ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

УДК 657.4

Свидло К.В., студентка 1 року ОС магістр
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: Стаття присвячена актуальним питанням особливості ведення обліку розрахункових операцій у бюджетних установах. Проаналізовано трактування основних понять розрахункових операцій. Розглянуто основні завдання обліку розрахунків у бюджетних установах.

Ключові слова: Розрахункові операції, кредиторська заборгованість, дебіторська заборгованість, готівкові розрахунки, безготівкові розрахунки.

Annotation: The article is devoted to the actual issues of the peculiarities of accounting of settlement operations in budgetary institutions. The interpretation of the basic concepts of settlement operations is analyzed. The main tasks of calculating accounts in budget institutions are considered.

Key words: settlement operations, accounts payable, accounts receivable, cash settlements, cashless settlements.

У сучасних умовах гроші є невід’ємним атрибутом господарського життя. Тому всі угоди, пов’язані з постачанням матеріальних цінностей і наданням послуг, завершуються грошовими розрахунками, які можуть приймати як готівкову, так і безготівкову форму.

У фінансах підприємства, як і бухгалтерському обліку, під розрахунками розуміють:

здійснення оплати іншим юридичним і фізичним особам отриманих від них товарів, робіт, послуг, праці й інших матеріальних і нематеріальних активів шляхом перерахування або видачі готівки, передачі товарів, виконання робіт або надання послуг, передачі права власності на акції, облігації або частини статутного капіталу та інших матеріальних і нематеріальних активів підприємства;
одержання від юридичних і фізичних осіб товарів, робіт, послуг, результатів праці, акцій, облігацій або частини статутного капіталу й інших матеріальних і нематеріальних активів на правах покупця, тощо;
одержання від юридичних і фізичних осіб коштів, товарів, робіт, послуг, акцій, облігацій або частини статутного капіталу та інших матеріальних і нематеріальних активів у порядку оплати переданих товарів, робіт, послуг й інших матеріальних і нематеріальних активів;
передача готової продукції, товарів, виконання робіт або надання послуг, передача права власності на акції, облігації або частину статутного капіталу та інших матеріальних і нематеріальних активів підприємства на правах постачальника (підрядчика) іншим юридичним і фізичним особам.

Визначенням поняття “розрахунки” в бухгалтерському обліку займалися такі фахівці, як: Безруких П.С., Чацкіс Ю.Д., Лисюк О.М., Михайлова Т.П., Козлова Е.П., та ін..

Сукупність усіх грошових розрахунків і платежів підприємства називають грошовим оборотом.

Розрахункові операції – комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та цільовими фондами.

Бюджетні установи в процесі виконання бюджету ведуть розрахунки з різними організаціями, від яких отримують послуги (в т.ч. комунальні), продукти харчування, медикаменти, основні засоби та інші матеріальні цінності, що необхідні для функціонування установи. Всі ці операції обліковуються як розрахунки з різними дебіторами та кредиторами [1].

Кредиторська заборгованість – це зобов’язання установи перед іншими юридичними та фізичними особами щодо сплати їм заборгованості за вже отримані матеріальні цінності, роботи чи послуги.

Дебіторська заборгованість – це фінансовий актив установи, що виникає з договірних відносин між двома юридичними особами, включаючи той, який володіє активом, після отримання відповідних умов договору, має право на отримання платежів, товарів, робіт або послуг.

Передоплата – оплата готових для відвантаження (надання) товарів (робіт або послуг) після отримання платежу відповідно до чинного законодавства.

У бюджетних установах використовуються безготівкові та готівкові платіжні форми.

Грошові розрахунки використовуються для розрахунків з працівниками, студентами, учнями на оплату праці, допомогу, стипендії, підзвітні суми, відшкодування збитків та інші операції з працівниками установи. Розрахунки за грошовими коштами з різними організаціями за матеріали, роботи та послуги здійснюються у встановлених розмірах відповідно до Положення № 637.

Безготівкові платежі є переважаючим типом розрахунків і передбачають переказ коштів з рахунку установи на рахунок одержувача платежу. Безготівкові розрахунки за казначейські послуги здійснюються через органи Державного казначейства, що виконує функції обслуговуючого банку.

Усі господарські відносини установи з постачальниками товарів (робіт та послуг) оформляється договорами, форми і порядок укладення яких регулюється Цивільним кодексом. Договори можуть укладатися установами (крім довгострокових) виключно в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами. Витрати за договорами, укладеними без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті [2].

Оскільки передоплата в розрахунках з постачальниками обмежена і дозволена законом у деяких випадках, більшість розрахунків здійснюється бюджетними установами на умовах оплати після отримання товарів, робіт і послуг.

Основними завданнями обліку розрахунків є:

реєстрація в органах держказначейства всіх зобов’язань (минулого і поточних бюджетних періодів) розпорядниками коштів;
суворе дотримання строків погашення всіх видів заборгованості,
зниження рівня заборгованості бюджетних зобов’язань минулих періодів і недопущення її виникнення її виникнення за зобов’язаннями поточного року;
своєчасне внесення змін до зареєстрованих в органах Держказначейства зобов’язань у зв’язку зі зміною умов договору (складання додаткових угод, розірвання договору тощо);
дотримання законності розрахунків;
контроль за правильним і своєчасним оприбуткуванням оплачених матеріальних цінностей;
забезпечення правильності ведення бухгалтерського обліку розрахункових операцій та відображення цих показників у звітності.

У процесі виконання бюджету бюджетні установи діють як платники податків і зборів, відповідно до закону.

Бюджетні установи нараховують і сплачують до бюджету загальнодержавні збори, податки та обов’язкові платежі, але також вони використовують пільги, передбачені чинним законодавством.

Для розрахунків за податками і платежами призначений рахунок 64 “Розрахунки з податків та платежів”, який має два субрахунки:

641 “Розрахунки за платежами і податками в бюджет”.
642 “Інші розрахунки з бюджетом”.

По кредиту їх відображається суми фактично утриманих та нарахованих податків і платежів до бюджету, а по дебету - їх перерахування до бюджету.

Зокрема бюджетні установи сплачують такі податки і платежі:

податок на додану вартість
податок на землю
податок з власників транспортних засобів
податок з доходів фізичних осіб
інші податки і платежі відповідно до законодавства.

За операціями загального фонду, тобто фінансування з бюджету, немає валового доходу або валових витрат. Тому в цій частині операцій немає податку на прибуток.

Для органів державної влади та місцевого самоврядування, а також створених ними установ, а також заклади і установи освіти, охорони здоров’я, архівні установи надані такі пільги: не оподатковуються перевищення доходів над витратами по наданих послугах, що надаються цими установами і входять до Переліку платних послуг. Суми перевищення зараховуються до кошторису наступного року і витрачається на фінансування запланованих заходів по спеціальному чи по загальному фонду [1].

Доходи, отримані з інших джерел підлягають оподаткуванню на загальних підставах. При цьому оподатковуваний прибуток визначається як різниця між отриманими доходами та понесеними витратами для отримання таких доходів, але не вище суми таких доходів. При підрахунку суми перевищення валових доходів над валовими витратами сума амортизаційних відрахувань не враховується [3].

Виходячи з різних підходів до визначення податку на прибуток, бюджетні установи зобов’язані вести облік валових доходів та валових витрат окремо по операціях, що оподатковуються та не оподатковуються податком на прибуток.

Бюджетні установи, що отримують доходи, які підлягають оподаткуванню цим прибутком зобов’язані надати в податкові органи Декларацію по податку на прибуток на протязі 40 днів після закінчення звітного періоду (кварталу, року). Бюджетні установи оподатковуються ПДВ згідно з Податковим кодексом України відповідно до якого вони мають ряд пільг [4].

Так, в операціях по загальному фонду не виникає ні податкового кредиту ні податкових зобов’язань з ПДВ. Відповідно до діючих інструкцій Держказначейства, сума ПДВ сплачена (нарахована) при придбанні матеріалів, необоротних активів, послуг на утримання установи, відноситься на видатки установи.

ЛІТЕРАТУРА

Михайлов М.Г. Бухгалтерський облік у бюджетних установах : [навч. посіб.] / Михайлов М.Г., Телегунь М.І., Славкова О.П. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 211 с.
Данілов О.Д. Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях: навч. посіб. / О.Д. Данілов, Т.В. Паєнтко. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 256 с.
Міністерство фінансів України., Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Наказ, Порядок від 07.04.2016 № 422.
Податковий Кодекс України, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011 року з врахуванням змін внесених законом № 2628-VIII від 23.11.2018, ВВР, 2018, № 49, ст. 399.

Науковий керівник

к.е.н., доцент Леонова Ю.О.