ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО ОБРАЗУ ЖИТТЯ У МОЛОДI

УДК 61:316.34

Чмутова А.О., студентка 1 курсу
ХНЕУ ім. Семена Кузнеця

Анотація: У статті розкривається сутність таких понять як «здоров’я» та «здоровий спосіб життя». Також розглядаються чинники, що вливають на стан здоров’я молоді, та розкриваються особливості формування здорового способу життя молодого покоління.

Ключові слова: здоров’я, здоровий спосіб життя, фізичне виховання, спорт, правильне харчування.

Abstract: The article reveals the essence of such concepts as “health” and “healthy lifestyle”. The factors that pour into the health of young people are also considered, and the peculiarities of the formation of a healthy lifestyle of the younger generation are revealed.

Key words: health, healthy lifestyle, physical education, sports, proper nutrition.

Від здоров’я нації залежать основні показники розвитку держави, наприклад, суспільні та економічні. Адже здоров’я молоді – це майбутнє країни. Але для того, щоб оставатись здоровим, потрібно докладати неймовірних зусиль, мати велике бажання та силу волі. Експерти впевнені, що проблема стану фізичного та психологічного здоров’я приймає особливо серйозні обороти, тому що з часом показники захворюваності лише ростуть, якість медичного обслуговування погіршується. Також не менш важливими чинниками, що впливають на здоров’я нації є погіршення екологічного стану (причому не тільки в нашій країні, а й у всьому світі) та морально-духовна криза.

Український вчений О.І. Сібіль стверджує, що сьогодні проблема загрози здоров’ю розглядається вже на світовому рівні та прирівнюється майже до загрози планетарного масштабу та класифікується як антропологічна катастрофа. Існує біологічний закон, згідно з яким кожен біологічний вид вимирає, коли змінюються ті умови існування, до яких він адаптувався під час еволюції [1].

Так сталось, що людська діяльність ХХ та ХХІ століття сприяла розвитку формування передумов антропологічної катастрофи. Хоча за всіма правилами уряд кожної держави повинен намагатись утримувати подібні негативні показники всякими засобами.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає здоров’я як «стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад» [2].

Тому в деякій мірі здоров’я розглядається не як ресурс, а як мета життя.

Фізичне здоров’я -  це правильне функціонування всіх систем організму, позитивне ставлення до власного здоров’я, прагнення до фізичної досконалості й загальної фізичної працездатності, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування.

Психічне здоров’я - розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватних позитивних емоцій; відсутність акцентуацій характеру, шкідливих звичок.

Соціальне здоров’я – соціальне благополуччя, головними чинниками якого сформована громадянська відповідальність за виконання соціальних ролей у суспільстві; позитивно спрямована комунікативність; доброзичливість у ставленні до людей, здатність до самоактуалізації в колективі, самовиховання.

Духовне здоров’я - здатність особистості регулювати своє життя та свою діяльність згідно з гуманістичними ідеалами, виробленими людством у процесі історичного розвитку.

Згідно з останніми даними українських вчених, на 50 % здоров’я людини залежить від її способу життя, на 40% - від соціальних та природних умов (також відноситься спадкоємність), та лише на 10% - від медичного обслуговування.

Здоровий спосіб життя –це спосіб життєдіяльності людини, який вона обирає свідомо і відтворює в повсякденному бутті з метою збереження та зміцнення здоров’я, як продукт духовних і фізичних зусиль людини, система життєвих проявів особистості, що сприяє установленню гармонії та індивідуальності в умовах соціального середовища.

Основні складові елементи здорового способу життя:

Плідна праця

Раціональний режим праці та відпочинку (лише правильний режим допомагає виробляти чіткий та необхідний ритм роботи організму, завдяки цьому режим сприяє зміцненню здоров’я та імунітету, поліпшенню продуктивності праці).

Відмова від будь-яких шкідливих звичок (вживання алкоголю, наркотиків, куріння), що є причиною багатьох захворювань та скорочують тривалість життя.

Оптимальний руховий режим, який зміцнює кісткову мускулатуру, судини, роботу серця, дихальну систему та благотворно вливає на нервову систему.

Правильне харчування (а особливо це стосується студентства) забезпечує правильний ріст, сприяє високій працездатності та продовженню життя [1].

Що стосується харчування, то тут треба запам’ятати головні два закони:

Перший: рівновага одержуваної енергії та енергії, що витрачається. Оскільки, енергію ми отримуємо лише від їжі, то і повинні раціонально її витрачати (фізичні навантаження, зайняття спортом або звичайна прогулянка).

Другий: відповідність хімічного складу раціону фізіологічним потребам організму в харчових речовин (прикладом є те, що наш організм взагалі не потребує вживання фаст фуду).

За офіційними даними Міністерства охорони здоров’я, сьогодні в нашій країні 128 тис. осіб вживають наркотики, 60% з яких –підлітки та молодь. Кожний другий курить, а кожен третій – вживає алкоголь [3].

Отже, зрозуміло, що такі методи позбавлення від шкідливих звичок як заборони або загрози зовсім не ефективні. Таким чином, формування здорового способу життя молоді - складний процес, який потребує максимально великої кількості людей, різних організацій і насамперед - самої молоді.

Як залучати сучасну молодь до активного спортивного життя?

  1. виховання в студентів інтересу до занять фізичними вправами;
  2. озброєння їх знаннями з фізичної культури, фізіології, гігієни людини та вироблення переконань в необхідності систематичних занять фізкультурою;
  3. практичне навчання студентів кожен день самостійно займатися фізичними вправами;
  4. створення позитивного мікроклімату в колективі ВНЗ.
  5. залучення засобів масової інформації щодо пропаганди здорового способу життя, орієнтації молоді на кращі здобутки духовної спадщини.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Войтенко В.М. здоровий спосіб життя і рухова активність підлітків / В.М. Войтенко., 2001.

  2. Здоров’я молоді.

  3. Кожна десята смерть від хвороб серця спричинена курінням.

Науковий керівник

к. наук з фіз. вих. і спорту, доцент Маракушин А.І.