ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА

УДК 005.591.6:005.332.4

Олійник Ю.Л., студентка 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. Стаття присвячена важливості та актуальності дослідження проблеми формування конкурентних переваг у сучасних умовах. Обґрунтовано значимість інновацій як пріоритетного інструменту конкурентної боротьби. Розглядаються основні джерела формування конкурентних переваг.

Ключові слова: конкурентні переваги, інноваційний розвиток, інноваційні технології, технології, конкурентоспроможність, стійкість конкурентних переваг.

Annotation. The article is devoted to the importance and relevance of the study of the problem of the formation of competitive advantages in modern conditions. The significance of innovations as a priority instrument of competitive struggle is substantiated. Sources of competitive advantage formation are considered.

Key words: competitive advantages, innovative development, innovative technologies, technologies, competitiveness, stability of competitive advantages.

На сьогоднішній день, як основу забезпечення сталого економічного зростання більшість країн світу розглядають розробку та подальше впровадження інноваційних технологій. Інноваційний розвиток – одна з найголовніших складових успішної діяльності та сукупного розвитку підприємства. Саме інноваційний чинник є фундаментальним для підвищення конкурентоспроможності організацій товарних ринків, тому саме йому приділяють особливу увагу науковці-економісти розвинутих країн. У той час, в Україні не приділяється належна увага цьому фактору, і тому важливим є дослідження перспектив та можливостей розширити залучення інновацій для формування конкурентних переваг та забезпечення конкурентоздатності.

Мета даної роботи полягає в обґрунтуванні значимості інновацій як засобу забезпечення конкурентних переваг підприємства та джерел їх формування.

Уже не перший рік глобалізація є поштовхом до створення як економічного так і науково-технологічного та інноваційного просторів. І ці ж інновації є рушійною силою даних процесів. Тому мати конкурентні переваги та забезпечувати собі конкурентну позицію на світовому ринку зможуть лише підприємства, що реагують та активно залучаються не лише до економічного, а й до інноваційного простору.

Перед багатьма підприємствами в Україні поставлені завдання випускати високоякісний продукт, підвищувати продуктивність праці робітників, сприяти зниженню матеріалоємності, енергоємності тощо, виконати які можливо лише на основі інноваційності, що і забезпечить конкурентні переваги підприємств.

Відома концепція конкурентних переваг М. Портера виокремлює їх визначники та фактори, що впливають на їх формування [1]. Це переваги низького рангу: сировина, дешева робоча сила, масштаби виробництва. До переваг більш високого рівня він відніс репутацію фірми, зв’язки з клієнтами, інвестиційну привабливість фірми, мету й мотивацію господарів, менеджерів і персоналу. Успішно діючі маркетингові підрозділи, а також фірми, які володіють широкою і точною інформацією про ринки, конкурентів, товари і технології відіграють велику роль у створенні конкурентних переваг.

Підприємству необхідно постійно бути готовими до корінних змін у його діяльності, визначити стратегічні фактори, які забезпечують вигідні позиції в конкурентній боротьбі. А ці фактори дещо мінливі і не дозволяють довго утримувати конкурентні переваги. Тобто, простіше кажучи, слід володіти конкурентними перевагами найвищого порядку, до яких зокрема належать: запатентована технологія, диференціація на основі новизни товарів або послуг, високий професіоналізм персоналу та ін.

Постійне оновлення техніки і технології, динамічний інноваційний розвиток виробництва є найважливішим джерелом створення й утримання конкурентної переваги вищого порядку, що забезпечує стійкість конкурентної переваги.

Також варто відзначити, що І. Ансофф особливого значення у формуванні конкурентних переваг фірми надає високому рівню якості НДДКР та стратегічним технологічним факторам. До них відносяться інвестиції в НДДКР, нова технологія і динаміка її розвитку, позиція в конкурентній боротьбі, динаміка оновлення продукції і конкурентоспроможності фірми [2].

Стійкість конкурентних переваг можна забезпечити шляхом класифікації кадрів, унікальності знань, спеціальної інформації, об’єктів інтелектуальної власності, ступені підготовленості споживача і виробника, каналів комунікації.

Технології являють собою інформацію, специфічний вид знань. Тому їх роль в конкурентній боротьбі дуже значна. Їх слід розглядати в якості оригінального, важко імітованого і важко замінного ресурсу, тому управління ними (тобто їх здобуванням та застосуванням) висувається сьогодні на центральне місце для вітчизняного бізнесу в конкурентній боротьбі.

Інноваційні технології повинні почати відігравати для вітчизняних фірм передову роль у вдосконаленні виробничого процесу, оновленні асортименту і номенклатури продукції, зниження собівартості продукції, введенні нових прогресивних принципів управління, тобто створення нових конкурентних переваг. Як відмітив М.Портер, «технологічні зміни все більше розглядаються як ті, що володіють самостійною цінністю, і будь-яке технологічне нововведення, яке застосовує фірма, розглядається як позитивний фактор» [1].

Для розуміння того, в чому саме полягає перевага, і для визначення напрямів удосконалення технологічного потенціалу підприємства необхідні дослідження з ряду напрямів [3]: фактичний стан технологій, які використовує підприємство; технологічні тенденції в галузі; рівень розвитку технології; фактори успішної діяльності компанії.

Формування стійких конкурентних переваг потребує правильного визначення своєї технологічної стратегії, що в свою чергу передбачає чітке розуміння підприємством фактичного стану та потенціалу технології. Фірма повинна постійно моніторити тенденцію зміни технологій. Одночасно, фірма повинна оцінювати і ризики, пов’язані із застосування вибраної стратегії. Компанія повинна також знати, наскільки нова технологія пов’язана з поточним і майбутнім виробництвом в організаційному і кадровому планах.

Використання інноваційних технологій дозволить модернізувати виробництво, збільшити виробничі можливості компанії, підвищити ефективність використання ресурсів, створити умови для високопродуктивної праці насамперед завдяки використанню сучасних науково-технічних знань.

Отже, інноваційні технології здатні утворювати ресурсний ефект, який проявляється у вивільненні частини ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових тощо), що є вкрай важливим для підвищення конкурентоспроможності підприємства. В цілому інноваційні технології утворюють матеріальну базу компанії та через неї впливають на темпи й активність інноваційних процесів.

Таким чином, у роботі було обґрунтовано значимість інновацій як пріоритетного інструменту конкурентної боротьби та визначено, що інновації стають необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності більшості підприємств. Загострення інноваційної конкуренції вимагатиме від них створення конкурентоспроможної інноваційної продукції, впровадження інноваційних технологій найбільш ефективним шляхом й забезпечення тим самим стійких конкурентних переваг на міжнародному ринку. Також, були розглянуті основні джерела формування конкурентних переваг, серед яких: постійне оновлення техніки і технології, динамічний інноваційний розвиток виробництва, класифікація кадрів, унікальність знань, спеціальна інформація, запатентована технологія та ін.