ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

УДК 519.216.3:657.412.7(477)

Омельченко А.Ю., студентка 2 року ОС магістр
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. У роботі розглянуті питання, пов’язані з оцінкою, аналізом і прогнозуванням динаміки показників діяльності пенсійної системи в Україні за допомогою адаптивних методів та побудови поліноміальної лінії тренду.

Ключові слова: пенсійний фонд, пенсія, пенсійне забезпечення, прогнозування, адаптивні методи прогнозування, поліноміальна лінія тренду.

Abstract. The paper deals with the issues related to the assessment, analysis and forecasting of the dynamics of the pension system in Ukraine with the help of adaptive methods and the construction of a polynomial trend line.

Keywords: pension fund, pension, pension provision, forecasting, adaptive forecasting methods, polynomial trend line.

Оскільки світ продовжує боротися з соціально-економічними наслідками старіння населення, надання фінансової безпеки під час виходу на пенсію стає все більш критичним. Тривале старіння населення та подальша необхідність забезпечення фінансової безпеки на виході на пенсію є однією з найважливіших економічних, соціальних та політичних проблем нашого часу. Неадекватність пенсійних заощаджень призводить до зниження рівня життя на пенсії та збільшення бідності серед людей похилого віку. Дійсно, старіння населення є глобальною проблемою, внаслідок якої з’являється додаткові навантаження на вже ослаблені державні фінанси і створює серйозну загрозу для фінансової стабільності. Виникаючі проблеми балансування адекватності і стійкості вимагають уряду відповідати на важкі запитання як внутрішньої – так і міжпоколінської справедливості.

На сьогодні система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів. Перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на принципах солідарності та субсидіювання. Другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на принципах накопичення коштів застрахованих осіб в накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах. Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на принципах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат [1].

В системі управління соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві, регулювання їх напрямків і динаміки, в забезпеченні нормального функціонування комерційних організацій особливе місце займає планування. Для того щоб успішно керувати розвитком національної економіки і регіонів, регулювати різноманітні процеси, що відбуваються в суспільстві, необхідно точно і правильно намічати переслідувані цілі, готувати науково обґрунтовані заходи, що забезпечують досягнення цих цілей. Всі ці проблеми і вирішуються в процесі планування. В умовах ринкової економіки істотно зростає роль прогнозування. Прогнозування – це найважливіша процедура стратегічного планування національної економіки в цілому, її окремих ланок і структурних елементів. Змістом стратегічного прогнозування є розробка селективних, довгострокових і середньострокових прогнозів [2].

Саме тому необхідно побудувати прогноз для головного показника розвитку пенсійної системи України.

Поліноміальна апроксимація використовується для опису величин, поперемінно зростаючих і відбувають. Вона корисна для аналізу набору даних про нестабільну величину, якою є «Розмір середньомісячної пенсії» [3].

Тому саме цей вид ліній тренду підходить в нашому випадку. Часовий ряд починається з 1996 року, так як у цьому році гривня була введена в якості грошової одиниці.

В результаті проведення поліноміальної апроксимації було зроблено висновок, що розмір середньомісячної пенсії продовжує своє зростання та, згідно побудованою лінією тренду, досягне приблизно 2700 грн у 2020 році. Близьке до одиниці значення R-квадрат = 0,9778 свідчить про збіг побудованої кривої з реальними даними. Тобто модель можна вважати адекватною та надалі використовувати отримані прогнозні значення.

З кожним роком кількість пенсіонерів зменшується. На початку січня 2018 року, за даними Пенсійного фонду, пенсії отримували 11,7 млн пенсіонерів, на початку липня — 11,4 млн осіб. За шість місяців кількість пенсіонерів зменшилася на 284 тис осіб. Заплановані реформи лише зменшать цей показник, так як кількість необхідного страхового стажу для виходу на пенсію збільшать, а за умови недостачі років соціального стажу, пенсійний вік зростає. На наступному кроці розмір соціального стажу зменшується. Якщо ж все одно его не вистачає, знову збільшується пенсійний вік та скорочується кількість необхідних років соціального стажу.

Таким чином було використано модель Хольта та експоненційне згладжування для прогнозування подальшої кількості пенсіонерів в Україні. Модель простого експоненційного згладжування має вид:

\[ s_{t} = \ \alpha x_{t} + \left( 1 - \ \alpha \right)s_{t - 1}. \]

Модель Хольта має вид:

\[ y_{t} = a_{0}\left( t \right) + a_{1}\left( t \right) + \varepsilon. \]

Помилка для моделі Хольта дорівнює 1%, та для експоненціального згладжування помилка також дорівнює 1%. Помилка для моделей менше 10%, це означає, що моделі є адекватною та прогнозні значення співпадають з реальними. Отже, прогнозні значення можна використовувати для подальшого аналізу.

Прогнозні значення кількості пенсіонерів рівні 11227,29 тис. осіб у 2019 року та 10930,28 тис. осіб у 2020 році. Кількість пенсіонерів продовжує зменшуватись, як и загальна кількість громадян України. Та майбутня реформа, збільшивши кількість необхідних років страхового стажу, лише зробить зниження кількості пенсіонерів більш стрімким та повторить ситуацію у 2015 році коли кількість пенсіонерів зменшилась з 13533,3 тис. осіб до 12147,2 тис. осіб у 2016 році.

Таким чином можемо пояснити тенденцію збільшення розміру середньомісячної пенсії. Так як кількість пенсіонерів зменшується є можливим збільшення пенсій, при цьому витрати коштів Пенсійного фонду України не будуть збільшуватись. Розподіл коштів буде здійснюватися на меншу кількість пенсійних рахунків.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування» вiд 24.06.2004 р. № 49/528-ВР – Відомості Верховної Ради – 2003. – № 376.

  2. Стратегическое планирование / под ред. Уткина Э.А. – М.: Ассоциация авторов издателей «Тандем». Издательство ЭКМОС, 2008. – 440 с.

  3. Трендові моделі.

Науковий керівник

к.е.н., доцент Прокопович С.В.