ВІДМІННОСТІ МІЖ ТРУДОВИМ ТА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМ ДОГОВОРОМ
УДК 369.3
Линник М.С., студентка 3 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Анотація: Данна проблема є актуальною у даний час, адже це не тільки проблема правових відносин, а й економічного становища держави. Розглянуті та досліджені аспекти, допоможуть більш детально розібратися в особливостях відмінностей трудового та цивільно-правового договорах.
Ключові слова: трудові відносини, трудовий договір, цивільно-правова угода, працевлаштування.
Abstract: This problem is relevant at present, because it is not only a problem of legal relations, but also the economic situation of the state. Considered and investigated aspects, will help to understand in more detail the features of differences of labor and civil law contracts.
Keywords: labor relations, employment contract, civil transaction, employment.
Проблемою сучасності є те, що під час працевлаштування особи не надають особливого значення, який саме різновид договору вони укладають: трудовий або цивільно-правовий. А даремно, бо за такими договорами є суттєві відмінності. Важливо знати, що ці договори мають різну юридичну природу. При укладанні трудового договору, трудові відносини регулюються Кодексом Законів про Працю України (далі по тексту – КЗпП), а Цивільним Кодексом України (далі по тексту – ЦК) слід керуватися при укладанні цивільно-правової угоди.
Згідно зі ст. 21 КЗпП: «Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір. Взагалі, це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін» [1].
Щодо цивільно-правового договору – це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство [2].
У випадках, передбачених ст. 208 Цивільного Кодексу України, договір укладають у письмовій формі [3].
Слід розрізняти цивільно-правовий договір з виконання певних трудових завдань (договір підряду, доручення, авторський договір тощо) та трудовий договір, якій націлений на виконання робіт за певною посадою чи спеціальністю. Для наочності відмінностей наведено таблицю 1.
Таблиця 1
Відмінності трудового договору від цивільно-правового
Трудовий договір | Цивільно-правова угода |
---|---|
Регулюється КЗпП | Регулюється ЦКУ |
Предметом договору є трудова діяльність працівника | Предмет договору – результат виконання робіт |
Працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та колективному договору | Правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються на виконавця робіт за договором |
Зарахування працівника на роботу оформляється наказом | Відносини між сторонами наказами не регулюються |
Роботодавець організовує виробничий процес | Учасники угоди самостійно регулюють процес виконання роботи |
Оплата праці здійснюється відповідно до обліку часу і систем, прийнятих в колективному договорі | Оплата праці здійснюється на підставі акта виконаних робіт |
Працівник зобов’язується виконувати роботу згідно кваліфікації і підпорядковуватись правилам внутрішнього розпорядку | Виконавець зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу (надати послугу), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити результати роботи (оплатити послугу) |
Подається заява і приймається наказ про прийняття на роботу | Сторони підписують письмовий договір (працівник подає паспорт та довідку про ідентифікаційний номер) |
Вноситься запис у трудову книжку | Запис відсутній |
У договорі зазначається посада, розмір зарплати, дата початку роботи | У договорі зазначається предмет (річ або послуга), ціна і строк договору |
Вид оплати – зарплата | Вид оплати – винагорода |
Розмір оплати – не менше мінімальної зарплати | Розмір винагороди – визначається у договорі і не залежить від мінімальної зарплати |
Строк оплати – не рідше 2 разів на місяць | Строк оплати зазначається у договорі |
Передбачені соціальні гарантії – оплата періоду непрацездатності, допомоги по безробіттю, відпустки | Соціальні гарантії надаються тільки тоді, коли виконавець самостійно проводить відрахування до соціальних фондів. |
Таким чином ми можемо побачити суттєву різниці між трудовим договором та цивільно-правовою угодою.
Як свідчить практика, роботодавцям легше та вигідніше укладати цивільно-правовий договір. Наприклад, на підприємстві склалась така ситуація: для виконання певних робіт був нанятий працівник за договором підряду, за фактом виконаних робіт, працівник зажадав отримати платню та повідомив про це замовника, проте йому було відмовлено, посилаючись на відсутність бюджетних коштів.
У постанові від 23.08.2012 р. № 15/5027/715/2011 Верховного господарського суду України зазначалось, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання договірного зобов’язання. А в постанові від 11.05.2012 р. № 21/5005/14068/2011 – що відмова замовника від підписання акту виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов’язку щодо їх оплати. Крім того, у разі відсутності у замовника коштів для оплати він може призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт [4].
Прийнявши ж результати робіт, він зобов’язаний провести повний розрахунок з підрядником. Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. А згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного Кодексу передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Оскільки, як було встановлено судами, замовник безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки, то суд правомірно задовольнив позов підрядника про стягнення заборгованості за договором підряду [5].
Данна ситуація дозволяє зробити висновок, що в Україні назріла гостра необхідність визначення основних ознак трудового договору, що дозволяють відрізнити суміжні цивільно-правові угоди, шляхом внесення відповідних змін до діючих нормативно-правових актів у сфері трудового права. Крім того, на нашу думку, достатньо дієвим механізмом в сфері попередження зловживань з боку роботодавця та запобігання укладенню цивільно-правових договорів замість трудових договорів, стане притягнення роботодавця до відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
ЛІТЕРАТУРА
Науковий керівник
к.ю.н., доц. Силенко Н.М.