
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Анотація. Розглянуто категорію «ефективність» на рівні підприємства. Досліджено напрями та заходи підвищення ефективності функціонування сільськогосподарського підприємства.
Ключові слова: ефективність, підвищення ефективності, сільськогосподарське підприємство.
Abstract. The category of “efficiency” at the enterprise level is considered. The directions and measures for improving the efficiency of the agricultural enterprise functioning are investigated.
Key words: efficiency, improving the efficiency, agricultural enterprise.
Перехід України на нову систему господарювання торкнувся підприємства усіх форм власності. Раніше керівники сільськогосподарських підприємств навіть не замислювалися про конкуренцію, про підвищення ефективності. Але на даний час на ринку сільськогосподарської продукції існує безліч конкурентів, тому буде підприємство лідером чи аутсайдером залежить від того наскільки ефективно воно функціонує.
Актуальність даної теми полягає в тому, що в даний час вітчизняні сільськогосподарські підприємства постійно зустрічаються з проблемами недосконалості нормативно-законодавчої бази, низьким рівнем матеріально-технічного забезпечення, відсутністю достатніх фінансових і інвестиційних ресурсів. Тому виникає потреба в пошуку засобів, які допоможуть підвищити ефективність діяльності підприємств.
Метою дослідження є пошук напрямів підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств.
Категорія «ефективність» на рівні підприємства характеризує зв’язок між величиною отриманого результату його діяльності й кількістю інвестованих або витрачених у виробництві ресурсів.
Заходи підвищення ефективності функціонування підприємств можна об’єднати в три напрямки (рис. 1).
Рис. 1. Напрями підвищення ефективності роботи підприємств
Як бачимо з рис. 1, усі заходи підвищення ефективності роботи підприємства є взаємозалежними. Однак, найважливішого значення набувають чинники, визначені третьою групою (напрямом), оскільки їх мобілізація передбачає визначення місця реалізації в системі управління діяльністю [1, c. 469-470].
Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяльності) полягає в тому, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку).
Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності підприємств неоднакові за мірою впливу, ступенем використання та контролю. Той чи інший суб’єкт господарювання може й мусить постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників через розробку та послідовну реалізацію власної програми підвищення ефективності діяльності, а також ураховувати вплив на неї зовнішніх чинників.
Лише вміле використання всієї системи названих чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва (діяльності) підприємств. При цьому обов’язковість урахування зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як чинників внутрішніх [2, С. 462-464]. Таким чином, на рис. 2. представлені сучасні шляхи підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств.
Рис. 2. Сучасні шляхи підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств
Слід відзначити, що досягнення певного рівня успішності функціонування підприємства нерозривно пов’язане з набуттям підприємством ознак конкурентоспроможності. Конкурентне ринкове середовище вимагає від підприємства постійного вдосконалення. Для того, щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати конкурентні переваги, основними шляхами їх отримання є такі:
- стати кращим самому через вживання заходів щодо удосконалення власної діяльності та підвищення її ефективності;
- безпосередньо послабити конкурентів;
- змінити ринкове середовище.
Оскільки реалізація останніх двох напрямків потребує значних зусиль, основним засобом отримання конкурентних переваг залишається підвищення ефективності власної діяльності.
Отже, підвищення ефективності діяльності підприємства полягає в забезпеченні максимально можливого результату на кожну одиницю затрачених трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Основні напрями полягають в забезпечені підприємств новітніми технологіями, вдосконаленні управління, організації виробництва і праці, ефективності використання ресурсів тощо. Лише правильне використання системи названих чинників може забезпечити високі темпи зростання ефективності виробництва.
ЛІТЕРАТУРА
Сідун В.А. Економіка підприємства: Навч. посіб. / В.А. Сідун, Ю.В. Пономарьова. – [вид. 2-ге, перероб. та доп.]. – К.: Центр навчальної літератури. – 2009. – 491 с.
Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. / І.В. Ковальчук. – К.: Знання. – 2010. – 697 с.
Науковий керівник
ст. викл. Котельникова Ю. М.