КОРУПЦІЯ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЯК ГАЛЬМІВНА ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ

УДК 347

Басова К.О., студентка 4 курсу
ХНЕУ ім.С.Кузнеця
Озарків В.В., студентка 3 курсу
ХНАДУ

Анотація. В даній статті розглянуто питання проблеми корупції у сфері інтелектуальної власності, запропоновані заходи для зменшення кількості таких випадків та наведено аналіз стану економіки України, ураховуючи вплив корупції.

Ключові слова: наукове дослідження, корупція, економіка України, інтелектуальна власність.

Abstract. This article will address the issue of corruption in the field of intellectual property, proposed measures to reduce the number of such cases and provides an analysis of the state of the economy of Ukraine, considering the impact of corruption.

Key words: scientific research, corruption, Ukrainian economy, intellectual property.

Корупцією називають використання особою наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди.

У сфері інтелектуальної власності корупція є однією з головних перешкод на шляху економічного зростання та розвитку. Економічними наслідками цього явища є щорічна втрата мільярдів, яка може бути спрямована на розвиток загальної соціальної захищеності населення, освіти та медицини. Це руйнує ринки та перешкоджає якісним соціально-економічним змінам. Отже, в макроекономічному контексті корупція веде до економічного дисбалансу в економіках різних країн [1].

Метою даної статті є дослідження та оцінка впливу корупції у сфері інтелектуальної власності на економічне зростання України.

Україна є однією з країн Європи, де випадки корупції трапляються дуже часто. Саме через готовності українського суспільства сприймати корупційний тип поведінки та відсутність реальної протидії корупції як норми поведінки на місцевому, державному та регіональному рівнях.

Україна посідає на 130 місці серед 180 країн світу у світового рейтингу індексу сприйняття корупції на 2017 рік. Про це свідчать щорічні рейтинги, опубліковані міжнародною організацією Transparency International у середу, 21 лютого.

Індекс є оцінкою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (вкрай низький рівень корупції). Згідно із ним, Україна покращила свій торішній результат на один бал і отримала 30 балів зі 100 можливих. Поруч із нею з таким же результатом - Гамбія, Іран, М’янма та Сьєрра-Леоне. Тим часом Росія набрала на один бал менше і посіла у рейтингу 135 місце (29 балів), Білорусь - 68-ме (44), Польща - 36-те (60). Таким чином, за винятком Росії, у рейтингу TI Україна стала найкорумпованішою країною Європи [2].

Поточна тема дуже актуальна в наш час, оскільки наразі зв’язок між ВВП на душу населення та показником переважання корупції дійсно великий. Слід також зазначити, що в групах із середнім та високим рівнем ВВП на душу населення цей показник є меншим.

Судова система України підривається виконавчою гілкою влади та страждає від широко розповсюдженої корупції та кумівства. Підприємства повідомляють, що нерівні платежі та хабарі в обмін на вигідні судження є загальними. Три з п’яти українців вважають суддів корумпованими. Процес врегулювання спорів неефективний через неадекватну правову базу та погане виконання арбітражних рішень, що ще більше послаблює довіру інвесторів. Судова непередбачуваність та недостатня інституційна структура є додатковими проблемами для розвитку економіки в Україні.

Адвокат Дмитро Гузій спеціалізується на захисті прав власності на винаходи, торгові марки та твори мистецтва. Він кожен раз стикається з тим, що державна система реєстрації та захисту прав власності в Україні надзвичайно неефективна. Дмитро Гузі називає причини цього. Він каже, що причиною є недосконалість закону, в якій, на його думку, механізми збору коштів для реєстрації прав власності виявляються кращими, ніж захист цього права [3].

Важливо розуміти, що кращий та справедливий рівень життя в Україні настане для всіх, коли буде поборене зловживання посадовим становищем або владою, перевищення посадових повноважень або влади та інші посадові злочини, що вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб.

Метою даної статті є розкриття проблеми шахрайства у формі корупції та засоби її усунення задля покращення розвитку економіки України.

Приклади інтелектуальної власності, що належать органам державного сектору, включають комп’ютерні програми, рекламні та рекламні матеріали, публікації та навчальні документи, розроблені агентством. Матеріали, замовлені агентством, також вважаються інтелектуальною власністю.

Інтелектуальна власність часто називають нематеріальним активом. Як і будь-який актив, він повинен керуватися відповідально, так само, як агентства управляють матеріальними активами.

Корупційні ризики стосовно інтелектуальної власності часто пов’язані з вторинною зайнятістю або приватними інтересами працівників, і їх можна управляти подібними стратегіями. Неправильне використання інтелектуальної власності, яке належить агентству державного сектору, могло б стати корумпованою поведінкою.

Одним із найвпливовіших аргументів у боротьбі з корупцією є той факт, що корупція є менш поширена в країнах з високим рівнем життя. Тому, якщо громадяни мають бажання покращити своє життя та розвиток України, має сенс протистояти корупції у сфері інтелектуальної власності та корупції взагалі.

Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні, розповів, як протидіяти корупції у цій сфері. Заява Гундера свідчить, що відкрите ігнорування або незнання вимог законодавства про захист прав інтелектуальної власності призвело до поширення інтернет-піратства. Він пояснює, що впровадження стратегії кібербезпеки в Україні передбачає використання ліцензованого програмного забезпечення ключовими державними установами, тоді як юридичні програмні продукти допоможуть Україні уникнути різноманітних загроз безпеці, включаючи фінансові втрати та витік даних.

Гундер пояснює: «Сьогодні в Україні діє кілька сертифікованих організацій колективного управління. Проте жоден ліцензійний збір не поширюється на законних прав власників. Сертифікація законних внесків та закриття шахрайських організацій сприятимуть створенню чіткої та прозорої системи. Прийняття відповідного законодавства забезпечить чіткі, передбачувані процедури для дозволу та розподілу роялті» [4].

Американська Торгівельна Палата в Україні вважає, що, без винятку, державні структури мають разом з громадянським суспільством зосереджуватися на викоріненні корупції, і з цією метою можна використовувати правило «три П»: превентивність, публічність та покарання.

Якщо підсумувати роздуми Андрія Гундера, можна відзначити, що існує кілька механізмів протидії корупції в галузі захисту прав інтелектуальної власності. Серед них є заміна державних службовців (якщо вони не бажають поміняти власну поведінку та спосіб мислення), підвищення заробітної плати для чесних працівників державного апарату, скорочення бюрократії, впровадження передових технологій, прийняття та дотримання єдиних правил для всіх, а також зміцнення слідчих можливостей ключових антикорупційних установ України [4].

Експерти та юристи, учасники круглого столу з питань захисту інтелектуальної власності зробили висновки, що корупція у галузі інтелектуальної власності та недосконала система її захисту перешкоджають розвитку української економіки та розчаровують інвесторів [3].

Згідно з даними дослідження експертів у 2017 році, були виявлені наступні фактори причинами корупції:

  • монополізація влади чиновниками;
  • кумівство та політичне заступництво (особисті стосунки, що сприяють корупційним зв’язкам);
  • нерозвинене, слабке громадянське суспільство (громадяни не мають достатнього впливу щодо ефективного контролю над діями законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади; ставлення громадськості до існування корупції);
  • невисокий рівень оплати праці та надання соціальних послуг;
  • двозначні закони (просте, недвозначне, лаконічне і зрозуміле законодавство скорочує потреби у великому апараті чиновників і полегшує розуміння законів громадянами) [1].

Таким чином, корупція у сфері інтелектуальної власності є однією з основних загроз не лише для економічного зростання, а й для соціально-економічного розвитку України, що негативно впливає на якість життя всього населення. Корупція та тіньова економіка в Україні є системою соціальних відносин, яка загрожує національним інтересам країни. На жаль, заходи, вжиті в Україні для боротьби з корупцією, не можуть вважатися ефективними [5].

Тому можна зробити висновок, що ідея викорінення корупції та тіньової економіки як загрози економіки України має бути загальнонаціональною. Політична та економічна еліта має стати головними суб’єктами антикорупційної діяльності в Україні, адже вони мають право приймати рішення. Структуровані та організовані, вони мають величезні фінансові, матеріальні та технічні ресурси, а також інформаційні та медіа-ресурси. Тоді Україна буде мати шанс стати краще у питанні економіки та рівню життя. А щоб захистити свою інтелектуальну власність, кожна організація повинна розробити систему контролю та контролю доступу до інформації. Можливість доступу, модифікації, завантаження, друку чи видалення документів повинна контролюватися на загальносистемному рівні.