НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА СТУДЕНТСТВО
УДК 659.13/.16-042.3+37.091.212
Бас Т.В., студентка 1 курсу,
Данило В.Л., студентка 1 курсу
ХНЕУ ім. Семена Кузнеця
Анотація. У роботі розглянуто поняття засобів масової інформації, цілі та методи впливу засобів масової інформації на свідомість людини.
Ключові слова: ЗМІ, студентство, молодь, методи впливу засобів масової інформації на свідомість людини.
Abstract: In the article the concept of mass media, goals and methods of media influence on human consciousness are considered
Key words: mass media, students, youth, methods of media influence on human consciousness.
Щодня наш мозок опрацьовує чимало інформації, яку ми отримуємо з різноманітних джерел: інтернет, газети, телебачення, книги тощо. Подобається нам сучасна інформація, яку надають засоби масової інформації чи ні, вона є невід’ємною частиною ринкових процесів і сучасного життя в цілому. Засоби масової інформації найбільший влив мають на молодь, адже сучасні студенти не уявляють свого існування без різноманітних гаджетів. Зранку, в обід, ввечері весь вільний час кожен з нас проводить у соціальних мережах, за телевізором.
Кількість інформації на планеті подвоюватиметься як мінімум кожні два роки, і лише 35 % з усього масиву інформації являтиме суспільну цінність.
Мета нашого дослідження – дослідити особливості негативного впливу засобів масової інформації на поведінку та свідомість молодої людини.
Проблеми позитивного та негативного впливу телебачення останні два десятиліття стають предметом дослідження психологів, педагогів, філософів. С.Г. Кара-Мурза аналізує маніпулятивні можливості телебачення, науковець досліджує засоби впливу на людину через телеекран [1]. До цікавого висновку приходить К. Гаврилов [2]. На його думку, світ, який сприймає сучасна людина – споживач ЗМІ – звузився до масштабів певної телевізійної передачі або випуску теленовин. Такої ж точки зору і В.А. Кудін, який досліджує виховні та освітні можливості електронних ЗМІ [3]. Я.В. Шведова розглядає соціально-педагогічний вимір телебачення та тележурналістики. Досліджуючи телепродукт, який виходить в ефір загальноукраїнських телеканалів, вона розкриває можливості ТБ як соціального педагога [4].
ЗМІ – система установ та закладів, створених з метою публічного, оперативного розповсюдження інформації про події та явища у світ, країні чи регіоні необмеженого кола осіб, суб’єктів, та зорієнтованих на виконання певних суспільних задач.
Потреба в постійному інформаційному зв’язку і постійному притоці інформації з різних засобів масової інформації необхідна людині для реалізації цілей:
- Орієнтування в сучасній ситуації і соціальному середовищі, а в основному плані – соціалізації в суспільстві.
- Розвитку загального кругозору, по суті, який змінює процес навчання і здобування загальної освіти, що підвищує актуальний рівень особистості в цілому.
- Вирішення повсякденних практичних проблем.
- Підвищення професійного рівня (за рахунок спеціалізованих періодичних видань і інших засобів масової інформації).
Не зважаючи на те, що здорове соціальне життя неможливе без нової інформації, спілкування в інтернеті і тому подібне, то ЗМІ має низку негативних явищ, особливо серед студентства. Та чи хоч раз в житті, відкриваючи ту чи іншу веб-сторінку, ви бачили просто білий фон і текст, без реклами? Особисто ми – ні. Це все впливає на нашу свідомість, тому коли ви вважаєте, що прийняли самостійне рішення щодо придбання якогось товару, то це не зовсім так, адже ми навіть не помічаємо, як реклама діє на нашу підсвідомість, спонукаючи до дій.
Тому ми вважаємо, що ЗМІ, не зважаючи на суспільну користь, має і чимало недоліків.
У ЗМІ склалися певні методи підготовки і реалізації програм впливу на особистість, групи [5], які допомагають впливати на свідомість студентства.
Основні методи впливу засобів масової інформації на студентство:
Інформаційний метод. Активно використовується при підготовці реклами, інформаційних повідомлень, проведення рекламної кампанії. Він спрямований на інформування глядачів про ту чи іншу подію, людину, явище.
Емоційний метод. Враховує важливість емоційної складової при формуванні установок особистості. Він використовується дуже активно в залежності від розв’язуваної проблеми засобів масової інформації і, як правило, спільно з іншими методами, посилюючи їх вплив на аудиторію.
Патріотичний метод. В основі якого лежить вплив на патріотичні почуття аудиторії. Більшість людей далеко не байдужі до свого краю, дому, батьківщини. Використовуючи даний факт, засоби масової інформації активізують увагу людей, формують у них певні установки, спонукають до певних дій. Метод активно використовується в рекламних цілях, при проведенні політичних акцій, виконанні певних соціальних замовлень, для спонукання людей на певні дії.
Метод пробудження страху. Заснований на небайдужості людей до свого здоров’я, благополуччя, добробуту своїх близьких і спрямований на емоції людини. Метод широко використовується в рекламних цілях, при проведенні різних політичних акцій і кампаній.
Метод створення досягнень, ситуації успіху. Молодь відчуває задоволення, коли відчуває свою правоту, домагається будь-яких результатів у своїй діяльності в даний час або в минулому. Особливо ефективний метод створення досягнення, ситуації успіху в інформаційних іграх. Студент включається в гру, в процесі якої ситуація успіху захоплює його, відключає від інших турбот, робить ігрову діяльність найкращою. Цей ефект сприяє захопленню інформаційними технологіями, призводить до патології – ігроманії, яка схожа з такими явищами як алкоголізм, наркоманія і токсикоманія.
Гумористичний метод. Гумор своєю простотою і доступністю досить легко і швидко захоплює аудиторію. Він робить останню співучасником інформації, активно включає в її споживання під кутом зору авторів. Представлена з гумором інформація запам’ятовується набагато легше і ненав’язливо.
Саме свідомість студентства найбільш вразлива до методів засобів масової інформації. Адже хто, як не ми проводить так багато часу в інтернеті в пошуках розваг та науково-популярної інформації, а ці сторінки часто супроводжуються нескінченою рекламою. Також молодь є емоційно вразливою, свідомість їх ще повністю несформована, тому вплив засоби масової інформації мають вагомий внесок у їх світогляд. Всі ці телекомунікації стимулюють нас до тих чи інших дій. Ми не раз були свідками негативних явищ в інтернеті, які охоплюють, наче вірус, юних представників. До них відносяться небезпечні види занять, ігри, які несуть загрозу життя.
Важливим є і той фактор, що молодь прагне популярності, бути відомими, як їхні онлайн-ідоли, а шляхи до цього успіху і визнання не завжди бувають безпечними для життя. Юнаки ототожнюють себе з веселими, безтурботними хлопцями і дівчатами у відео роликах, сильними і володарними чоловіками з поганими звичками, які звикли всього добиватися силою, яких постійно показують у фільмах і тим “красивим життям”, до якого нібито такий спосіб життя веде. Таке ставлення до життя і оточуючих, а також розбіжність ідеалів і буденності нерідко призводить до серйозних наслідків – агресії, наркоманії, алкоголізму, частих депресій, нервових зривів, розладів психіки.
Такий вплив ЗМІ на людей, їх моральні цінності, етичні і поведінкові норми, може зруйнувати структуру суспільних цінностей, викликати заміну вищих цінностей цінностями нижчих порядків, що призводить до морального розладу молоді і суспільства в цілому і, безумовно, може причинити розвиток негативних тенденцій у суспільстві.
Отже, підведемо підсумки. Зрозуміло те, що ніхто з нас не відмовиться від сучасних технологій, інтернет-спілкування, яке робить наше життя набагато легшим і цікавим. Але кожен з нас мусить розуміти, яку шкоду приносять засоби масової інформації. Тому ми мусимо всю інформацію ретельно проаналізувати перед тим, як її запам’ятати. Потрібно дивитися на все це з критичної точки зору. Також студентству треба зменшити кількість проведеного часу в інтернеті. Адже кожен з нас, на нашу думку, замітив те як змінилося наше життя, коли ЗМІ зайняло в ньому вагому позицію. Ми почали все менше спілкуватися в реальному житті і все більше в режимі онлайн, до довідкових джерел в друкованому вигляді ми взагалі майже не звертаємося.
ЛІТЕРАТУРА
Кара-Мурза С.Г. Маніпуляція свідомістю / С.Г. Кара-Мурза. – К.: «Ориани», 2000. – 448 с.
Гаврилов К. Як робити сюжет новин і стати медіатворцем / К. Гаврилов. – Санкт-Петербург: Амфора, 2007. – 299 с.
Кудін В.А. Електронні засоби інформації (ЕЗМІ), виховання та освіта // Педагогіка толерантності. – К. – 2002, № 1.
Шведова Я. Соціально-педагогічні аспекти телебачення і тележурналістики: монографія / Я.В. Шведова. – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2007. – 190 с.
Науковий керівник
Скляренко В.П.