ПІДХОДИ ДО ОБРАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ АНАЛІЗУ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

УДК 005.337.1:336.27

Ликова К.В., студентка 1 року ОС магістр
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. Розкрито сутність поняття «кредиторська заборгованість». Зазначено класифікацію зобов’язань в системі обліку на підприємстві. Розглянуто методику аналізу кредиторської заборгованості підприємства.

Ключові слова: аналіз, кредиторська заборгованість, підприємство, результати діяльності, фінансовий стан.

Abstract: The essence of the concept of “accounts payable” is disclosed. The classification of liabilities in the accounting system at the enterprise is determined. The method of analysis of accounts payable of the enterprise is considered.

Key words: analysis, accounts payable, enterprise, results of operations, financial condition.

У сучасному фінансовому середовищі задля нормального функціонування всіх ділянок господарства набуває важливого значення аналіз фінансового стану суб’єкту господарювання для прийняття управлінських рішень, що формуються на основі опрацювання економічної інформації. Узагальнюючим джерелом інформації, що надає достовірні відомості про фінансовий стан підприємства є фінансова звітність.

З метою забезпечення фінансової стабільності економічні суб’єкти повинні приділяти особливу увагу розрахункам із контрагентами, які виступають важливою складовою частиною господарських операцій підприємств і сприяють формуванню їх засобів. Значну питому вагу в складі джерел коштів підприємства мають позикові кошти, зокрема кредиторська заборгованість. Дані про заборгованість за розрахунками дозволяють обчислити такі важливі показники для економічного аналізу діяльності підприємства як ліквідність та платоспроможність, що мають значний вплив на характеристику кредитоспроможності, інвестиційної привабливості та загального рівня рентабельності діяльності підприємства. Тому необхідною умовою для підтримки належного рівню цих показників, тобто гарантування ефективної поточної діяльності підприємства, а як результат і формування репутації надійного контрагента, є ефективне управління кредиторською заборгованістю.

Дослідженню теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із питаннями тлумачення, класифікації, обліку кредиторської заборгованості та розробки інформаційних і методологічних аспектів її аналізу, приділяли увагу такі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти як Волович О.В. [1], Сіменко І.В., Косова Т.Д. [2], Терещенко Т.А., Романюк Т.П., Богомазова В.М. [3] та інші. Проте, незважаючи на значну кількість наукових опрацювань за цим напрямом, в економічній літературі немає комплексного підходу до вирішення всіх проблем обліку, контролю та аналізу заборгованості із кредиторами.

Метою роботи є визначення поняття «кредиторська заборгованість», ознайомлення з особливостями проведення аналізу стану кредиторської заборгованості на підприємстві та шляхів її управління.

Кредиторська заборгованість є заборгованістю підприємства перед іншими юридичними і фізичними особами, що виникла в результаті здійснених раніше дій і щодо якої в підприємства виникають зобов’язання її погашення в певний строк [4].

Порядок класифікації та обліку кредиторської заборгованості розрахунків з постачальниками та підрядниками визначається П(С)БО 11 «Зобов’язання». З метою здійснення бухгалтерського обліку зобов’язання поділяють на довгострокові, поточні, непередбачені та доходи майбутніх періодів [5]. Таке групування необхідне як для фінансового планування, так і для контролю, зокрема для своєчасного виявлення простроченої, сумнівної та безнадійної заборгованості  [1, с. 12].

Задля аналізу стану заборгованості перш за все слід виявити в її складі питому вагу та абсолютну величину простроченої заборгованості. При здійсненні розрахунку варто прослідити динаміку його результатів. Під час формування висновків слід спиратися на те, що зниження цього показника свідчить, безумовно, про позитивну динаміку для підприємства, а найбільш оптимальним є значення рівне нулю.

У випадку, якщо було виявлено прострочену кредиторську заборгованість, підприємству потрібно дослідити причини, за яких вона була не погашена та зважити усі можливі ризики, пов’язані з вимогами про сплату штрафів, що можуть бути виставлені кредиторами.

Для здійснення управління не менш важливою характеристикою заборгованості є її оборотність, що характеризується такими показниками як коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості та період обороту кредиторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності показує збільшення (зменшення) комерційного кредиту, який надається підприємству, а середній строк оборотності кредиторської заборгованості відображає середній строк повернення боргів підприємства.

Під час аналізу кредиторської заборгованості потрібно оцінити умови заборгованості, її строки, обмеження у можливості використання ресурсів та вірогідність залучення додаткових джерел фінансування.

Але для інформаційного забезпечення контролювання заборгованості цих даних замало. Заради того, щоб мати можливість здійснювати управлінську діяльність за цим напрямом, потрібно виявляти визначальні фактори, які призводять до такого стану, структури та динаміки кредиторської заборгованості. Інструментом рішення цієї задачі виступає проведення факторного аналізу заборгованості підприємства.

Від типу факторних показників та характеру їхнього впливу на заборгованість залежить вибір методики факторного аналізу. Якщо між факторними та результативним показниками є функціональний зв’язок, що характеризує заборгованість підприємства, то застосовують методику детермінованого факторного аналізу. Вона завбачає використання таких методів як індексний, інтегральний, абсолютних та відносних різниць, ланцюгових підстановок тощо [2, с. 73-76]. Така модель дозволяє кількісно виміряти, яка частина зміни результативного показника обумовлена зміною факторних, від яких він залежить.

Для більш глибокого дослідження стану кредиторської заборгованості підприємству можна запропонувати провести канонічний аналіз. Оскільки канонічна кореляція – це зв’язок між двома сукупностями ознак, які характеризують певний об’єкт, такий інструмент аналізу дозволить дослідити зв’язок між однією змінною та множиною інших змінних [3, с. 52]. Наприклад, беручи до уваги обрану тематику, можна дослідити залежність виникнення ситуації з неотримання кредиту від різних несприятливих факторів, якими можуть виступати погана кредитна історія, брак власних коштів тощо. Із цього можна зробити висновок, що даний метод є більш інформативним у порівнянні з факторним детермінованим аналізом.

Однак, варто зауважити, що даний метод є досить витратним, оскільки він вимагає для здійснення такого аналізу великого масиву даних. Іншим недоліком його використання є неможливість здійснення достовірного прогнозування на його підставі. Тобто, обрання більш поглибленого аналізу не завжди є оптимальним вибором для підприємства, адже витрати на його здійснення можуть виявитися невиправданими. У такому випадку більш доцільним виходом із ситуації стане проведення, наприклад, кореляційного чи факторного аналізу.

Отже, аналіз заборгованості при здійсненні управління підприємством має бути спрямований, перш за все, на прийняття управлінських рішень, що дасть змогу менеджменту оцінити стан заборгованості, динаміку її зміни, якість та ефективність, а також ризики, пов’язані з можливим її непогашенням. Ефективне управління заборгованістю підприємства реалізується на підставі якісного обліково-аналітичного забезпечення. Існує багато інструментів проведення аналізу, серед яких можна виділити такі методи як факторний детермінований аналіз, кореляційний, кластерний, канонічний аналіз тощо. Ці методи мають ряд переваг та недоліків загалом, але для кожного підприємства такі фактори є індивідуальними та вибір методу залежить від певної ситуації, потреб та цілей підприємства. Обрання правильного інструменту для проведення аналізу буде сприяти прийняттю обґрунтованих управлінських рішень щодо подальшого планування та контролю заборгованості, доцільності інвестування коштів у неї та оптимізації пов’язаних з цим ризиків.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Волович О.В. Аналітичне забезпечення управління заборгованістю підприємства / О.В. Волович – Львів: Українська академія друкарства, 2013. – 93 с.

  2. Аналіз господарської діяльності: навчальний посібник / [за ред. І.В. Сіменко, Т.Д. Косової] – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 384 с.

  3. Терещенко Т.А. Метод канонічних кореляцій у багатовимірних економічних дослідженнях / Т.А. Терещенко, Т.П. Романюк, В.М. Богомазова // Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2012 р. – № 1 (13). – с. 52.

  4. Кредиторська заборгованість.

  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2000 № 85/4306 (із змінами та доповненнями).

Науковий керівник

д.е.н., проф. Лабунська С.В.