ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

УДК 657.471.12

Кириєнко Є.М., студентка 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: Облік заробітної плати та праці є одним із найважливіших і складних у всій системі обліку на підприємстві. На всіх підприємствах розділ заробітна плата ведеться в обов’язковому порядку, він є складним та трудомістким. Саме тому проблемні питання обліку нарахування заробітної плати потребують глибоких досліджень, оскільки їх розв’язання позитивно вплине на формування достовірної інформації про розрахунки з оплати праці найманих працівників як податкового, так і статистичного обліку в цілому.

Ключові слова: оплата праці, особливості, витрати, МСФЗ, бухгалтерське, податкове та трудове законодавство.

Abstract: Accounting for wages and labor is one of the most important and complex in the whole accounting system at the enterprise. At all enterprises, the salary section is compulsory, it is complex and time-consuming. That is why the problematic issues of payroll accounting require extensive research, since their solution will have a positive effect on the formation of reliable information on payroll calculations for wage earners as tax and statistical accounting as a whole.

Key words: labor remuneration, peculiarities, expenses, IFRS, accounting, tax and labor legislation.

Теоретичним та практичним проблемам і питанням обліку оплати праці присвячено роботи багатьох вчених, серед яких: О.Ф. Вербило, Л.С. Герасимчук, Г.О. Кошулинська, Л.В. Мельянкова, Н.В. Потриваєва, І.В. Савченко, Г.В. Сировой, Д.М. Хома та інші. Так, у своїх працях О.Ф. Вербило та Л.В. Мельянкова досліджують методику відображення в обліку вітчизняних підприємств нарахувань оплати праці та утримань з нарахованого доходу згідно з нормами національних стандартів бухгалтерського обліку.

Метою роботи є надання порівняльної характеристики положень нормативно-правового поля регулювання процесу нарахувань виплат працівникам з боку стандартів на міжнародному та національному рівнях.

Заробітна плата є основним видом винагород найманим працівникам. Проте слід відзначити, що багато економістів [1,2,3] вважають, що замість поняття «зарплата» слід використовувати поняття «трудовий дохід», так як згідно зі статистичними даними 95% українців вважають своїм основним джерелом саме заробітну плату.

Дослідженням літературних джерел та нормативних актів встановлено, що зараз існує безліч трактувань сутності поняття «заробітна плата», тому для успішного конструювання нового механізму формування оплати праці необхідно ретельно розібратися в даному терміні і визначити його особливості. При визначенні дефініції даного поняття пріоритет має надаватися положенням нормативних актів. Так, заробітна плата трактується як винагорода, що обчислюється та виплачується працівникові за виконану роботу [4].

Суб’єкти господарювання самостійно визначають рівень оплати праці найманих працівників. Проте, з огляду на визначальну роль заробітної плати у формуванні доходів населення, для поліпшення соціального стану суспільства уряд має реалізувати державну політику щодо надання соціальних гарантій та забезпечення достатнього рівня оплати праці.

При цьому увага має приділятися середній заробітній платі, що є основним макроекономічним показником рівня оплати праці в цілому по країні та визначається як середнє арифметичне значення обсягів оплат праці за визначеними групами працівників на основі показників всіх складових фонду оплати праці (як основних працівників, так і сумісників) [5]. Особливо важливо розглянути динаміку змін середньої заробітної плати загалом по країні, що представлено на рис. 1. За офіційними даними, станом на січень 2019 року середня заробітна плата досягнула рівня 9223 грн. та вдвічі перевищила обсяг мінімальної заробітної плати, що становить 4173 грн. [6]

Рис. 1. Динаміка змін середньої заробітної плати у 2018–2019 роках [6]

Нарахування одноразових виплат, таких як винагороди та компенсаційні виплати, проводиться в грудні, за рахунок чого спостерігається зменшення розміру нарахувань у січні.

Як було зазначено, заробітна плата є лише одним з видів винагород працівників за виконану роботу. Тому доцільно розглянути поняття «оплата праці», що включає весь комплекс витрат на виплати працівникам, на основі дослідження норм законодавства. У табл. 1 наведені основні особливості обліку витрат на оплату праці згідно з трудовим, податковим та бухгалтерським законодавством.

Таблиця 1

Порівняння складових витрат на оплату праці та їх визнання з точки зору трудового, податкового та бухгалтерського законодавства

Особливості	Трудове законодавство	Податкове законодавство	Бухгалтерський облік
Регулюючі документи	Кодекс законів про працю України [4]	ПКУ [7]	П(С)БО 26 [8]
Склад витрат	- винагорода за працю - компенсаційні виплати (доплати і надбавки) - стимулюючі виплати (надбавки, доплати, премії заохочувального характеру)	нарахування на користь працівників, які передбачені колективними та трудовими договорами, а також законодавством України	за всіма видами оплати праці: - премії; - посібники; - пенсії працюючим пенсіонерам; - виплата доходів по акціях і іншим цінним паперам організації

Як видно з табл. 1, нормативно-правове поле регулювання оплати праці та її обліку характеризується наявністю різних регулюючих документів, положення яких не завжди характеризуються узгодженістю та урегульованістю, що є однією з проблем під час визнання таких видів витрат у системі обліку та відображення у звітності.

Порівнюючи вітчизняні та міжнародні нормативні акти, визначено, що у міжнародній і українській практиках існують суттєві відмінності у методологічних підходах до відображення в обліку витрат на оплату праці. На рівні МСФЗ облік витрат регулюється положеннями IAS 19 «Виплати працівникам». В українському нормативно-правовому полі регулювання облікового процесу розроблено П(С)БО 26 «Виплати працівникам». Крім того, при відображенні в обліку витрат на оплату праці необхідно керуватись також нормами Кодексу законів про працю України. У табл. 2 наведено положення зазначених нормативних актів для порівняння методології обліку оплати праці в міжнародній і українській практиці.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика положень IAS 19 «Виплати працівникам», П(С)БО 26 «Виплати працівникам» та Кодексу законів про працю України

№	Критерії	IAS 19 [9]	П(С)БО 26 [8]	КЗпП [4]
1	Визначення термінів	Виплати працівникам – це всі форми компенсації, що їх надає суб’єкт господарювання.	Поточні виплати працівнику - виплати, які підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця.	Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі.
2	Мета	встановлення порядку обліку виплат працівникам та їх відображення у звітності	визначення методології обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про виплати правниками за виконану роботу	визначення правових засади і гарантій реалізації працівниками права розпоряджатися здібностями до продуктивної і творчої праці.
3	Ідентифікація об’єкту регулювання: - виплати працівникам - премії та інші заохочувальні виплати	- визначається як зобов’язання та як витрати; - суб’єкт господарювання може не бути юридично зобов’язаним до сплати премії	- визначаються поточним зобов’язанням - визначаються зобов’язаннями до сплати премій	- не деталізовано - не деталізовано

Таким чином, облік оплати праці є важливою складовою загальної системи бухгалтерського обліку підприємства. Подальша розробка методики обліку витрат на винагороди працівникам як складової системи управління витратами суб’єкту господарювання має викликати науковий інтерес, та бути спрямована на оптимізацію таких платежів. Раціонально організований облік оплати праці має суттєвий економічний ефект на підприємство, що відображається у наступному: збільшенні продуктивності праці за рахунок ефективнішого використання робочого часу; підвищенні прибутковості на основі оптимізації понесених підприємством витрат (у складі собівартості продукції та послуг та витрат періоду); своєчасному виявленні резервів зростання продуктивності праці; точному визначенні рівня винагород на кожного працівника підприємства та подальшому її розподілі за напрямками витрат; моніторингу правильності та своєчасності формування фонду оплати праці та здійснення виплат з нього тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вербило О.Ф. Удосконалення обліку праці та її оплати / О.Ф. Вербило, Л.В. Мельянкова // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2010. – № 17. – C. 25–29.

2. Мельянкова Л.В. Особливості контролю оплати праці в умовах її диференціації / Л.В. Мельянкова //. – 2013. – Вип. 181(3). – С. 183-186.

3. Герасимчук Л.С. Шляхи вдосконалення обліку оплати праці / Л.С. Герасимчук, О.В. Кантаєва // Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ, Серія: Економічні науки. – 2012. – №12. – С. 186–194.

4. Кодекс законів про працю України в редакції від 18 вересня 2018 року № 2542-VIII.

5. Офіційний сайт Міністерства фінансів України.

6. Положення про Державну службу статистики України від 23 вересня 2014 р. №481.

7. Податковий кодекс України вiд 02 грудня 2010 р. №2755-VІ.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам».

9. International Accounting Standard 19 «Employee Benefits».

Науковий керівник

д.е.н., проф. Лабунська С.В.