ПРОБЛЕМИ В ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ОПОДАТКУВАННЯ ФРІЛАНСУ

УДК 331.545

Федоряченко В.А., студентка 3 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. Наразі існує проблема з прозорим розвитком IT сфери України. Багато компаній, що постачають програмні продукти з України є у тіньовому секторі економіки та не сплачують податки до держбюджету. Тож, на меті є класифікація проблеми та знаходження шляхів її вирішення.

Ключові слова: оподаткування в IT, податки, IT сектор, спрощення оподаткування.

Abstract. Now there is a problem with transparent development of IT of sphere of Ukraine. Many companies that supply with software products from Ukraine are in the shadow sector of economy and does not pay taxes in the state budget. Therefore, there are classification of problem and being of ways of her decision on an aim.

Key words: taxation in IT, taxes, IT sector, tax simplification.

Зараз багато робітників та компаній, що задіяні у розробці та постачанні технологічного продукту є нелегально працюючими у рамках українських законів, а тому держава втрачає дуже багато податкових ресурсів. Виходячи з того, що це галузь яка може значно поповнити український бюджет та значно розвинути економіку та країну в цілому, ця проблема є дуже актуальною на цей час.

Неврегульованою формою роботи багатьох спеціалістів у сфері ІТ залишається фріланс. Фріланс – означає вільну віддалену роботу без юридичного оформлення зобов’язань сторін – найману працю, якщо говорити простіше.

Перевагами фрілансу є те, що особа може працювати у час коли їй буде зручно, і те, що заробіток не оподатковується, оскільки таку діяльність важко відслідковувати. Тому значна частка ІТ-бізнесу може знаходитися в тіні.

Як правило, витрати на заробітну плату становлять найсуттєвішу статтю витрат для українських ІТ-компаній (до 50% від загального обсягу витрат компанії). Податок на заробітну плату складається з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – «єдиний соціальний внесок»), що починаючи з 1 січня 2016 року становить 22% (як правило, нараховується на суму чистої заробітної плати) і податку на доходи фізичних осіб («ПДФО»), що встановлено на рівні 18%. Незважаючи на високі ставки податку, податкова база для єдиного соціального внеску обмежується сумою у розмірі приблизно 34 500 гривень (приблизно 1 300 доларів США станом на лютий 2016 року). Також тимчасово було запроваджено загальнодержавний військовий збір у розмірі 1,5%, який стягується з усіх виплат заробітної плати. Військовий збір застосовується до валової суми, на яку не було встановлено верхньої межі.

Прагнучи скоротити ці витрати, багато компаній замість штатних працівників наймають на роботу фрілансерів. Таким чином можна досягти зниження податкового навантаження на заробітну плату приблизно до 3,5%-5,5% (залежно від розміру єдиного соціального внеску фрілансера) [1]. Однак така структуризація вимагатиме ретельного податкового та правового аналізу.

Багато IT компаній користуються оптимізацією працевлаштування, та існує декілька способів зниження податкового навантаження. Для того, щоб уникнути сплати ПДФО, ЄСВ, військового збору, компанії не працевлаштовують своїх співробітників, а укладають з ними договори як із фізичними особами-підприємцями, або офіційно працевлаштовують лише частину таких працівників.

Перший варіант уникнення податкового навантаження є таким, що ФОП безпосередньо укладає договір з нерезидентом-замовником, а компанія ж отримує кошти та розподіляє між підприємцями. З отриманого доходу ФОП має сплатити 4% єдиного податку та ЄСВ (422,65 грн) [2]. Ризик цього варіанту полягає у тому, що бухгалтерська документація, що зберігається в українській компанії, при перевірці може послужити підставою для визнання відносин між нею та ФОП не договірними, а трудовими, що несе за собою певні наслідки юридичного характеру.

Другий варіант передбачує, що працевлаштовується лише частина працівників, найчастіше – технічний персонал. Програмісти працюють за договорами як ФОП. Для приховання цієї діяльності часто застосовуються такі методи: програмісти співпрацюють і з іншими юридичними особами, на своєму обладнанні, не перебувають постійно в офісах замовника, не підпорядковуються правилам внутрішнього розпорядку [3].

Отже, варто зауважити, що для стимулювання розвитку ІТ-сектора необхідно впроваджувати якомога більші податкові пільги. На мою думку, це допоможе вивести ІТ з тіні. Важливо створити такі умови, контролю та спрощення оподаткування, за яких компаніям та фізичним особам підприємцям набагато легше буде платити податки, ніж постійно проходити перевірки та платити штрафи. Можливо варто створити якісь конкретні регіони, наприклад що зараз є депресивними, в яких оподаткування здійснюватиметься за пільговими ставками для того, щоб привернути увагу ІТ-компаній до цього регіону. Так би мовити таким чином можна було б створити українську «силіконову долину», місце, де буде зосереджено основні ІТ-компанії, місце, де здійснюватиметься основна інноваційна діяльність. Доцільно для цього регіону було б зробити пільгове оподаткування і для інвестиційної діяльності.

Не менш важливою є міжнародна співпраця в цій галузі та взаємне зменшення оподаткування, адже це сприятиме пересуванню товарів та послуг.