РИНОК ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ: ЗМІНИ У НОРМАТИВНО-ПРАВОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

УДК 351.824.11+346.7(477)

Тищенко Я.І., студент 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: в роботі представлено загальну характеристику відновлювальної енергетики та зазначено основні зміни пов’язані зі вступом в дію нового Закону України «Про ринок електроенергії». Розуміння цих змін дає змогу швидше адаптуватися до ситуації, що склалася на ринку, як для приватних домогосподарств, так і суб’єктів господарювання.

Ключові слова: відновлювальні джерела енергії, електроенергія, «зелений» тариф, ринок.

Abstract: the general description of renewable sources of energy is explained and the main changes related to implementation of new law of Ukraine «About market of electricity» are mentioned. The understanding of this issue gives an opportunity to adopt in the current situation at the market for private households and enterprises quicker.

Key words: alternative sources of energy, electricity, «green» tariff, market.

Основні положення щодо функціонування та розвитку альтернативних джерел енергії в Україні передбачені ЗУ від 20.02.2003 № 555-IV «Про альтернативні джерела енергії». Згідно ст. 1 цього Закону, альтернативні джерела складаються з двох складових: відновлювальні джерела енергії (сонячна, вітрова, геотермальна і т.д.) та вторинні енергетичні ресурси (доменний та коксівний газ) [1, ст. 1].

Законодавче оформлення ринку альтернативних джерел енергії здійснює Верховна Рада України, яка визначає основні напрями державної політики у даній сфері. Відповідно до визначеного напрямку розвитку альтернативних джерел енергії, Кабінет Міністрів України та інші уповноважені органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в цій галузі та здійснюють управління нею [1, ст. 4].

Фінансування заходів у сфері альтернативних джерел енергії можна розділити за двома напрямами: за рахунок спеціальних надбавок до тарифів на тепло та електроенергію, та за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, коштів державного та місцевого бюджетів, добровільних внесків та інших коштів [1, ст. 8].

Статтею 91 та 92 ЗУ «Про альтернативні джерела енергії» передбачено дві надбавки до тарифів на електроенергію: «зелений» тариф та надбавка за дотримання використання обладнання українського виробництва [1, ст. 91,92].

«Зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), як суб’єктами господарювання, так і приватними домогосподарствами [1, ст. 91].

Суб’єкти господарювання, які здійснюють генерацію електроенергії за допомогою альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), з 01.07.2015 по 31.12.2024 мають право отримувати надбавку за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва (частка використання - більше 30%) [1, ст. 92].

13 квітня 2017 року було прийнято Закон України «Про ринок електроенергії» який суттєво змінює функціонування ринку, що також привносить зміни в розвиток альтернативних джерел енергії.

В цілому, питання розвитку альтернативних джерел енергії не змінилось. Про це свідчить і принципи функціонування нового ринку електричної енергії, і державна політика в електроенергетиці, яка спрямована на сприяння виробництву електричної енергії з альтернативних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії [2, ст. 3, ст. 5].

Основні зміни, передбачені ЗУ від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», стосуються в першу чергу «зелених» тарифів. Якщо до 13.04.2018 для приватних домогосподарств та до 01.07.2019 для суб’єктів господарювання, електрична енергія за «зеленим» тарифом реалізується на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками [3, ст. 15], то після закінчення цих термінів - ситуація дещо змінюється.

Згідно п. 5 ст. 63 ЗУ від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг, тобто постачальник електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, зобов’язаний купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонця та вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт.

Для купівлі електроенергії в суб’єктів господарювання за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки, Кабінет Міністрів України назначає гарантованого покупця. Це повинно бути державне підприємство, яке в подальшому заключає двосторонній договір купівлі-продажу електроенергії з суб’єктом господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), та належать до складу балансуючої групи виробників за “зеленим” тарифом. Договір укладається на весь строк дії “зеленого” тарифу передбаченого для виробника [2, ст. 65].

Гарантований покупець має право на отримання добових графік виробників з якими співпрацює, а також інформації щодо фактичних обсягів випусків, отриманих від адміністратора комерційного обліку даних (в якості якого виступатиме оператор систем передачі). Ця інформація необхідна для створення планових графіків виробництва електроенергії та балансування постачання електроенергії в пікові години [2, п. 7, 8, ст. 65].

До 31.12.2020 року, суб’єкти господарювання, що використовують енергію вітра, сонця та гідроенергію (лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) для електрогенерації, не сплачують гарантованому покупцю за врегулювання небалансу. З 1 січня 2021 року відшкодування будуть збільшуватися на 10% щорічно, тобто з 1 січня 2030 року компенсація буде становити 100% [2, п. 11 Розділ XVII].

Суб’єкти господарювання також мають право продавати електроенергію за двосторонніми договорами на ринку “на добу наперед”, на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку за цінами, що склалися на відповідних ринках, або за “зеленим” тарифом [2, п. 1 ст.71].

Постачальник універсальних послуг, як і гарантований покупець отримують від оператора систем передачі відшкодування за електричну енергію, купленою за «зеленим» тарифом в приватних домогосподарствах та суб’єктів господарювання. Дана компенсація представлена у вигляді вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що надається (послуга) для оператора систем передачі.

Вартість послуги для постачальників універсальних послуг дорівнює різниці між вартістю електричної енергії, купленої за “зеленим” тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку “на добу наперед”. Для гарантованого покупця - різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за “зеленим” тарифом, та її вартістю під час продажу на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, витрат, пов’язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії, та витрат, передбачених кошторисом гарантованого покупця на його діяльність [2, п. 6 ст. 63, п. 6 ст. 65].

Незважаючи на реформування ринку електроенергії, відновлювальні джерела енергії й надалі залишаються перспективною галуззю в енергетиці. Зміна умов функціонування ринку не впливає на розмір державної підтримки ВДЕ, а лише змінює структуру її одержання.