ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОЇ ЗВІТНОСТІ: ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

УДК 657

Макаренко В.Ю., бухгалтер-експерт
ТОВ «Видавнича група «АС»

Анотація: Визначено особливості бухгалтерського обліку при формуванні інтегрованої звітності підприємствами України. Акцентовано на важливості обліково-аналітичної інформації про соціо-еколого-економічні показники діяльності підприємств, які складають інтегровану звітність.

Ключові слова: інтегрована звітність, фінансові показники, нефінансові показники, капітал.

Abstract: The features of accounting in the formation of integrated reporting by enterprises of Ukraine are determined. The emphasis is on the importance of accounting and analytical information on the socio-ecological and economic indicators of the enterprises that make integrated reporting.

Key words: integrated reporting, financial indicators, non-financial indicators, capital.

Інтегрована звітність, як засіб розкриття інформації для інвесторів та зацікавлених сторін про наслідки та перспективи діяльності підприємств, їх стратегію та створення вартості, використовуючи капітали, в коротко-, середньо- та довгостроковому періоді, потребує удосконаленого підходу до побудови облікового процесу.

Впровадження в практичну діяльність інтегрованої звітності потребує розробку чи доповнення існуючої облікової політики, яка забезпечить механізм передачі, групування та реєстрації господарських операцій з метою складання інтегрованого звіту.

Відмінною рисою інтегрованої звітності є те, що її показники (фінансові та нефінансові) повинні характеризувати соціально-еколого-економічну та фінансово-господарську діяльність підприємства та надавати інформацію про створення вартості в коротко-, середньо- та довгостроковому періодах.

Відтак головною проблемою вітчизняних підприємств на шляху імплементації практики складання інтегрованої звітності є відсутність обліково-аналітичної інформації про соціо-еколого-економічні показники діяльності суб’єктів господарювання, які мають розкриватися в інтегрованих звітах [1, с. 126].

Існуюча система обліку не здатна забезпечити формування повної кількісної інформації про види капіталів підприємства (виробничий, природний, інтелектуальний, людський, соціально-репутаційний, фінансовий), які формують концептуальну основу інтегрованої звітності. Відтак, концепція інтегрованої звітності висуває нові вимоги до бухгалтерського обліку в контексті пошуку підходів до відображення на рахунках бухгалтерського обліку нових видів капіталів. Тут постає проблема інтеграції облікових підсистем, які повинні забезпечити узагальнення в єдиній інформаційній системі господарських операцій фінансового та нефінансового характеру.

Як зазначає О.О. Нестеренко, формування інтегрованої звітності потребує побудови облікової політики, яка розкриває концептуальні засади організації та ведення бухгалтерського обліку з метою складання інтегрованої звітності, з системи, яка оцінює господарську діяльність в ретроперспективі на систему, яка формує інформаційну базу на перспективу. Саме облікова політика впливає на соціо-еколого-економічні результати господарювання через способи ведення обліку та алгоритми формування фінансових та нефінансових показників інтегрованої звітності [2, с. 975].

Відтак О.О. Нестеренко стверджує, що формування інтегрованої облікової системи вимагає створення єдиного інформаційного простору, який вміщує в собі крім даних бухгалтерського обліку, дані екологічного, соціального та стратегічного обліку [2, с. 975]. Натомість Д.О. Грицишен вважає, що бухгалтерський облік є єдиною системою, а об’єкти екологічного та соціального управління враховуються до складу об’єктів бухгалтерського обліку. Таким чином кожна підсистема бухгалтерського обліку (фінансовий, управлінський та податковий) забезпечує комплексне відображення економічної, екологічної та соціальної діяльності підприємства [3, с. 446]. Відтак це питання залишається підґрунтям для наукових протиріч.

Дослідження практики складання інтегрованої звітності вітчизняними та зарубіжними підприємствами свідчить про те, що в першу чергу в складанні інтегрованої звітності зацікавлені суб’єкти господарювання, які представляють собою об’єднання підприємств. В більшості випадків, такі об’єднання підприємств включають в себе підприємства різних форм господарювання, різних галузей економіки, облік кожного з яких має свою специфіку. Перспективним напрямом подальших досліджень в контексті формування інтегрованої звітності є пошук набору показників у розрізі сфер господарської діяльності підприємств, які потрібно включити в інтегрований звіт задля надання стейкхолдерам інформації, зокрема, про створення вартості об’єднаннями підприємств. Відтак на рівні об’єднаного бізнесу учасники бізнес-об’єднання повинні погодити елементи облікової політики, які необхідні для формування статей інтегрованого звіту, а саме: розрізи соціо-еколого-економічних показників, методику збору інформації, розрахунку основних показників, методи оцінювання капіталів, відповідність стандартам сталого розвитку [1, с. 150].

Водночас серед вітчизняних та зарубіжних вчених немає єдності щодо складу об’єктів бухгалтерського обліку, які пов’язані із забезпеченням інформації про соціо-еколого-економічну діяльність підприємства. Д.О. Грицишен, посилаючись на Ю.В. Кулій-Дем’янюк, зазначає, що бухгалтерський облік як інформаційна підсистема управління стійким розвитком підприємства має бути організований за видами діяльності (екологічна, соціальна та економічна) [3, с. 446]. Таким чином бухгалтерський облік слугує своєрідним інформаційним ланцюгом: господарські операції екологічної, соціальної та економічної діяльності підприємства відображаються у вигляді відповідних показників, отриманих з первинних документів, згрупованих та узагальнених в системі бухгалтерського обліку, надалі використовуються для аналізу та управління господарською діяльністю підприємства. В свою чергу ця інформація призведе до якісних змін та створення нового інформаційного потоку.

Специфіка представлення інформації в інтегрованому звіті говорить про те, що обов’язковою складовою інтегрованої облікової системи є відображення прогнозної інформації. Тут О.О. Нестеренко заявляє, що мова йде про стратегічний облік, який дасть змогу розробити перспективні плани еколого-соціальної та фінансово-господарської діяльності, підвищення ефективності управління та функціонуванням та сталим розвитком підприємства [1, с. 196]. В свою чергу Д.О. Грицишен наполягає на тому, що відображення потенційних можливостей та загроз (екологічного та соціального характеру) потребує структурування об’єктів бухгалтерського обліку економіко-екологічного характеру, що дозволить підвищити якість інформаційного забезпечення управління підприємством.

Водночас в умовах впровадження інтегрованої звітності уточнення потребує структура аналітичних рахунків, їх поглиблена деталізація в різних розрізах одного ієрархічного рівня, яка дозволить фіксувати не тільки вартісні показники, а й кількісні.

Наразі гостро стоїть питання розробки системи бухгалтерського та аналітичного забезпечення управління сталим розвитком підприємств, яка б дозволила сформувати інформаційну базу для обґрунтування управлінських рішень, реалізації економічної політики на мікро- та макро-рівнях управління, оцінка ринкових умов, розвиток економічної стратегії підприємств.

ЛІТЕРАТУРА

1. Нестеренко О.О. методологія та організація формування інтегрованої звітності: дис. … докт. економ. наук: спеціальність 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / О.О. Нестеренко. – Харків, 2018. – 510.

2. Нестеренко О.О. Удосконалення облікової політики для цілей складання інтегрованої звітності в інформаційній системі підприємства / О.О. Нестеренко // Глобальні та національні проблеми економіки. – Випуск 22. – 2018. – С. 972-979.

3. Грицишен Д.О. Склад об’єктів та розвиток методу бухгалтерського обліку господарської діяльності як соціально-еколого-економічної системи / Д.О. Грицишен // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – Вип. 1 (31). – С. 442-446.

Науковий керівник

д.е.н., проф. Пилипенко А.А.