ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

УДК 336.748.1:339.747

Маслов Є.А., студент 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація: у тезисі розглянуто проблеми правового забезпечення державного регулювання економіки, пов’язані з регулюючою діяльністю держави та детермінуючими господарськими суб’єктами.

Ключові слова: державне регулювання економіки, підприємницьке (господарське) право, адміністративне право, забезпечення раціонального господарювання.

Abstract: The thesis addresses the problems of legal regulation of the state regulation of the economy, related to the regulatory activity of the state and the determinants of economic entities.

Key words: state regulation of economy, business (economic) law, administrative law, provision of rational management.

Конструктивна спрямованість державного регулювання економіки неможлива без належного правового забезпечення такого регулювання. Головним орієнтиром для вдосконалення правового забезпечення державного регулювання економіки має бути забезпечення раціонального господарювання як цілі підприємницького (господарського) права і складовою головної мети державного регулювання економіки [1].

Загальна мета державного регулювання економіки – забезпечення раціонального господарювання, реалізація та захист громадських інтересів (інтересів суспільства), таких, як оборона країни і безпека держави, захист прав і свобод людини і громадянина, охорона навколишнього середовища, належне здійснення функцій соціальної держави, в тому числі захист соціально вразливих верств населення.

Раціональне господарювання можна представити як ефективне і оптимальне здійснення господарської діяльності в умовах глобальних проблем, що стоять перед людством, спрямоване на максимальне задоволення суспільних потреб при мінімальних витратах. Суттєвими ознаками (елементами) раціонального господарювання є розвиток виробництва (виробнича складова), максимальне використання досягнень науково-технічного прогресу (інноваційна складова), ефективне і оптимальне використання природних ресурсів при мінімізації шкідливого впливу на навколишнє середовище, енергозбереження (екологічна складова), соціальна спрямованість (соціальна складова), моральна спрямованість (моральна складова).

Наведене визначення раціонального господарювання засноване на задоволенні суспільних потреб, і тут можна умовно говорити про раціональне господарювання в об’єктивному сенсі. У свою чергу раціональне господарювання в суб’єктивному сенсі зумовлюється потребами окремих господарюючих суб’єктів, перш за все суб’єктів підприємницької діяльності – різновиди господарської діяльності. Зрозуміло, що здійснюючи підприємницьку діяльність, її суб’єкти задовольняють і суспільні потреби, але це не є основною метою цієї діяльності. Систематичне отримання прибутку суб’єктами підприємницької діяльності як мета і фундаментальна детермінанта такої діяльності обумовлює специфіку ознак раціонального господарювання в суб’єктивному сенсі. Такою ознакою є, наприклад, мінімізація податків, в тому числі шляхом розробки і застосування різноманітних легальних і нелегальних схем.

Свобода дій кожного господарюючого суб’єкта як основа для будь-якого варіанту ринкової економіки аж ніяк не означає, що про публічні інтереси можна просто забути. Навпаки, виникає необхідність в певних правових механізмах, без яких немислимо функціонування ринкової економіки. Завдання підприємницького (господарського) права як раз і полягає у визначенні таких правових механізмів і в правовому забезпеченні державного регулювання економіки [2].

В умовах глобальних проблем, що стоять перед людством, правознавців, що займаються регулюванням економіки, має турбувати в першу чергу не те, як ефективніше привласнити або перерозподілити власність і комфортніше «обслужити» власника, бо подібного роду механізмам не одна тисяча років, а як забезпечити раціональне господарювання для досягнення загального блага і самозбереження людства.

Раціональне господарювання в об’єктивному сенсі має розглядатися не тільки як складова загальної мети державного регулювання економіки, а й як основний акцент, орієнтир, критерій, «червона нитка» ідеології побудови законодавчої системи регулювання господарських відносин в сучасних умовах. Центром такої системи повинен бути підприємницький (господарський) кодекс.

Необхідно враховувати, що будь-яка невизначеність і розмитість в сфері правового забезпечення державного регулювання економіки будуть неминуче породжувати бюрократичне свавілля і корупцію [3].

Удосконалення держави – сфера конституційного та адміністративного права, вдосконалення форм державного регулювання економіки і частково вдосконалення господарюючих суб’єктів - сфера підприємницького права. Самі по собі, без адекватного державного регулювання на господарсько-правових засадах, господарюючі суб’єкти не стануть ідеальними і навіть не наблизяться до ідеальності, і основною причиною тому є егоїстична спрямованість їх поведінки [4].

Необхідно забезпечити на базі спеціального господарського законодавства оптимальне поєднання приватно-правового та публічно-правового регулювання. Саме такий підхід дозволить уникнути надмірного втручання держави в економіку, з одного боку, і витрат ринкової саморегуляції, з іншого. Мова повинна йти не про «запровадження приватноправових початків у публічно-правову матерію», або навпаки, про «вбудовування окремих елементів публічно-правового впливу в приватноправове регулювання», а про їх системне об’єднання щодо господарської діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Опришко В.Ф. Теоретичні та практичні проблеми правового забезпечення соціальноекономічного та політичного розвитку суспільства і держави : монографія / В.Ф. Опришко, Ф.П. Шульженко. – К.: КНЕУ, 2006. – 702 с.

  2. Кравцова Т. Правова природа державного регулювання підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 3–6.

  3. Знаменський Г.Л. Наукоємність сучасного господарського права / Г.Л. Знаменський // Право України. – 2010. – № 8. – С. 19–25.

  4. Опалінський Ю.В. Щодо вдосконалення законів України про підприємницьку діяльність // право України. – 1998. – № 3. – С. 49–50.

Науковий керівник

к.ю.н., доц. Єрофєєнко Л.В.