ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ СУБСИДІЙ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ РОДИНАМ В УКРАЇНІ
УДК 364-646:346.542 (477)
Стрєльцова А.В., студентка 3 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Анотація. У статті розглянуті причини зміни соціальних зобов’язань держави перед народом України, зміни існуючих державних стандартів, в тому числі при призначенні субсидій громадянам України як форми соціального захисту населення в світлі нових політичних, економічних і соціальних реформ.
Ключові слова: державні соціальні зобов’язання, державні соціальні стандарти, тарифи на ЖКГ, енергетична незалежність.
Abstract. In the article the considered reasons of change of social obligations of the state are before the people of Ukraine, change of existent state standards, including at setting of subsidies to the citizens of Ukraine as forms of social defence of population in the light of new political, economic and social reforms.
Кeywords: state social obligations, state social standards, tariffs for housing and communal services, energy independence.
В умовах переходу економіки України до ринкових відносин і пов’язаних з цією трансформацією негативних процесів особливо гостро постала проблема соціального захисту населення. Розвиток ринкових відносин супроводжується стрімким розшаруванням суспільства на багатих і бідних. У зв’язку з дедалі більшим його поділом перед державою постала проблема забезпечення і підтримки малозабезпечених верств населення.
Реалізація соціальної політики стосовно будь-якої категорії громадян неможлива без їх соціального захисту з боку держави. Згідно ст. 46 Конституції [1] України поняття «соціальний захист» включає в себе таку важливу складову, як «соціальне забезпечення», яке відображає в собі одну з форм розвитку інституту соціального захисту. Основна функція соціального забезпечення - це турбота про ті категорії населення, які в установленому законом порядку мають право на тривалу або постійну допомогу, а також забезпечення гідного рівня життя населення країни [2].
Прикладом соціальної допомоги, в якому втілилися її характерні особливості, є державна Програма житлових субсидій, яка, на нашу думку, не відповідає цьому поняттю, в першу чергу тому, що суперечить чинному законодавству .
Раніше вважалося, що Програма житлових субсидій є ефективною формою адресної матеріальної підтримки малозабезпечених категорій громадян в умовах підвищення цін і тарифів на житло, комунальні послуги та енергоносії. Вона призначалася громадянам і сім’ям, у яких середньомісячні витрати на житло в межах норм споживання перевищували 20% середньомісячного сукупного доходу сім’ї.
Сьогодні в Україні повністю переглянутий не тільки механізм надання субсидій, а й змінилося її осмислення.
Субсидія нараховується громадянам за формулою, яка зафіксована в постанові Уряду № 1156 [3]. В ній зазначено, що потрібно визначити середньомісячний дохід на одного члена сім’ї, потім порівняти його з прожитковим мінімумом, і на підставі цього визначити відсоток, який має оплачувати сім’я, виходячи з наявного у неї доходу. Формула побудована таким чином, що чим менше дохід, тим менше відсоток, який повинен сплачуватися. Чим вище дохід, тим вищий відсоток.
З 1 травня 2018 року почала діяти оновлена програма житлових субсидій. За новими правилами субсидію не зможуть отримувати громадяни, які мають автомобіль, віком менше 5 років, а також люди розмір житла, яких перевищує 120 м2 для квартир і 200 м2 для будинків. Якщо людина працює без оформлення або за кордоном, їй органи соцзахисту автоматично рахуватимуть дохід у 3 прожиткові мінімуми 5523 гривні. Якщо ж особа є безробітною, їй потрібно обов’язково стати на облік до центру зайнятості, в іншому випадку вона не має права отримувати субсидію.
Всі перераховані вище нововведення зробили можливість отримання субсидії ще меншою. Уряд держави, таким чином, намагається ще більше зменшити чисельність населення, яке отримує субсидії. Але ж ніхто не замислюється, що автомобіль, віком менше 5 років чи квартира більше 120 м2, могли бути придбані в той період життя, коли людина могла собі це дозволити. Рівень економіки та стабільності в державі погіршується з кожним роком. Все більше й більше людей втрачають свою власну справу та стають банкротами тому, що держава не може забезпечити достатнього рівня життя. Все більше підприємств закриваються, а отже все більше людей втрачають роботу та постійний дохід. З плином часу людина вже не може дозволити собі обслуговувати свою новеньку автівку або заплатити за комунальні послуги в повному розмірі, якщо її квартира більше 120 м2.
У ст. 24 Конституції України [1] затверджено, що громадяни мають рівні конституційні права та свободи, а також що вони рівні перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками соціального походження, майнового стану та місця проживання. А також у ст. 48 Конституції України [1] йде мова про те, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Виходячи з цього, можна стверджувати, що «Програма житлових субсидій» не відповідає чинній Конституції Украйни.
По-перше, чим відрізняються ті люди, які повністю сплачують послуги ЖКГ від тих, хто не в змозі цього робити. Навпаки, вони є тими громадянами, завдяки, яким тримається країна. Сплачуючи всі послуги та усі податки, вони кожного разу поповнюють бюджет, з якого ж потім і виділяються кошти на виплату субсидій. На нашу думку, оскільки 70% населення країни знаходяться за межею бідності, громадяни не повинні поділятися на багатих та бідних, кожен повинен мати однакові права на отримання субсидій у той період часу, коли країна в кризі.
По-друге, уряд держави зобов’язан забезпечити людей гідним рівнем життя. Наразі, все навпаки, лише мала частина населення може собі дозволити якісне харчування, одяг та повномірну сплату послуг ЖКГ. Більшість же не здатна навіть харчуватися якісними продуктами та вдягатися в звичайних магазинах, не говорячи вже про сплату житлово-комунальних послуг.
Отже, «Програма житлових субсидій» повністю суперечить положенням, які закріплені в Конституції України. Насправді, такої програми навіть не повинно існувати, оскільки держава зобов’язана підтримувати економічну стабільність в країні та гідний рівень життя її населення. На нашу думку, субсидії можуть розглядатися тільки як допомога підприємствам. Таким чином держава стимулюватиме створювати нові підприємства, а, отже, надаватиме великій чисельності населення саме ту роботу, яка зможе забезпечити їй гідний рівень життя.
Лише за таких умов, «Програмі житлових субсидій» є місце в нашій країні.
ЛІТЕРАТУРА
Конституция Украины (Основной закон). – М.: Право, 1996. – 54 с.
Бородецкая Н.П. Социальная защита населения на современном этапе: состояние и проблемы: монография. – Донецк: Янтарь, 2001. – 363 с.
Науковий керівник
к.ю.н., проф. Сергієнко В.В.