ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

УДК 657.212

Золотайко К.С., студентка 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: Розглянуто питання економічної сутності дебіторської заборгованості. Проаналізовано причини її виникнення на підприємствах різних галузей економіки. Обґрунтовано важливість проведення аналізу та контролю за виникненням та зростанням дебіторської заборгованості.

Ключові слова: дебіторська заборгованість, дебітори, безнадійна дебіторська заборгованість, неплатоспроможність, платіжна криза.

Abstract: The article deals with issues of the economic nature of receivables. The reasons of its occurrence at the enterprises of the national economy are analyzed. The importance of analyzing and controlling the emergence and growth of receivables is substantiated.

Key words: receivables, debtors, bad accounts receivable insolvency, payment crisis.

Система обліку та аналізу розрахунків з дебіторами має важливе значення для підприємств усіх галузей економіки та форм власності. А правильна організація даної системи і її результативність впливають безпосередньо на ряд економічних показників, серед яких фінансова стабільність підприємства, база оподаткування, виконання плану доходів та витрат, тощо. Кінцевим і логічним наслідком такого впливу є виконання стратегічних цілей розвитку суб’єкта господарювання в умовах ринкової економіки та забезпечення конкурентоспроможності та прибутковості.

Погашення дебіторської заборгованості є одним із основних джерел отримання коштів підприємством. Несвоєчасні розрахунки з дебіторами призводять до виникнення дефіциту грошей у суб’єкта господарювання, тобто зниження його платоспроможності.

Дослідженням обліку дебіторської заборгованості, а також вивченням передумов і проблем, що пов`язані з організацією контролю за розрахунками з дебіторами займалися такі зарубіжні і вітчизняні вчені, як Хітчинг К., Стоун Д., Боді З., Бланк І.О., Білик М.Д., Сопко В.В., Чеснакова Л.С., Безкоровайна Л.В., Костюченко В.М. та інші. Разом з цим, ряд питань залишаються дискусійними, що зумовлено багатоаспектність досліджень по даній темі.

Початковим етапом у розкритті обліку дебіторської заборгованості є визначення її економічної сутності і поняття. Визначення дебіторської заборгованості дуже часто зустрічається в економічній літературі, і не дивлячись на це, з часом воно не зазнало значних змін у трактуванні. Проте різні вчені розглядають це поняття під дещо різними кутами, намагаючись доповнити і удосконалити його. Відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату [1]. Сопко В.В. дає таке визначення дебіторській заборгованості: сума боргових вимог, що виникли у різних юридичних або фізичних осіб перед підприємством в результаті ведення господарської діяльності [2, с. 372].

Якщо проаналізувати переклади праць закордонних вчених, то найчастіше можна зустріти такі переклади терміну «дебіторська заборгованість» як рахунки дебіторів або ж рахунки до отримання. Так Стоун Д. та Хітчинг К. визначають його саме як «рахунки до отримання», а дебіторів – особами, що заборгували кошти за товари і послуги, які вже одержані, проте не оплачені ними [3].

Одним із основних критеріїв класифікації дебіторської заборгованості є строк погашення. Тому доречним буде доповнити визначення даного терміну уточненням, що зобов’язання з передачі майна, надання послуг, виконання робіт або ж сплати грошових коштів мають бути визначені на конкретну дату.

Найбільш поширеною причиною виникнення дебіторської заборгованості є відсутність коштів на розрахункових рахунках підприємства внаслідок несвоєчасної оплата за товари, послуги, роботи надані цим суб’єктом господарювання. Однак, якщо розглянути це питання глобальніше, то можна визначити значно більше причин і передумов. Вони можуть впливати на збільшення дебіторської заборгованості як безпосередньо, так і опосередковано. До них можна віднести:

  1. погіршення загального економічного стану більшості підприємств України;
  2. нестача коштів у клієнтів чи контрагентів або зниження рівня їх платоспроможності;
  3. порушення розрахунково-платіжної системи відносин контрагентом;
  4. стрімке зростання інфляції і подальше знецінення національної грошової одиниці;
  5. встановлення банками високих процентних ставок, що унеможливлює і ускладнює отримання підприємствами кредитів, особливо довгострокових;
  6. зниження грошових залишків та інвестиційних накопичень у підприємств;
  7. недосконалість процедури стягнення заборгованості з клієнтів;
  8. проведення поверхового, а не глибокого аналізу дебіторської заборгованості на підприємствах і нехтування результатами даного аналізу.

На сьогоднішній день однією з основних проблем в економіці України є платіжна криза, тобто посилення напруження і суперечностей у процесі виконання власних грошових зобов’язань державою, суб’єктами господарювання та населенням [4, с. 311]. Однак платіжна криза обмежується не лише грошовою сферою. Вона негативно впливає на економіку в цілому, а також перешкоджає нормальному веденню господарської діяльності підприємств і організацій. Однією з передумов платіжної кризи є постійні інфляційні процеси, що вже стали звичними для української економіки. Як наслідок – виникнення на підприємствах значного обсягу заборгованості, яку вони не спроможні контролювати, погіршення ділової активності та конкурентоспроможності.

Усе це говорить про необхідність мінімізації та оптимізації дебіторської заборгованості та удосконалення контролю за нею. Організація правильного обліку дебіторської заборгованості – це дуже непросте та суперечливе питання, адже вона насамперед має не допустити прострочення термінів платежу або переведення їх до складу безнадійних.

Внутрішній контроль за дебіторською заборгованістю вимагає постійної обробки значних потоків економічної інформації. І саме від ефективності та налагодженості системи бухгалтерського обліку на підприємстві залежить, чи буде отримано якісну і своєчасну інформацію про законність та обґрунтованість господарських операцій у повній мірі.

Актуальність і достовірність інформації про стан розрахунків з дебіторами мають істотне значення під час прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства в умовах антикризового регулювання. Серед основних завдань в процесі контролю за заборгованістю можна виділити:

  1. всебічна перевірка дебітора на початковому етапі співпраці;
  2. юридичне консультування та супровід укладання угод та договорів з контрагентами;
  3. контроль за виконанням договірної дисципліни, тобто попередження і вивчення причин несвоєчасного погашення дебіторської заборгованості;
  4. стягнення прострочених боргів з недисциплінованих дебіторів та проведення щодо них претензійної роботи.

Виконання даних завдань сприяє попередженню виникнення дебіторської заборгованості, а також запобігає переведенню уже існуючої дебіторської заборгованості до складу безнадійної. Політика управління дебіторською заборгованістю являється частиною загальної системи управління оборотними активами підприємства та маркетингової політики, направленої на збільшення обсягів реалізації продукції. І саме вона є одним із індикаторів ефективності роботи підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» від 25.10.99 № 725/4018.

  2. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством / В.В. Сопко // Навч. посібник. – 3 вид. – К.: КНЕУ, 2000. – 372 с.

  3. Стоун Д. Бухгалтерський облік та фінансовий аналіз / Д. Стоун, К. Хітчинг – М.: Вільямс, 2004. – 311 с.

  4. Економічний енциклопедичний словник–довідник.

Науковий керівник

старший викладач Горяєва М.С.