ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

УДК 658

Луговий І.А., студент 4 курсу
ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація. У статті висвітлено основні поняття ефективності роботи підприємства. Розглянуто групи показників системи економічної ефективності діяльності та визначено основні шляхи підвищення ефективності роботи підприємства.

Ключові слова: прибутковість, потенціал підприємства, технологія управління, результативність, споживання ресурсів.

Anotation. The article considers the problems of efficient management of industrial enterprises. The paper compares the points of views of Ukrainian and foreign specialists on the issue of performance management. The article reveals the reasons to manage performance of enterprise in modern conditions of managing. The efficiency of the enterprise activity from the point of view of profitability.

Key words: profitability, potential business, technology management, performance, resource consumption.

На сьогодні важливою умовою ефективної діяльності підприємств є постійне вдосконалення своєї діяльності. При чому механізм підвищення ефективності має охоплювати усі аспекти діяльності підприємства, адже, в сучасних умовах основною ідеєю є ідея постійних змін і покращень усіх сторін діяльності підприємства. З цього випливає, що механізм підвищення ефективності економічної діяльності підприємства є одним із основних засобів збереження конкурентоспроможності.

Проблеми підвищення ефективності діяльності підприємства уже були розглянуті у роботах О.О. Гетьмана [1], С.Ф. Покропивного [2], М.Д. Бедринця [3] та інших, але актуальності набуває постійне дослідження даного питання в умовах мінливого макросередовища діяльності підприємств.

Метою статті є дослідження показників оцінки економічної ефективності діяльності підприємств для подальшого визначення шляхів підвищення ефективності їх роботи в сучасних умовах ведення бізнесу.

Ефективність виробництва – це узагальнене і повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці і робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу. Загальну економічну ефективність виробництва ще називають загальною продуктивністю виробничої системи [4]. Головною ознакою ефективності може бути необхідність досягнення мети виробничогосподарської діяльності підприємства з найменшими витратами суспільної праці або часу [2].

Проблема підвищення ефективності виробництва полягає в забезпеченні максимально можливого результату на кожну одиницю затрачених трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів. Тому критерієм ефективності виробництва в макроекономічному масштабі є зростання продуктивності суспільної праці. Кількісне вираження цього критерію відображається через систему показників економічної ефективності виробництва. Ця система містить такі групи показників [5]:

  1. узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва (виробництво продукції на одиницю витрат ресурсів, рівень задоволення потреб ринку, витрати на одиницю товарної продукції, прибуток на одиницю загальних витрат, рентабельність виробництва, народногосподарський ефект від використання одиниці продукції);
  2. показники ефективності використання живої праці (трудомісткість одиниці продукції, відносне вивільнення працівників, темпи росту продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок росту продуктивності праці, коефіцієнт ефективності використання робочого часу, економія фонду оплати праці, випуск продукції на 1 грн. фонду оплати праці);
  3. показники ефективності використання основних виробничих фондів (фондовіддача основних фондів, фондомісткість продукції, рентабельність основних фондів, фондовіддача активної частини основних фондів);
  4. показники ефективності використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання найважливіших видів сировини і матеріалів, витрати палива і енергії на 1 грн. чистої продукції, економія матеріальних витрат, коефіцієнт вилучення корисних компонентів із сировини);
  5. показники ефективності використання фінансових коштів (коефіцієнт оборотності обігових коштів, тривалість одного обороту нормованих оборотних коштів, відносне вивільнення обігових коштів, питомі капіталовкладення, капіталовкладення на одиницю введених потужностей, рентабельність інвестицій, строк окупності інвестицій);
  6. показники якості продукції (економічний ефект від поліпшення якості продукції, частка продукції, яка відповідає кращим світовим і вітчизняним зразкам, тощо).

Резерви підвищення ефективності випливають з показників ефективності дальності підприємства. Резерви підвищення економічної ефективності виробництва - це невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню ресурсів підприємства.

Виходячи з аналізу можемо запронувати три напрямки заходів підвищення ефективності функціонування підприємств: управління витратами і ресурсами; розвитку й удосконалення виробництва та іншої діяльності; удосконалення системи управління підприємством та видами його діяльності.

Напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності підприємств неоднакові за мірою впливу, ступенем використання та контролю. Тому для практики господарювання, для керівників суб’єктів підприємницької чи інших видів діяльності важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю підприємства.

У зв’язку з цим виникає необхідність деталізації напрямків дії та використання головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання, серед яких потрібно виділити [6]:

  1. технологію. Сучасні форми автоматизації та технологічні нововведення істотно впливають на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції (надання послуг). За ланцюговою реакцією вони спричиняють суттєві зміни в технічному рівні та продуктивності технологічного устаткування, формах і методах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів тощо;
  2. устаткування. Устаткування є одним із провідних чинників в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої, а також іншої діяльності суб’єктів господарювання;
  3. матеріальні ресурси. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо вирішуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, збалансовується управління запасами матеріальних ресурсів;
  4. готову продукцію. Продукти праці, їх якість і дизайн також є важливими чинниками ефективності діяльності суб’єктів господарювання. При чому якість виробів має корелювати з ціною, яку покупець готовий заплатити за виріб відповідної якості;
  5. працівників. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники – керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюються дійовим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі;
  6. організацію і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування повноважень, норми керування характеризують належну організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи.

Збалансоване використання всієї системи названих чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності діяльності підприємств.

У проведеному дослідженні було наведено основні показники економічної ефективності діяльності підприємства, напрями підвищення ефективності діяльності, а також визначено напрямки підвищення ефективності господарювання. Отже, успішна реалізація стратегії розвитку підприємства передбачає здійснення результативної, ефективної та конкурентоспроможної господарської діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Гетьман О.О. Економіка підприємства : Навч. посіб. / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал.. – [2-ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.

  2. Економіка підприємства : підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – [вид. 2-ге, перероб. та доп.]. – К.: КНЕУ, 2011. – 528 с.

  3. Бедринець М.Д. Ефективність діяльності суб’єктів підприємництва в сучасних умовах господарювання / М.Д. Бедринець // Бізнес Інформ. – №4. – С. 183-190.

  4. Бойчик І.М. Економіка підприємства : Навч. посіб. / І.М. Бойчик. – [вид. 2-ге, доп. і перероб.]. – К.: Атіка, 2007. – 528 с.

  5. Погорєлов С.М. Дослідження шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства / С.М. Погорєлов, О.В. Леденко, О.А. Матяж // Вісник НТУ «ХПІ». – 2015. – № 26 (1135).

  6. Шляга О.В. Шляхи підвищення ефективності роботи підприємства / О.В. Шляга, М.В. Гальцев // Вісник ЗДІА. – 2014.

Науковий керівник

к. е. н., доцент М.П. Мартіянова