ПРАЦЕВЛВШТУВАННЯ МОЛОДІ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

УДК 331.5(477)

Камзалова І.О., студентка 3 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. Розглянуто сучасний стан правового регулювання зайнятості молоді в Україні, виявлено основні проблеми забезпечення зайнятості молодості, здійснений аналіз нормативних документів.

Ключові слова: працевлаштування, зайнятість молоді, роботодавці, трудові права.

Abstract. The current state of legal regulation of youth employment in Ukraine is considered, the main problems of providing employment for youth have been identified, the analysis of normative documents has been carried out.

Keywords: employment, youth employment, employers, labor rights.

Майбутнє будь-якої країни залежить від сучасної молоді. ООН класифікують, що до молоді належать ті, чий вік від 15 до 24 років. Різні країни по-різному встановлюють вікові рамки. Нижня вікова межа молоді встановлюється між 14 і 16, верхня – між 25 і 38 роками (а іноді навіть пізніше). Закон України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» зазначає, що до категорії «молодь» в Україні відносять людей у віці від 18 до 35 років [1]. В Україні, за останнє десятиліття ми спостерігаємо різке зниження здоров’я та якості життя населення, у тому числі й молодого покоління, погіршення умов для здобуття професійної підготовки, забезпечення зайнятості, посилення наркозалежності, зростання злочинності в молодіжному середовищі, потрібна кардинальна активізація державної політики по відношенню до покоління, самостійно вступаючи в життя. А демографічний прогноз взагалі передбачає, що до 2026 року кількість молодих людей скоротиться вдвоє.

Працевлаштування молоді в Україні – одна з найгостріших проблем сьогодення. Адже, ми бачимо таку тенденцію, що випускники ВНЗ працюють не за фахом, або ж зовсім не працюють. У зв’язку з цим потрібно більш детальніше дослідити цю проблему.

Проаналізувавши законодавство з цього питання, можна дійти висновку, що воно доволі розвинене, до нього належать: Конституція України (право на соціальний захист у разі безробіття з незалежних від них обставин (ст. 43, 46)) [2]; Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні»; Кодекс Законів про Працю України (глава XII «Праця молоді»); Закони України «Про зайнятість населення», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про затвердження Програми підготовки та залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, створення умов для її професійного зростання», «Про утворення Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді»; указів і розпоряджень Президента України «Про гранти Президента України для обдарованої молоді», «Про Національну раду з питань молодіжної політики» та інших.

Не зважаючи на цілу купу нормативно-правових актів, які регулюють працевлаштування молоді, реалізувати своє право на працю молодим громадянам перешкоджають певні фактори.

Одним із них являється те, що при прийомі на роботу, молоді люди не мають досвіду роботи, тому роботодавець і відмовляє їм у співпраці, так як обов’язковою умовою в більшості компаній при прийомі на роботу – три роки стажу за фахом.

Але, з іншого боку можна зрозуміти і роботодавця. Адже той хоче отримати кваліфікованого і досвідченого фахівця, а прийнявши особу, що не має досвіду роботи, роботодавець має забезпечити отримання робітником необхідних навичок та вмінь, а це може бути пов’язане з певним ризиком, а саме завдання шкоди підприємству.

Іншим фактором являється те, що навіть маючи певний досвід роботи, він може виявитися «застарілим». А це може призвести до втрати впевненості молодою людиною при працевлаштуванні і, як наслідок, стати перешкодою для роботи. І тому чим більша перерва в роботі, тим складніше буде подолати цю перешкоду.

Таким чином, молоді люди і опиняються в таких ситуаціях, коли їх не беруть на роботу через відсутність досвіду і тому вони не можуть ніяк набути цього досвіду, оскільки вони ніколи не працювали.

Не менш важливим фактором являється часткова зайнятість, тобто та, де існують умови неповного робочого дня. Молоді люди є частково зайняті, навіть попри їх бажання працювати більше часу. Молодь погоджується на такі умови праці, які не відповідають вимогам норм і тому розглядають таку роботу як тимчасову.

Також, останнім часом стали більш популярні короткострокові договори із молодими працівникам. А це свідчить про те, що молоді люди не можуть знайти роботу на постійній основі або взагалі роботу.

Порушення у сфері трудового законодавства і регулювання праці молоді носять масовий характер. Адже, роботодавці обманюють студентів та підлітків. Одним із порушень при влаштуванні на роботу – відсутність письмового трудового договору і трудової книжки. Трудовий договір є основою будь-яких трудових відносин і при його відсутності робітник виявляється у нерівному становищі, що на краще роботодавцю. А саме при порушенні строків виплати заробітної плати, молоді люди не вправі юридично довести свою правоту, оскільки відсутній найголовніший документ, який підтверджував би, що дана особа і дійсно працює на тому чи іншому підприємстві.

Вперше в Трудовому Кодексі декларується надання першого робочого місця. Для забезпечення права на працю осіб, які потребують соціального захисту, а саме випускники ВНЗ чи інваліди, районні чи міські адміністрації бронюють на підприємствах для них місця [3].

Між тим, ніяких гарантій даний документ не дає. Адже, при відмові такому працівникові у прийомі на роботу, йому вправі виплатити компенсацію у розмірі двох мінімальних заробітних плат [4].

Таким чином, щоб розв’язати проблеми зайнятості молоді потрібно створити Молодіжну біржу праці, включати до програми обов’язкове стажування студентів, розробити механізм фінансової та іншої підтримки, які беруть участь у цій програмі, проводити семінари та тренінги щодо можливостей працевлаштування, організовувати зустрічі з роботодавцями та колишніми безробітними, які успішно знайшли роботу та заснували свій бізнес, проводити міжнародний обмін студентами з метою стажування. Отже, основним завданням органів служб зайнятості повинно стати застосування ефективних заходів, що підвищують шанси молодих людей гідно закріпитися на ринку.