ПРОБЛЕМА АГРАРНОГО РЕЙДЕРСТВА В УКРАЇНІ, ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ
УДК 346.7
Коскіна А.С., студентка 4 курсу
Погромська В.О., студентка 1 курсу магістратури
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Анотація: проаналізована існуюча проблема аграрного рейдерства в Україні, визначені основні ознаки та причини виникнення цього явища на території країни. Запропоновані можливі механізми боротьби з рейдерством, які будуть ефективними під час вирішення даної проблеми.
Ключові слова: рейдерство, сільське господарство, аграрний бізнес, незаконні захоплення, рейдерські атаки, боротьба з рейдерством.
Abstract: analyzed the existing problem of agrarian raiding in Ukraine, defined the main features and reasons of the occurrence of this phenomenon on the territory of the country. Offered the possible mechanisms of fight against raiding, which will be effective in solving this problem.
Key words: raiding, agriculture, agrarian business, illegal enthusiasm, raider attacks, fight against raiding.
Рейдерство в сільськогосподарській галузі України є надзвичайно розповсюдженим явищем. З кожним роком кількість рейдерських захоплень зростає все більше. Максимальна кількість рейдерських нападів зафіксовано в Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській та Полтавській областях. Але проблема не оминула й інші регіони. Так, Київська, Миколаївська, Одеська, Херсонська та Запорізька області також відчули на собі наслідки рейдерства. Щоб захистити свій аграрний бізнес, необхідно чітко розуміти суть поняття «рейдерство». І тут виникає проблема, оскільки жоден нормативно-правовий акт не дає досить точного юридичного визначення такого суспільно небезпечного явища.
Рейдерством вважається отримання майна або майнових прав на підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та/або правоохоронної систем, державної реєстрації юридичних осіб тощо).
У сучасній політичній, юридичній та економічній літературі є багато визначень і характеристик поняття «рейдерство». А. Киреєв у своїх працях визначає рейдерство як систематичну проектну діяльність на ринку корпоративного контролю, що спрямована на протиправне отримання контролю над активами інших суб’єктів економічної діяльності із завданням їм економічних та інших видів збитків [1, с. 36]. Вітчизняний вчений Д. Зеркалов розуміє під рейдерством процес захоплення власності фірми або перехоплення оперативного управління за допомогою спеціально створеного та розіграного бізнес-конфлікту [2, с. 21]. На думку Ю. Берлача, рейдерство слід розуміти як процес захоплення фірми у власність проти волі її власників / власника, що здійснюється шляхом реалізації різних протиправних дій з боку захоплювача з метою швидкого перепродажу об’єкта рейдерського нападу чи подальшого управління ним. Окрім того, дослідник виокремлює рейдерство і як позитивне явище за умови, якщо рейдерські напади: усувають від управління бізнесом неефективний менеджмент; запобігають зловживанням з боку великих акціонерів (мажоритаріїв); реструктурують підприємства, що неефективно працюють [3, с. 62]. Таким чином можна зробити висновок, що більшість вчених, схильні вважати, що рейдерство – це встановлення контролю над юридичною особою всупереч сукупній волі її власників, що здійснюється за допомогою неправомірних дій.
За основні ознаки рейдерства, які існують в нашій країні, можна виділити наступне: підтримка рейдерів усілякими методами й органами місцевої влади, використання прибутку в своїх інтересах, незаконне заволодіння майном підприємства, закріплення домінуючих позицій, упередженість під час прийняття ухвал або рішень суду в інтересах рейдера і т.п.
На думку Б. Андрушківа, основними причинами виникнення рейдерства в Україні є:
- виникнення економічних передумов для перерозподілу власності;
- недосконалість законодавства, зокрема корпоративного;
- відсутність спеціалізованого закону про рейдерство;
- недосконала судова система, можливість ухвалення суддями необґрунтованих рішень на користь зацікавленої сторони; вплив на суддів з боку вищих інстанцій; відсутність строгої відповідальності суддів за ухвалення неправомірних рішень; невиконання закону про територіальну підсудність справ про корпоративні суперечки за місцем розташування відповідача; відсутність єдиного реєстру винесення рішень і ухвал у справах;
- корупція у вищих ешелонах влади та судах;
- неоднозначне трактування окремих положень законодавства;
- недоліки в структурі корпоративного управління; непрозорість структури компанії; невиплата дивідендів; неправильне оформлення права власності на активи; низька корпоративна культура на підприємствах; непрозора діяльність підприємств; помилки під час складання засновницьких документів підприємств; обіг акцій більшості підприємств ззовні організованого ринку;
- відсутність депозитарної системи як гаранта права власності;
- недоліки виконавчого виробництва і незадовільна робота виконавчої служби;
- участь правоохоронних органів у рейдерстві або відсутність активних дій з їхнього боку, спрямованих на притягнення рейдерів до відповідальності;
- участь реєстраторів у рейдерських схемах, зокрема ведення подвійних реєстрів акціонерів підприємства;
- політична нестабільність, що створила умови для безкарної діяльності рейдерів;
- висока рентабельність незаконних захоплень; можливість уникнути відповідальності за порушення законних прав інших осіб; відсутність на практиці принципу невідворотності покарання та інше [4].
Боротьбою з рейдерськими захватами в Україні займається Міністерство юстиції. Для вирішення даної проблеми було запроваджено автоматичний обмін даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром, який унеможливить реєстрацію подвійних договорів оренди землі. Таке технічне нововведення звузить можливість для рейдерських захоплень, адже саме подвійні договори оренди часто використовуються рейдерами як інструмент старту атаки на фермерські господарства [5].
Ще одним важливим нововведенням можна вважати підписання Президентом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» [6].
Реалізація Закону створить ефективний механізм використання масивів земель сільськогосподарського призначення, створить необхідні умови для запобігання рейдерству та стимулювання зрошення земель в Україні. Закон визначає особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив. Зокрема, передбачає право власників, землекористувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, призначених для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, використовувати їх також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок. Окрім того, встановлює право власників земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, обмінюватися такими земельними ділянками.
Також визначено особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) [6].
Підсумовуючи зазначене вище, можна зробити висновок, що проблема аграрного рейдерства в Україні набирає масштабів і її не можна залишати без уваги. Зі сторони держави необхідно проводити ряд реформ у сфері економіки та органів управління для ефективного вирішення питання. У свою чергу самі власники аграрного бізнесу повинні самостійно здійснювати профілактичні заходи щоб протидіяти рейдерству. Потрібно приділяти увагу частим перевіркам контролюючих органів, запитам від інших підприємств, акціонерів, учасників. Варто регулярно проводити моніторинг активів, забезпечити необхідну охорону нерухомого майна та здійснювати ефективне корпоративне управління. Достатньо важливим питанням є збереження конфіденційної інформації співробітниками. Потрібно розробити положення про конфіденційну інформацію на підприємствах та суворо контролювати режим його дотримання. За умови виконання хоча б частини наведених положень, рівень охорони сільськогосподарських підприємств може значно підвищитись.
ЛІТЕРАТУРА
Киреев А.Ю. Рейдерство в российской экономике: сущность, тенденции и возможности противодействия: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / А.Ю. Киреев. – М., 2008. – 24 с.
Зеркалов Д.В. Антирейдер: пособие / Д.В. Зеркалов. – К.: Дакор; КНТ; Основа, 2007. – 224 с.
Берлач Ю.А. Правове визначення рейдерства / Ю.А. Берлач // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 1. – С. 60–62.
Економічна та майнова безпека підприємства і підприємництва. Антирейдерство / упоряд. Б.М. Андрушків, Ю.Я. Вовк та ін. – Тернопіль: Вид. Терно-граф, 2008. – С. 194-195.
Науковий керівник
к.ю.н., доц. Єрофєєнко Л.В.